Право, що підлягає застосуванню до змісту і форми договору

Якщо угода міжнародна зовнішньоекономічна, то вона пов'язана з правом різних держав і виникає проблема вибору права одного з них, норми якого будуть застосовані.

Визначенню права, що підлягає застосуванню до форми угоди. в ст. 1209 Цивільного кодексу України присвячені загальна і спеціальна колізійні норми. Загальна підпорядковує форму угоди праву місця її здійснення. Однак угода, укладена за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недотримання форми, якщо дотримані вимоги українського права.

Визначення права, що застосовується до форми угоди на основі поєднання закону місця її здійснення і інших колізійних прив'язок, включає і прив'язку до закону, який регулює істота відносин. Це характерно також для ряду сучасних зарубіжних кодифікацій міжнародного приватного права.

Що стосується форми угод щодо нерухомого майна. то тут застосовується право країни, де знаходиться це майно. а до форми угод щодо нерухомого майна, яке внесено до реєстру Укаїни. - українське право.

Зобов'язальний статут - це вбрання сторонами угоди, а при відсутності такого вибору судом або іншим органом право, підлягає застосуванню договору.

Зобов'язальний статут - це також право, яке підлягає застосуванню до зобов'язань. випливають з односторонніх угод і договорів.

Крім встановлення зобов'язального статуту, необхідно встановити і сферу його застосування. На даний момент цивільне законодавство регулює і це питання.

У ст. 1215 Цивільного кодексу України передбачені наступні питання, які стосуються зобов'язального статуту договору:

4) наслідки невиконання або неналежного виконання договору;

6) наслідки недійсності договору. Даний перелік не є вичерпним.

У сферу дії зобов'язального статуту не належать питання, які визначаються особистим законом юридичної особи. такі як, наприклад, обсяг правоздатності, організаційно-правова форма юридичної особи. вимоги до найменування юридичної особи та т. д.