Авторське права і способи його передачі

Почнемо з тлумачення права інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом (ч. 1 ст. 418 Гражданс. Кодексу України, дав. - ЦКУ). І хоча творчі надбання не мають матеріальної форми, їх цілком реально записати на матеріальні носії і передати іншим особам. Тому так важливо з'ясувати, хто володіє правами на твір і як вони передаються.

Інша річ - майнові права, які можуть бути передані (відчужені) іншій особі. До майнових прав відносяться (ч. 1 ст. 15 Закону № 3792):

• виключне право на використання твору;
• виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Перш за все з'ясуємо, що таке виключне право. Закон № 3792 визначає виключне право як майнове право виключно такої особи:

Відповідно до ст. 1107 ЦКУ розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі:

Ліцензія на використання об'єкта права ін інтелектуал. власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виняткова ліцензія вьщается лише одному ліцензіату, а ліцензіар не може використовувати цей об'єкт права в сфері, що обмежена цією ліцензією, та видавати іншим особам ліцензії на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і не дозволяє ліцензіару видавати іншим особам ліцензії на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але сам ліцензіар може використовувати цей об'єкт у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія дозволяє ліцензіару користуватися об'єктом права інтеллектуалтлой власності в сфері, що обмежена цією ліцензією, та видавати іншим особам ліцензії на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

За ліцензійним договором передають виключне право, якщо інше в ньому не встановлено. Ліцензійний договір може передбачати укладання субліцензійного договору, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуал. власності. У цьому випадку відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не зазначено в ліцензійному договорі (ч. 2 ст. 1109 ЦКУ).

За договором про створення але замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк (ст. 1112 ЦКУ ).