Як пісяють велосипедисти, цікаво знати
Одного разу одна блондинка запитала мене, як велосипедисти справляють малу нужду? Спочатку я знизав плечима, а потім згадав і задумався, що заїзди типу Тур-де-Франц тривають годин по вісім. І розвинути швидкість в сімдесят кілометрів, та ще навантаження. Спортсменів постійно мучить спрага, і вони прикладаються до пляшки, в хорошому сенсі слова.
Ясна річ, що частина рідини виходить з потом, але щось все-таки має потрапити в сечовий міхур, десь близько літра.
Найпростіше, звичайно, не пити перед заїздом, але лікарі заявляють, що вода спортсменам необхідна, інакше відмовлять нирки.
Інша версія: потерпіти. Легко сказати, та важко зробити. У якийсь момент велосипедисту стане абсолютно не до рекордів.
Сходити в штани. Це звичайно вихід, але тут можна неабияк собі все натерти про сідло і одяг. До того ж запах.
Тоді як варіант підгузники. Адже космонавти в них літають, але спортивних підгузників не існує, а якщо б і були, штани то у велосипедиста в обтяжку, а гонка - це шоу. І не один спортсмен не захоче щоб попа у нього здавалася ширше ніж плечі.
Чи не допоможе і машина супроводу. По-перше в ній немає біотуалету. А по-друге, той до то в неї залізе, за правилами сходить з дистанції.
Звичайно гонщик завжди має можливість пригальмувати на узбіччі, тільки поки він буде зайнятий своїми справами, суперники на великій швидкості летять до фінішу. Та й глядачі будуть не в захваті. Можна уявити яку кличку спортсмену вони придумають.
Що ж виходить, що ситуація безвихідна? Чи ні?
Я зовсім забув, що вело заїзд, штука командна і завжди можна розраховувати на допомогу соратників. Той, кому зовсім не в маготи, подає товаришам знак і вони направляють до нього одного зі спортсменів. Помічник підтримує страждальця і підштовхує його вперед. А герой (або страждалець) підводиться на стременах, тобто педалях закочує штанину і ... Ну ви зрозуміли.
Ось таким чином, не втративши ні секунди часу, гонщик має всі шанси дістатися до фінішу першим.