рентгенографія хребта

рентгенографія хребта

Рентген хребта - це діагностичний метод, що дозволяє оцінити структуру, стан хребта і в деякій мірі його функцію.
Хребет складається з окремих хребців (24), крижів і куприка. Виділяють шийний, грудний, попереково-крижовий відділи хребта, які мають свої особливості. Метод рентгенологічної діагностики дозволяє оцінити як весь хребетний стовп, так і певні відділи і окремі хребці.
На рентгенологічному знімку спочатку оцінюється форма всього хребта, наявність фізіологічних викривлень (лордоз в шийному і поперековому відділі, кіфоз в грудному і крижовому відділі), патологічних викривлень (сколіоз), наявність переломів. Також уточнюється цілісність тіл хребців, їх відростків і дуг, симетричність.
Рентгенографія хребта дозволяє оцінити особливості структури кісткової тканини хребців, товщину і щільність її коркового шару, виявити ознаки остеопорозу, пухлинних змін, ураження суглобових поверхонь, деструктивно-дистрофічні та метаболічні зміни.
Рентген хребта допомагає у виявленні таких захворювань:

  • Переломів і клиноподібних компрессий;
  • Викривлень (сколіоз, лордоз, кіфоз);
  • Спондилолістезу (зсувів);
  • остеохондрозу;
  • остеопорозу;
  • Дегенеративних змін (остеоартритів, зменшення висоти міжхребцевих дисків, остеофітів);
  • Пухлин (доброякісних і злоякісних);
  • Підтвердження вроджених аномалій (Люмбалізація, сакралізації);
  • Системних хвороб (хвороба Бехтєрєва, ревматоїдного артриту, хвороби Педжета, хвороби Шарко);
  • Інфекційних хвороб (туберкульозу хребта);
  • Змін в хребті при артриті і метаболічному синдромі.
Рентгенографія хребта для більш об'єктивної картини виконується в двох проекціях: прямій (в положенні пацієнта на спині) і бічний або косою. Ніякої додаткової підготовки не потрібно. Тільки для рентгенографії попереково-крижового відділу хребта і куприка необхідне очищення кишечника (клізми або прийом проносних препаратів).
Дослідження може охоплювати весь хребетний стовп, а може бути виконано вибірково, наприклад:
  • Рентген шийного відділу хребта;
  • Рентген грудного відділу хребта;
  • Рентген попереково-крижового відділу;
  • Рентген куприка.

Призначення того чи іншого виду дослідження, а також інтерпретація знімків здійснюється з урахуванням клінічної картини та історії захворювання.

Рентгенографія хребта з функціональними пробами. тобто, при виконанні спеціальних вправ і зміщення при цьому центра ваги, проводиться для більш глибокої оцінки стану хребетного стовпа і його функціональних можливостей. Це дозволяє більш точно поставити діагноз і оцінити ступінь тяжкості патологічних змін.

Фотогалерея