Як і чому змінювався українську мову, суспільствознавство

українські походять від слов'ян, які все колись говорили на одній мові. Щодо одному, тому що цей праслов'янська мова була внутрішньо неоднорідним. З розселенням слов'ян на великих територіях єдність взагалі зруйнувалося. Нові умови проживання народжували нові слова, вимова підпадало під вплив різномовних сусідів, географічна роз'єднаність направляла слов'янські народи по неоднаковим шляхах. Прадавня мова існував тільки в усній формі: первісні слов'яни не знали писемності. Відмінності в словнику, граматиці, фонетиці стали такими, що слов'яни перестали розуміти один одного: праслов'янська мова помер, розколовшись на нові мови.
З прийняттям християнства у Східній Європі постало завдання об'єднати слов'янські мови, щоб усім слов'янам розповісти про Христа.
24 травня 863 року в граді Плисці, тодішній столиці Болгарії, солунських брати Кирило і Мефодій проголосили винахід слов'янської абетки. Задум їх був чудовий, праця є вражаючим, а результати вище найсміливіших очікувань. Зазнавши ряд змін, кирилиця живе і донині у нас, болгар, сербів та інших народів.
Дітище мудреців, цей книжна старослов'янська мова є одним із найпрекрасніших мов. Первоучителі слов'ян старанно відбирали «красного слова» у різних слов'янських народів, по можливості зрозумілі всім слов'янам. Мова пристосовувався до абстрактним міркуванням, виразним описами, розповідями. Успіх старослов'янської мови не стільки в відродженні спільних рис, скільки саме в «улаштуванні», адже слов'янські мови в бесписьменной доісторії були без порядку, стрункості, стійкості.

Чи є в цьому тексті лінгвістичні терміни? Якщо є то які?

Читайте також

Як і чому змінювався українську мову

українські походять від слов'ян які все коли (то) говорили на одній мові. Отн..сітельно одному (по) тому що цей пр..славянскій мова була внутрен..е (не) однорідним. З рас..еленіем слов'ян на великих тер..іторіях єдність во..бще зруйнувалося. Нові умови об..танія народжували нові слова проізн..шеніе підпадало під вплив (різно) мовних сусідів геогр..фіческая разобщён..ость напр..вляла слов'янські народи по (не) однаковим шляхах. Прадавня мова існував тільки в ус..ной формі (першо) битним слов'яни (не) знали пісьмен..ості. Відмінності в словнику граматиці фонетиці стали такими що слов'яни перестали пон..мать один одного пр..славянскій мову помер раск..ловшісь на нові мови.

З прийняттям християнства у Східній Європі постало завдання об'єднати слов'янські мови, щоб усім слов'янам розповісти про Христа.

24 травня 863 року в граді Плисці, тодішній столиці Болгарії, солунських брати Кирило і Мефодій проголосили винахід слов'янської абетки. Задум їх був чудовий, праця є вражаючим, а результати вище найсміливіших очікувань. Претер-пев ряд змін, кирилиця живе і донині у нас, болгар, сербів та інших народів.

Дітище мудреців, цей книжна старослов'янська мова є одним із найпрекрасніших мов. Первоучителі слов'ян старанно відбирали «красного слова» у різних слов'янських народів, по можливості зрозумілі всім слов'янам. Мова пристосовувався до абстрактним міркуванням, виразним описами, гульвіс-твование. Успіх старослов'янської мови не так саме в «улаштуванні», адже слов'янські мови в бесписьменной доісторії були без порядку, стрункості, стійкості-вості.

Завдання до тексту:

зовсім правильний термін, хоча і дуже зручний.
1. Назвіть ці букви і поясніть, у чому полягає неточність зазначеного терміну.
2. Якому принципу російської графіки і як служать ці літери?
3. При вивченні яких розділів науки про українську мову, не пов'язаних з правописом, вкрай необхідно пам'ятати про функції цих букв? Наведіть приклади.

мова належить до південнослов'янської підгрупи слов'янської групи. г) українська мова належить до східнослов'янської підгрупи.

еняется. (4) Але ми не відчуваємо, як це відбувається. (5) Зараз в нашій історії настав такий момент, коли ми бачимо, як змінюється українську мову. (6) І це не може не лякати. (7) Ми так хочемо у що б то не стало відійти від попередньої епохи нашому житті, побудувати нові суспільні відносини, нову економіку, що нам навіть хотілося б мати нову мову. (8) Колись говорили «відмежуватися», тепер - «дистанціюватися», нам набридло вираз «зійти з розуму» - ми говоримо «дах поїхав». (9) Або вже не подобається слово «зустріч», стали говорити «тусовка». (10) українська мова, за словами А.С. Пушкіна, «переимчив і общежітелен», він легко приймає іноземні слова, якщо вони потрібні. (11) І в цьому немає нічого страшного, коли все робиться в міру. (12) А міра загублена. (13) В нашій мові виникають «сендвічі», «ленч», «дисплеї». (14) Зазвичай змінюються 20-30 слів на рік, а у нас зараз з'являються, може бути, 20 слів в тиждень. (15) Крім того, важливо, з яких джерел з'являються нові слова мови. (16) Зараз, наприклад, йде потік слів з досить сумнівних джерел, зокрема кримінального жаргону: «розбирання», «халява». (17) Багато друковані органи використовують «недруковані» слова, які, до речі, так і називаються, бо їх друкувати не треба. (18) У Думі кілька років обговорювалося «3акон про українську мову». (19) Закон, звичайно ж, потрібен. (20) Але якщо серйозно говорити про закон, то повинен бути і механізм покарання за його порушення. (21) Однак представляється несерйозним пропозицію створити філологічну міліцію, заснувати штрафи за помилки в українській мові. (22) Що не кажи, робить мову народ, а його важко змусити підкорятися адміністративним нормам щодо мови. (23) Були вже такі марні спроби. (24) Свого часу, в XIX, та й в XX столітті, зразковий мову давала художня література. (25) Якщо людина не знав, як правильно говорити, то він відкривав Тургенєва і там знаходив відповідь. (26) Зараз, звичайно, не художня література формує наш мовної смак. (27) Тон задають тепер в першу чергу телебачення і радіо. (28) Це стосується і вимови звуків, і наголоси, і інтонації. (29) А сучасним дикторам подобається американська інтонація. (30) І молодь починає їх наслідувати. (31) Буває, провідний бог знає що і як говорить, а людям подобається. (32) Це відноситься, безумовно, не до всіх передачам, каналам, дикторам, але багато хто з них схильні до моди. (33) Ми зараз незадоволені мовою, але тут дуже важливо розібратися - мова в цьому винен чи щось інше. (34) Адже мова підпорядковується людям, які ним користуються. (35) Він пристосовується до потреб суспільства. (36) Якщо в нашому суспільстві сьогодні існує потреба думати про майбутнє, про міцну сім'ю, про щастя дітей - то мова піде в цю сторону, буде давати нам кошти для цього. (37) Якщо у нас головне - як, не працюючи, заробити мільйон, секс, насильство, наркотики, то мова повернеться сюди. (38) За що його лаяти? (39) Він відображає стан суспільства. (40) Так що не мова треба зараз виправляти. (За В. Костомарову)

ким чим). Ніякі пояснення тут не допоможуть - доведеться просто вивчити напам'ять, яку форму іменника «любить» кожен з цих близьких за змістом дієслів. Синтаксична зв'язок, при якій головне слово вимагає від залежного якоїсь однієї конкретної форми, називається управлінням. При управлінні як би не змінювалася форма головного слова, залежне, як стійкий олов'яний солдатик, залишається незмінним: бачу кішку, бачать кішку, бачив кішку, бачила б кішку.
Здатність слова управляти, кількість його потенційних «підлеглих» і форма, якої потребують від них «начальник», тісно пов'язані з лексичним значенням керуючого слова. А там, де панує лексика, неможливі універсальні схеми; який саме виявиться модель управління даного слова, доводиться просто пам'ятати. І всі ми, носії мови, зберігаємо в пам'яті цю інформацію. Якщо ж виникають сумніви, як правильно сказати: світло лампи або світло від лампи. - потрібно звернутися до словника.
3.Определите тему тексту.
4.Назовите основну думку тексту.
6.Определіть тип тексту (доведіть свою думку)