молитва господня

Отче наш, що єси на небесах! Хай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Молитва Господня в Синайському кодексі, IV століття People. Public Domain

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос дав її своїм учням у відповідь на прохання навчити їх молитві. Наводиться в Євангеліях від Матвія і від Луки:

«Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі, так хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство і сила і слава на віки. Амінь ». (Мф. 6: 9-13)

«Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі, так хліб наш насущний дай нам на кожний день; і прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо кожному боржникові нашому і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого ». (Лк. 11: 2-4)

Слов'янські переклади (старослов'янську і церковнослов'янська мова)

Архангельське Євангеліє (1092 рік)

Острозька Біблія (1581 рік)

Елизаветинская Біблія (1751 рік)

Елизаветинская Біблія (1751 рік)
(В пореформеній орфографії)

Оче нашь іже ѥсі на нбсх'.
да стіт імѧ твоѥ.
Та прийде црствіѥ твоѥ.
да боудеть волѧ твоꙗ.
ꙗко на нбсі і на землі.
хлѣб' нашь насоущьниі (дневьниі)
даї нам 'днсь.
(Даї нам 'всѧк' днь).
і прости нам 'д'лги (грѣхи) нашѧ.
ꙗко і ми оставлѧѥм' д'лжьніком' нашім'.
і не в'веді нас' Вь напасти.
нь визволи нас ѿ непріꙗзні.
ꙗко твоѥ ѥсть црство.
і сила і слава
оца і сну і СТГО дха
Вь вѣки.
амін'.

Ѡтчє наш' іжє єси на нбсѣ,
да стітсѧ імѧ Твоє,
да прїідєт' црствїє Твоє,
да будє волѧ Твоѧ,
ѧко на нбсі і на ꙁємлі.
Хлѣб' наш' насущн'іі дай нам 'днєсь
і прости нам 'долг'і наша,
ѧко і м'і оставлѧєм' должніком' наші
і нє ввєді нас' в напасть
але іꙁбаві на Ѡт' лоукаваго.

Ѿче наш' іже єси на небесѣх',
да свѧтітсѧ імѧ Твоє,
да прїідет' Царствїе Твоє,
нехай буде воля Твоѧ,
ѩко на небі, так і на землі,
хлѣб' наш' насущний дай нам днесь,
і прости нам 'борги нашѧ,
ѩко і ми оставлѧем боржником нашим',
і не введи нас Вь напасти,
але визволи нас' од лукавого.

Отче наш, що єси на небесах!
Хай святиться ім'я Твоє,
нехай прийде Царство Твоє,
нехай буде воля Твоя,
як на небі і на землі.
Хліб наш насущний дай нам днесь;
і прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим;
і не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.

українські переклади

Огієнка (1860 рік)

Огієнка
(В пореформеній орфографії)

Отче наш, сущій на небесах'!
Нехай святиться ім'я Твоє;
да пріідет' Царствіе Твоє;
нехай буде воля Твоя і на землѣ, как 'на небѣ;
хлѣб' наш' насущний дай нам 'на цей день;
і прости нам 'борги наші, как' і ми прощаем' должнікам' нашім';
і не введи нас' в іскушеніе, але визволи нас' від лукавого.

Отче наш, що єси на небесах!
Хай святиться ім'я Твоє,
Нехай прийде Царство Твоє,
Хай буде воля Твоя і на землі, як на небі, так
Хліб наш насущний дай нам сьогодні;
і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим;
і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Батько наш на Небесах,
Нехай прославиться Твоє ім'я,
Нехай прийде Твоє царство,
нехай виповниться і на Землі воля Твоя, як на Небі.
Дай нам сьогодні насущний наш хліб.
І прости нам наші борги, як і ми прощаємо тих, хто нам винен.
Чи не піддавати нас випробуванню,
але захисти нас від Лиходія.

Молитва Господня наводиться в Євангеліях в двох варіантах, більш спільному в Євангелії від Матвія і короткому - в Євангелії від Луки. Різні й обставини при яких Ісус вимовляє текст молитви. В Євангелії від Матвія Отче наш входить до складу Нагірній проповіді, тоді як у Луки Ісус дарує учням цю молитву у відповідь на пряме прохання «навчити молитися».

Варіант Євангелія від Матвія отримав загальне поширення в християнському світі як головна християнська молитва, причому використання Отче наш як молитви сходить до найраніших християнським часів. Текст Матвія відтворюється в Дидахе, найдавнішому пам'ятнику християнської писемності катехитичного характеру (кінець I - початок II століття), причому в Дидахе дані вказівки вимовляти молитву тричі на день.

Біблеїсти сходяться на думці, що первісний варіант молитви в Євангелії від Луки був значно коротші, наступні переписувачі доповнювали текст за рахунок Євангелія від Матвія, в результаті відмінності поступово стиралися. Головним чином, ці зміни в тексті Луки відбувалися в період після Міланського едикту, коли церковні книги масово переписувалися через знищення значної частини християнської літератури в ході гонінь Діоклетіана. У середньовічному Textus Receptus в двох Євангеліях міститься майже ідентичний текст.

Одним з важливих відмінностей в текстах Матвія і Луки є завершальна текст Матвія доксологія - «Бо Твоє є Царство, і сила, і слава на віки вічні. Амінь », яка у Луки відсутня. У більшості кращих і найдавніших манускриптів Євангелія від Матвія цієї фрази немає, і біблеїсти не вважають її частиною оригінального тексту Матвія, проте додавання доксологія було зроблено вельми рано, що доводить наявність подібної фрази (без згадки Царства) в Дидахе. Дана доксологія використовувалася з першохристиянських часів в літургії і має старозавітні коріння (пор. 1Пар. 29: 11-13).

Відмінності в текстах молитви Господньої іноді виникали і через бажання перекладачів підкреслити різні аспекти багатозначних понять. Так в Вульгате грецьке ἐπιούσιος (ц. -слав. І рос. «Насущний») в Євангелії від Луки переведено на латину як «cotidianum» (щоденний), а в Євангелії від Матвія «supersubstantialem» (над-суті), що вказує безпосередньо на Ісуса, як на Хліб життя.

Богословське тлумачення молитви

До тлумачення молитви «Отче Наш» зверталися багато богословів. Відомі тлумачення Іоанна Златоуста, Кирила Єрусалимського, Єфрема Сирина, Максима Сповідника, Іоанна Касіяна та інших. Написані і загальні роботи, засновані на тлумаченнях богословів давнини (наприклад, твір Ігнатія (Брянчанінова)).

православні богослови

Розгорнутий православний катехізис митрополита Філарета (Дроздова) пише «Молитва Господня - така молитва, якою Господь наш Ісус Христос навчив апостолів і яку вони передали всім віруючим». Він виділяє в ній: покликання, сім прохань і славослів'я.

• Покликання - «Отче наш, що єси на небесах!»

Називати Бога Батьком дає християнам віра в Ісуса Христа і благодать відродження людини через принесену їм хресну жертву. Кирило Єрусалимський пише:

«Дозволити людям називати Бога Батьком може тільки сам Бог. Він дарував це право людям, зробивши їх синами Божьмі. І, незважаючи на те, що вони віддалилися від Нього і були в крайній злобі проти Нього, Він дарував забуття образ і причастя благодаті ».

Вказівка ​​«єси на небесах» необхідно для того, щоб, починаючи молитися, «залишити все земне і тлінне і вознести розум і серце до Небесного, Вічного і Божественному». Також вона вказує на місцеперебування Бога.

За словами святителя Ігнатія (Брянчанінова) «Прохання, з яких складається молитва Господня, - прохання дарів духовних, придбаних людству через відкуплення. Ні слова в молитві про плотські, тимчасові потреби людини ».

1. «Нехай святиться ім'я Твоє» Іоанн Златоуст пише, що ці слова означають, що віруючим слід в першу чергу просити «слави Отця Небесного». Православний катехізис вказує: «Ім'я Боже свято і, без сумніву, свято саме в собі» і може при цьому «ще святиться в людях, тобто вічна святість Його в них може бути». Максим Сповідник вказує: «святим ми ім'я небесного Отця свого з благодаті, коли умертвляємо прив'язану до матерії хіть і очищуємося від згубним пристрастей».
2. «Нехай прийде Царство Твоє» Православний катехізис зазначає, що Царство Боже "приходить потаємно і в нутрі. Чи не прийде Царство Боже з дотриманням (помітно) ». Як вплив відчуття Царства Божого на людину святитель Ігнатій (Брянчанінов) пише: «відчути в собі Царство Боже стаю я чужим для світу, ворожого Богові. Відчув у собі Царство Боже може бажати, по істинної любові до ближніх, щоб у всіх їх відкрилося Царство Боже ».
3. «Нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі» Цим віруючий висловлює, що він просить Бога, щоб все, що відбувається в його житті, траплялося не за його власним бажанням, а як цього бажає Бог.
4. «Хліб наш насущний дай нам сьогодні» У Православному катехізисі «хліб насущний» - це «це хліб, необхідний для того, щоб існувати, або жити», але «хліб насущний для душі» - це «слово Боже і Тіло і Кров Христові ». У Максима Сповідника слово «днесь» (цього дня) тлумачиться як нинішнє століття тобто земне життя людини.
5. «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» Під боргами в даному проханні розуміються людські гріхи. Необхідність прощати іншим їх «борги» Ігнатій (Брянчанінов) пояснює тим, що «Залишення ближнім гріхів їх перед нами, їх боргів є власна наша потреба: чи не виконавши цього, ми ніколи не Стяжи настрою, здатного прийняти спокутування».
6. «Не введи нас у спокусу» В цьому проханні віруючі просять Бога як не допустити їх спокуси, а якщо їм, з волі Бога, повинно бути випробуваними і очищеними за допомогою спокуси, то щоб Бог не дав їх спокусі абсолютно і не допустив їх падіння.
7. «Визволи нас від лукавого» В цьому проханні віруючий просить Бога позбавити його від всякого зла і особливо «від зла гріха і від лукавих навіювань і наклепів духу злоби - диявола».

• Славослів'я - «Бо Твоє є Царство і сила і слава на віки. Амінь. »

Славослів'я в кінці молитви Господньої міститься для того, щоб віруючий після всіх прохань, що містяться в ній, віддавав Богові належне шанування.

Фотогалерея