реферат плагіат

Реферат на тему:

    Вступ
  • 1 Історія терміна
  • 2 Що є плагіатом
  • 3 Лінгвістичний аспект
  • 4 Ставлення до плагіату в різний час
  • 5 Сучасна юридична практика
  • 6 Плагіат в науково-популярній літературі Література
    Примітки

1. Історія терміна

У нинішньому значенні слово «плагіат» в європейських мовах почало вживатися в XVII столітті. У римському праві plagium (букв. Викрадення) означало злочинну продаж в рабство вільної людини, за що належало бичування (ad plagas). Спочатку крадіжка літературної власності отримала назву plagium litterarium [1]. У цьому значенні воно згадується в романі «Людина, яка сміється» по відношенні до крадіжці дитини.

Російське слово «плагіат» походить від фр. plagiat. на території України плагіат поки ще довести неможливо [[2]]

2. Що є плагіатом

Насправді, об'єктом плагіату є не ідея, а її оформлення, зовнішня оболонка. Маса літературних творів, не укладаючи в собі нічого нового за змістом, має, проте, своєрідну форму, нові відтінки вираження думок; лише привласнення цієї, глибоко індивідуальної боку твори, може бути названо плагіатом. Тому не можна вважати плагіатом ні запозичення фабули (сюжет запозичений і в багатьох драмах Шекспіра, і в казках Олексія Миколайовича Толстого), ні в користуванні готовими типами (художній прийом, застосований Щедріним в його Ноздрьов і Молчалине), не кажучи вже про нову обробці відомих у всесвітній літературі характерів (Дон-Жуан, Фауст). Так само не можуть вважатися плагіатом зведені роботи (реферати), самою сутністю яких передбачається користування чужими даними без самостійного опрацювання.

3. Лінгвістичний аспект

На території України стверджувати, що є повноцінна [[3]] по закону виконана експертиза [[4]], гадаю на це розраховувати помилково. Суд може прийняти будь-яке рішення [[5]]

4. Ставлення до плагіату в різний час

Погляди на плагіат і на те, якою мірою дозволено використання чужих творів, змінюються з часом. Те, що колись вважалося цілком допустимим, в даний час нерідко може бути визнано плагіатом.

У XVII столітті у Франції були навіть своєрідні теоретики плагіату, такі як Ла Мот-Ле Вайе, який заявляв, що «запозичувати у древніх - все одно, що зробити морський набіг, але оббирати сучасників - все одно, що розбишакувати на великій дорозі», і Рішесурс, який у своїй оригінальній «Академії ораторів» і в керівництві «Masque des orateurs ou Manière de déguiser toutes sortes de compositions, lettres, sermons etc.» серед інших засобів компенсації нестачі творчих здібностей вказував і «плагіарізм», що полягає в послідовній заміні всіх виразів вкраденої фрази їх синонімами. Найбільші письменники цієї епохи не бачили нічого поганого в запозиченнях. Мольєр, котрий переніс в «Витівки Скапена» майже дослівно цілу сцену з Сірано де Бержерака, відповідав на закиди знаменитою фразою: «Я беру своє добро усюди, де його знаходжу» (фр. «Je prends mon bien où je le trouve»). Дещо раніше Шекспір ​​про сцену, цілком взятої їм у іншого, зауважив: «Це дівка, яку я знайшов в грязі і ввів у вищий світ». Відомо, що Шекспір ​​брав у інших не тільки сцени, але і безліч окремих віршів.

У XVIII столітті патер Барр видав за частину своєї «Histoire d'Allemagne» уривок в 200 сторінок з «Історії Карла XII» Вольтера. Сам Вольтер теж дозволяв собі дрібні запозичення. Звинувачення в плагіаті було кинуто і в Руссо, але схожість між його «Contrat social» і книгою Ульріха Губерта «De jure civitalis» не йде далі збіги деяких думок. У 1812 був розкритий один з найбільш зухвалих плагіатом: переклад «Voyage d'Abdoul Rizzak», виданий відомим орієнталістом Лангле під виглядом власної роботи, виявився уривком з старого перекладу твору того ж Абдул-Різзака; плагіатор знищив зошит з роботою справжнього перекладача Галлана, не знаючи, що існує її дублікат.

5. Сучасна юридична практика

В юридичній практиці є й таке поняття, як ненавмисний (підсвідомий) плагіат. В такому плагіаті був визнаний винним екс-гітарист Beatles Джордж Харрісон, який випадково використав у пісні «My Sweet Lord» мелодію, збігається з піснею групи The Chiffons - «He's So Fine» [4] і змушений був викупити на неї права [5] . Так можливо в якихось випадках і викуповують права, але не завжди, наприклад при визнанні навіть все буває навпаки [[6]]. Неможливість довести плагіат [[7]] на території України повністю підтверджує матеріали справи [[8]]

6. Плагіат в науково-популярній літературі

«Татевскій монастир» - розташований в селі Татев. За сьогоднішній день є великим культурним центром з університетом, скрипторієм і бібліотекою. Скасований в 1917 р [8]

література

Примітки

При написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).