Чого ви хочете, містер (неамелі)

-Чого ви хочете, містер?
-Не знаю, міс.
Ви були настільки близько і я розкис.
Став слабким, дав волю почуттям і, хто б подумати зміг,
Я раптом на мить подумав, що кинутий, як той цуцик.
Ну, той, що сидів біля храму
І лапою прикривши ніс,
Просив у багатої пані
Чи не жалості і не сліз.
А просто любові трошки
І віри в мене-дворнягу.
Але дама купила кішку.
У пані душа-корч.
-Чого ви хочете, містер?
Чи не жалості і не зліз?
Тоді діставайте пачку дешевих цигарок.
Розкажіть мені про душу,
Про самий заповітний мить.
Ви скажіть:
-Міс, не знаю, чи люблю, чи звик.
Ви скажіть:
-Міс, не сплю я,
Ночами божеволію,
Не раз я намагався навіть трохи звісити з вікна.
Але видно я слабкий і жалюгідний і,
Мабуть, моя доля:
Сидіти, що не туша пожежі
І бачити, що я згорів.
-Чого ви хочете, містер?
Живим погоріти в вогні?
Боїтеся один залишитися в задушливій тиші?
Боїтеся свою гординю на частини переламати?
Чого ви боїтеся, містер?
Боїтеся НЕ долюбити?
Відповісте ви:
-Ні, місісс, я зовсім не підлий боягуз,
Але дуже мені тисне спину весь цей нелегкий вантаж.
Я дуже втомився, і все ж, хотів би піти додому.
Спасибі, що ви ділили всю цю біду зі мною.
-Да не за что, що ви, пане?
Я буду у вас завжди.
І радість моя, що ваша. І ваша-моя біда.
Ідіть, вже за північ,
І скоро прийде світанок.
А я після нашої зустрічі собі замовлю квиток.
Туди, де тепло і тихо,
Де білий пісок і бриз.
-Чого ви хотіли, містер?
-До наступної зустрічі, міс.