Мова глухонімих
Повернутися назад
Як відомо, "вічні" професії пов'язані з тим, без чого люди не можуть. Інвалідам III групи, глухонімим, ніяк не можна без перекладача, особливо при оформленні документів. Не скрізь їм ці послуги оплатить держава, і доводиться наймати сурдоперекладача.
Затребуваність цієї професії дуже спірна. Особисто я досконало володію українською жестовою мовою (в кожній країні він унікальний), і ніколи не помічав, щоб мої глухі знайомі, яких у мене сотні, страждали без сурдоперекладача. Але все ж вона потрібна, а отже, і оплачується.
Я провів дослідження, присвячене з'ясуванню питань, пов'язаних з оплатою і затребуваністю цієї професії. Ввів в рядку пошуку на великому порталі з пошуку роботи "знайти вакансію - сурдоперекладач" - 0 результатів, на другому нуль і третій показав дірку від бублика.
Дані послуги надають філії Всеукраїнського Товариства Глухих (ВОГ), які пропонують ті, що слухають громадян, що володіють ліцензією перекладача. Насправді, ідеальний перекладач - дитина глухих батьків, тут і практики хоч відбавляй, і потенційної клієнтури море. А з розповідей викладачів з центрів ВОГовскіх шкіл жестової мови, з вулиці щороку приходить хмара бажаючих художньо розмахувати руками, з яких більша частина не проходить і половини першого курсу (всього курсів три). А вже до третього і зовсім доходять одиниці - найзатятіші і витривалі. Так що чадам глухих тут конкуренції немає.
Повернемося до оплати. Плата відбувається погодинна, тобто окладної форми як такої фактично не існує. Середня вартість нормогодини 270-300 рублів, це зовсім небагато - і то в Москві. На статистику інших регіонів без сліз не глянути. Наприклад в Ніжині при наявності 0,03% необхідних фахівців зарплата вдвічі менше, ніж у двірників. І це телевізійники, про звичайні трударі зі скромністю промовчимо.
Вартість навчання ж становить 4000 руб. за 1 курс, тому треба гарненько подумати про доцільність такого виду діяльності. Людям, які мають навички по якихось обставинах, зрозуміло, це набагато вигідніше. У мене самого глухі батьки, тому я їм і володію, а постійні контакти зі світом глухих переконують, що сурдоперекладач - невдячна професія. НУ, а якщо ви раптом не захочете займатися такими перекладами, то як варіант вам подойдёт- форекс. На цьому люди реально роблять гроші.
З великою повагою ставлюся до Вашого таланту, Віктор, але хотіла б уточнити деякі моменти. Мова глухонімих - не коректні назву, тому що глухонімих немає. Люди з порушенням слуху за краще називати себе "глухі". Та й взагалі, прийнято їх називати просто глухі, без додавань і уточнень. Відповідно, їх мова називається "жестова мова". Робота перекладача жестової мови (знову Ви не зовсім правильно вжили слово "сурдоперекладач") дуже навіть вдячна і справа тут зовсім навіть і не в грошах (хоча вони грають свою роль). Світ змінюється, і нехай нас буде більше. P.S. Знаю про Вашу творчість, але зараз Ваша замітка поставила мене в безвихідь. Ви - "говорить" або "глухий"?