Застосовуємо платіжний термінал, як документально оформити такі операції

Підприємство роздрібної торгівлі для розрахунків з покупцями використовує платіжні термінали. Розрахунки проводяться тільки із застосуванням банківських платіжних карток (БПК), готівкових платежів немає. Оскільки каса не ведеться, крім квитанції платіжного термінала, ніякі документи покупцеві не видаються. Чи правомірна така організація розрахунків?

Відразу відзначимо, що при проведенні розрахунків в роздрібній торгівлі не можна обмежуватися видачею однієї лише квитанції платіжного термінала. Платіжний термінал - це «електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу» (п.1.321 ст.1 Закону про платіжні системи (1)) . Тобто він є пристроєм, призначеним для здійснення переказу безготівкових коштів, у зв'язку з чим квитанція терміналу підтверджує тільки факт проведення безготівкового переказу, а не розрахунків за реалізовані товари.

Форма розрахункового документа, який торговець (2) зобов'язаний видати покупцеві разом з квитанцією терміналу, залежить від того, чи зобов'язаний він використовувати при проведенні розрахунків за товари реєстратор розрахункових операцій (РРО). Адже згідно зі ст.1 Закону про РРО (3) тут має місце розрахункова операція, під якою, зокрема, розуміється прийом платіжних карток за місцем реалізації товарів.

Найбільше до ситуації, що розглядається (відповідно до ст.9 Закону про РРО) підходять такі випадки незастосування РРО:
- продаж товарів (надання послуг) здійснюється особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) - п.8;
- в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо) - п.12. Ця норма сформульована вкрай невдало. Так, при формальному прочитанні виходить, що РРО не обов'язково застосовувати і в тих випадках, коли розрахункова операція проводиться в безготівковій формі (оплата БПК). Однак з системного прочитання Закону про РРО випливає висновок, що вказане виключення поширюється тільки на випадки, коли розрахунки в місці отримання товарів взагалі не проводяться, як це відбувається при видачі товару в оптовій торгівлі. Такої ж думки дотримуються і податківці в консультаціях з розділів 07.02,07.03, 07.11 ЄБПЗ (4);
- суб'єкти господарювання здійснюють види діяльності з Переліку № 1336 (5), за умови використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (ст.10 Закону про РРО).

Якщо торговець підпадає під вищенаведені виключення, він має право при проведенні розрахунків з використанням БПК не застосовувати РРО. Однак і в цьому випадку він повинен дотримуватися вимог п.11 ст.8 Закону про захист прав споживачів (6), що передбачають, що при продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Про це йдеться і в п.15 ст.3 Закону про РРО.

Як правило, таким документом є товарний чек, який оформляється в довільній формі і, на думку податківців, повинен містити напис «Товарний чек», а також за змістом відповідати вимогам пп.3.2 Положення про розрахункові документи (7), за винятком зазначення в ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек» (див. консультацію в розділі 07.11 ЄБПЗ).

Якщо ж продавець не звільнений від застосування РРО, то разом з квитанцією платіжного терміналу він зобов'язаний надавати покупцеві фіскальний чек РРО, реквізити якого будуть залежати від того, з'єднаний РРО з терміналом чи ні (8).