Вихідна допомога компенсації не для всіх

У багатьох західних країнах виплата вихідної допомоги при звільненні працівника є поширеною практикою. Однак в нашій країні отримання матеріальної компенсації при звільненні працівників підприємства обов'язково лише в кількох випадках. Таким чином, виплата вихідної допомоги, - як правило, справа суто добровільна і по кишені лише крупному роботодавцю.

Існує ряд ситуацій, при яких звільняється співробітник може розраховувати на виплату компенсацій з боку роботодавця. Перш за все виплата вихідної допомоги працівнику призначена при розірванні трудового договору у зв'язку з ліквідацією організації або скороченням її або штату працівників (п. 1 ст. 81 ТК). Однак ще до скорочення співробітника фірма зобов'язана запропонувати йому іншу роботу, пояснює бухгалтер однієї зі столичних будівельних фірм Наталія Сергєєва.

Також вихідну допомогу належить усім працівникам в разі ліквідації організації. Оскільки це дуже затратно, на практиці припинення діяльності фірми - це велика рідкість, каже Наталя Сергєєва:

- Зараз якщо господар бачить, що підприємство є збитковим, він просить всіх співробітників написати заяву про звільнення за власним бажанням - мало хто відмовляється. Після цього підприємство фактично перестає існувати. За паперами видно, що дана фірма ніякої діяльності не веде. Потім, якщо ситуація на ринку змінюється, директор знову наймає працівників.

Також вихідна допомога виплачується працівникові при розірванні трудового договору в зв'язку:

  • з відмовою працівника від переведення на іншу роботу, необхідного йому відповідно до медичного висновку, або відсутністю такої посади у роботодавця (п. 8 ст. 77 ТК);
  • з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував певну роботу (п. 2 ст. 83 ТК);
  • з відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з організацією (п. 9 ст. 77 ТК);
  • з визнанням працівника повністю нездатним до трудової діяльності відповідно до медичного висновку (п. 5 ст. 83 ТК);
  • з відмовою працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною певних сторонами умов трудового договору (п. 7 ст. 77 ТК).

Також компенсація покладена при наявності обставин, що не залежать від волі сторін, пояснює юрисконсульт департаменту податків і права компанії «український Інвестиційний Клуб Консалтинг» Наталія Симонова:

- Перш за все це заклик працівника на військову або альтернативну військову службу, поновлення на роботі працівника, який раніше обіймав цю посаду, і визнання працівника повністю непрацездатним за медичним висновком (п. 1 ст. 83 ТК).

Вихідна допомога належить і в разі порушення роботодавцем встановлених Трудовим кодексом або іншим законодавством правил укладення трудового договору. Наприклад, фахівець був позбавлений права займати певні посади в результаті рішення суду, роз'яснює Наталія Сергєєва:

- Або у працівника був відсутній документ про освіту, необхідний для роботи на певній посаді. Сюди також відноситься ситуація з вимушеним прогулом. Припустимо, працівника незаконно звільнили, він був відновлений рішенням суду. У цій ситуації підприємство платить вихідну допомогу за весь час, що він «пробігав» по ​​судах. Також вимушений прогул трапляється, коли співробітник був звільнений, але не отримав трудову книжку. До видачі працівнику цього документа він не вважається звільненим.

Якщо ж порушення зазначених правил допущено з вини працівника, то роботодавець не зобов'язаний пропонувати йому іншу роботу. Чи не має право співробітник розраховувати і на виплату вихідної допомоги (ст. 84 ТК).

Розмір вихідної допомоги залежить від причин, за якими проводяться виплати. Посібник може дорівнювати як середньомісячній зарплаті, так і середнього двотижневого заробітку.

Сума, що дорівнює двом середньомісячним заробітним платам, виплачується працівникові в результаті скорочення штату або ліквідації підприємства, де працював працівник (ст. 178 ТК). Крім того, за працівником зберігається середній місячний заробіток на період працевлаштування, але не більше двох місяців з дня звільнення. Іноді середній місячний заробіток зберігається за звільненим працівником і протягом третього місяця з дня звільнення. Це можливо в разі, якщо людина звернулася в службу зайнятості протягом двох тижнів після звільнення і не був працевлаштований, пояснює Наталія Симонова:

- При цьому людина повинна пред'явити роботодавцю довідку зі служби зайнятості, що він протягом двох тижнів встав на біржу праці і до сих пір не влаштувався на нове місце. Це дає право на третю виплату вихідної допомоги, яка проводиться роботодавцем за попереднім місцем роботи за рахунок власних коштів.

Для розрахунку середньомісячної зарплати для виплати вихідної допомоги необхідно скласти всі гроші, виплачені працівнику за рік. Загалом, включаючи всі додаткові нарахування. Сюди входять всі виплати, які є в Положенні про оплату праці. Даний документ повинен бути в кожній організації, говорить Наталя Сергєєва:

- Перш за все сюди входить оклад, премії, а також кошти, отримані в результаті відрядної оплати праці, зарплата в негрошовій формі. Крім того, слід врахувати винагороди і різницю в посадах при суміщенні, крім лікарняного листа і лікарняного по догляду за дитиною або інвалідом.

Нарахована сума ділиться на число місяців, що дає в результаті середній заробіток кожного співробітника фірми. При відрахуванні середньої двотижневої зарплати потрібно розділити середньомісячну на два. За словами Наталії Сергєєвої, вихідна допомога звільняється від усіх податків, в тому числі і від ПДФО. Про це сказано в пункті 3 статті 217 Податкового кодексу.

Вихідну допомогу можуть бути підвищеного розміру. Для цього на підприємстві у трудовій або колективний договори потрібно включити пункт про вихідну допомогу. У них може бути прописаний розмір виплати і розширено спектр умов виплати цих сум (ст. 178 ТК).

Роботодавці вкрай неохоче виплачують допомогу своїм співробітникам. Багато комерційні організації при необхідності воліють просити співробітників писати заяву про звільнення за власним бажанням. Директор будівельної фірми «Русичі» Андрій Ніколаєнко розповідає, що вихідна допомога на його фірмі ніколи не виплачувалися:

- Я знаю, що в разі скорочення штату або ліквідації співробітникам покладені виплати в розмірі середньомісячної зарплати. Але моє підприємство поки далеко від ліквідації, та й скорочення на моїй фірмі не проводяться. Тому не бачу необхідності вивчати закон на предмет сплати вихідної допомоги.

Найчастіше через незнання співробітники втрачають можливість отримати вихідну допомогу. Наталя Сергєєва розповідає, що підприємство, на якому вона працювала, ліквідували:

- Директор попросив співробітників написати заяви про звільнення за власним бажанням. Тих, хто відмовився піти на поводу у начальства, не знайшлося. Мало хто навіть знав, що таким чином працівники позбавляються права на вихідну допомогу. У число таких співробітників потрапила і я. Як виявилося, на нашому підприємстві не була дотримана міра попередження співробітника про звільнення за два місяці. В цьому випадку з нас повинні були навіть взяти розписку (ст. 180 ТК). Але момент, коли можна було вимагати вихідну допомогу, був мною упущений.

Допомога не виплачується тим, кого не перевели в штат фірми (ст. 71 ТК), пояснює Наталія Симонова:

- Законом закріплено, що людина, який уклав трудовий договір на строк до двох місяців, позбавляється права отримувати допомогу (ст. 292 ТК). Права на допомогу можна позбутися, якщо сталося порушення правил Трудового кодексу з вини співробітника (ст. 84 ТК).

У разі якщо співробітник наполягає на виплатах, йому варто звернутися за захистом до профспілки або суд. Також, згідно зі статтею 352 Трудового кодексу, права працівника зобов'язані відстоювати органи, які контролюють дотримання трудового законодавства. Дане розбіжність буде класифікуватися як індивідуальний трудовий спір, який буде розглядати комісія (ст. 381 і 382 ТК).

Зараз компенсації при звільненні втратили свою актуальність через економію фірм. Незважаючи на те що при укладенні трудового договору можна прописати випадки виплат вихідної допомоги, як правило, все це залишається лише на папері.

«Парашут» ДЛЯ МЕНЕДЖЕРА

Вихідну допомогу все частіше приймають форму компенсаційних «парашутів». Як правило, це контракт, який гарантує працівникові виплату значної грошової суми в разі його дострокового звільнення з компанії через зміну власника.

  • «Золотий парашут», що виплачується топ-менеджерам компанії
  • «Срібний парашут» - матеріальна компенсація для менеджерів середньої ланки
  • «Жерстяної парашут», призначений для рядових співробітників підприємства

Описана система матеріального стимулювання прийшла в нашу країну з США, де подібна практика існує вже досить давно. На даний момент вУкаіни «парашути» застосовують тільки великі корпорації.

Рекомендуйте статтю колегам: