Соціальна поляризація 1

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії

Класову поляризацію, на відміну від поляризації по доходу, набагато складніше виміряти. Складність полягає ще й в тому, що значення термінів «робітничий клас», «середній клас» ще до кінця не визначено. Крім того, в класової поляризації враховується не тільки класова приналежність, а й освіта, стать, досвід роботи і навички.

значимість

У культурі

Примітки

П'єр так і не встиг вибрати собі кар'єри в Харкові і, дійсно, був висланий до Москви за буйство. Історія, яку розповідали у графа Ростова, була справедлива. П'єр брав участь в зв'язуванні квартального з ведмедем. Він приїхав кілька днів тому і зупинився, як завжди, в будинку свого батька. Хоча він і припускав, що історія його вже відома в Москві, і що дами, що оточують його батька, завжди недоброзичливі до нього, скористаються цією нагодою, щоб роздратувати графа, він все таки в день приїзду пішов на половину батька. Увійшовши до вітальні, звичайне місцеперебування княжен, він привітався з дамами, які сиділи за п'яльцями і за книгою, яку вголос Новомосковскла одна з них. Їх було три. Старша, охайна, з довгою талією, сувора дівчина, та сама, яка виходила до Ганні Михайлівні, Новомосковскла; молодші, обидві рум'яні і гарненькі, що відрізнялися один від одного тільки тим, що в однієї була родимка над губою, дуже гарний її, шили в п'яльцях. П'єр був зустрінутий як мрець або зачумлений. Старша княжна перервала читання і мовчки подивилася на нього переляканими очима; молодша, без родимки, прийняла точно таке ж вираження; найменша, з родимкою, веселого і сміхотливого характеру, нагнулася до п'яльцям, щоб приховати посмішку, викликану, ймовірно, майбутній сценою, забавність якої вона передбачала. Вона притягнула вниз шерстинку і нагнулася, ніби розбираючи візерунки і ледь стримуючись від сміху.
- Bonjour, ma cousine, - сказав П'єр. - Vous ne me гесоnnaissez pas? [Здрастуйте, кузина. Ви мене не впізнаєте?]
- Я дуже добре вас дізнаюся, занадто добре.
- Як здоров'я графа? Можу я бачити його? - запитав П'єр ніяково, як завжди, але не бентежачись.
- Граф страждає і фізично і морально, і, здається, ви подбали про те, щоб заподіяти йому побільше моральних страждань.
- Можу я бачити графа? - повторив П'єр.
- Гм. Якщо ви хочете вбити його, зовсім вбити, то можете бачити. Ольга, піди подивися, чи готовий бульйон для дядечки, скоро час, - додала вона, показуючи цим П'єру, що вони зайняті і зайняті успокоіваньем його батька, тоді як він, очевидно, зайнятий тільки расстроіваніем.
Ольга вийшла. П'єр постояв, подивився на сестер і, поклонившись, сказав:
- Так я піду до себе. Коли можна буде, ви мені скажіть.
Він вийшов, і дзвінкий, але неголосний сміх сестри з родимкою почувся за ним.
На другий день приїхав князь Василь і помістився в будинку графа. Він закликав до себе П'єра і сказав йому:
- Mon cher, si vous vous conduisez ici, comme a Petersbourg, vous finirez tres mal; c'est tout ce que je vous dis. [Мій милий, якщо ви будете вести себе тут, як в Харкові, ви закінчите дуже погано; більше мені нічого вам сказати.] Граф дуже, дуже хворий: тобі зовсім не треба його бачити.