Що буде з валютними кредитами, громадянська прокуратура України

Як органи влади відреагують на пропозиції банкірів і вимоги валютних позичальників

Однак увечері того ж дня запис, що свідчить про вето, і пропозиції презіента щодо цього законопроекту зникли з порталу Ради.

Документом пропонувалося конвертувати кредити населення за курсом, чинним на момент отримання позики.

За даними банківського співтовариства, на кінець першого півріччя в Україні було близько 170 тисяч кредитних валютних договорів фізосіб. З них близько 70 тисяч договорів - кредити, взяті під іпотеку.

За інформацією Нацбанку, на сьогодні резидентам України видони кредити в іноземній валюті на суму $ 4,28 млрд, що еквівалентно 98,08 млрд грн. Сума іпотечних кредитів в цьому обсязі становить $ 2,16 млрд, що еквівалетно 47,25 млрд грн.

Якщо президент Петро Порошенко підписав закон, банкам довелося б купити близько $ 6 млрд на міжбанку для закриття свого валютного дефіциту. Це, в свою чергу, вплине на валютно-курсову стабільність. Озвучувалися сценарії зростання курсу до 40-50 грн за долар. Загальні збитки банківської системи оцінені в 100 млрд гривень, якщо конвертація пройде по курсу 5,05 грн / $ і в 77 млрд гривень при конвертації за курсом 8 грн / $.

Документ відразу після прийняття був розкритикований першими особами країни, банками та іноземними кредиторами. Міжнародний валютний фонд закликав президента ветувати законопроект.

Урядом підготовлено альтернативний механізм вирішення проблеми.

Схема проста: заборгованість клієнта конвертується по валютному кредиту в гривню за курсом на момент реструктуризації. Сьогодні він становить - 23,52 грн / $. Після цього буде списана решта боргу.

Не менш 25% буде списано громадянам, які брали кредити на покупку єдиного житла.

Не менш 70% - інвалідам, учасникам АТО, ветеранам і багатодітним сім'ям.

80-100% заборгованості може бути списано учасникам АТО, які отримали інвалідність і спадкоємцям загиблих в АТО.

Крім того, при конвертації процентна ставка буде зафіксована на 3 роки.

Незважаючи на те, що банки і при цьому варіанті зазнають збитків у розмірі 35 млрд грн, документ був підтриманий МВФ, а отже - і НБУ з Мінфіном.

За інформацією INSIDER, уряд очікує накладення вето від Президента на законопроект 1558-1, після чого внесе ініціативу від Мінфіну.

Мітингувальники вже не виступають проти вето. Вони розраховують, що документ буде повернений з президентськими правками і проведено через парламент. Основну стурбованість у них викликає повне вето і врегулювання питання щодо концепції Мінфіну.

Саме скасування мораторію викликає найбільше обурення серед боржників. Альтернативна концепція Мінфіну і банків передбачає скасування мораторію через 6 місяців після прийняття закону.

Поки що банки, з перемінним успіхом, намагаються судитися з боржниками за застави, розраховуючи, що законодавче врегулювання повністю вирішить питання на їхню користь.

З огляду на гостроту проблеми і недієздатність парламенту, під час розгляду законопроекту пункт про скасування мораторію, швидше за все, буде вилучено з остаточної версії.