електронні словники

Електронні словники (ЕС) почали розроблятися значно раніше, ніж альтернативні їм системи МП, тому в даний час на ринку програмного забезпечення є надзвичайно широкий вибір словників - від найпростіших (наприклад, DIC) до потужних систем, які об'єднують в одній програмній оболонці кілька лексичних баз даних - спеціалізованих тематичних словників, послідовність підключення яких визначається користувачем (LINGVO). Вибір того чи іншого програмного продукту залежить виключно oт апаратних можливостей комп'ютера, що є в розпорядженні користувач, фінансових міркувань і конкретних умов, в яких працює перекладач.

Потенційну аудиторію цих програм можна визначити абсолютно точно - це учні та студенти, які використовують словник як один із посібників при вивченні іноземної мови, а також домашні і бізнес-користувачі, яким потрібен універсальний і простий у застосуванні словник-довідник для епізодичного перекладу ділових паперів і кореспонденції . Нижче подано класифікацію електронних словників по їх основними технічними та експлуатаційними характеристиками. Всю сукупність ЕС можна поділити за такими критеріями.

1. За використовуваною операційною системою. Найбільш прості електронні словники (DIC) працюють під управлінням ОС MS-DOS, починаючи з версій 2.21 і 3.30, що дозволяє їх використовувати практично на будь-яких IBM-сумісних персональних комп'ютерах, включаючи XT, АТ-286. Найбільш складні багатовіконною і багатофункціональні ЕС, що дозволяють в одній оболонці підключати різні тематичні бази даних, працюють під управлінням ОС WINDOWS 3.11, WINDOWS NT, WINDOWS 95 і т.д. Природно, що для їх успішного функціонування необхідний більш потужний компьтер (типу AT-486DX) з оперативною пам'яттю не менше 8 МБ.

3. За кількістю підключаються словникових баз (словників). Ранні версії ЕС дозволяли підключати тільки один словник. Сучасні програми, наприклад "Система електронних словників LINGVO", незалежно від того в якій ОС вони працюють, дозволяють підключати до декількох десятків словникових баз і встановлювати пріоритет останніх.

4. По можливостях розширення словникової бази. Застарілі ЕС не мали можливості розширення словникових баз користувачем, сучасні версії, наприклад LINGVO 4.6 і вище, мають спеціальні утиліти для створення користування земельними діл телем власних і розширення існуючих словників.

5. По режиму перекладу. Можна виділити два основні режими перекладу: автоматичний пакетний (подстрочечний) і інтерактивний (режим "запит - відповідь").

Саме такі електронні словники, з урахуванням можливості розширення і одночасного підключення декількох словникових баз, можуть значно полегшити і прискорити роботу перекладача будь-якого рівня професіоналізму. У будь-якому випадку, бум, пов'язаний з появою найпростіших електронних словників, що дозволяють відносно швидко зробити пошук того чи іншого слова, вже в минулому. З розвитком технології систем OCR, про які я вже згадувала, стали розроблятися автоматизовані системи машинного перекладу. Про них-то і піде мова.