Осточортіти - історія слів - енциклопедії & словники

Чорт, ДО чорта, осточортіти

Слова, що належать до сфери позначень міфічної «Нечі стій» сили, які характеризуються яскраво вираженою негативною експресією, зазвичай є центром або ядром складного, різнотипного кола семантичних новоутворень, словопроізводственних відносин і фразеологічних зв'язків. Таке, наприклад, слово чорт. Його каламбурні евфемізми - чорне слово і чорна сила.

Від нього йде ряд междометних виразів: чорт візьми або з займенниковим покажчиком об'єкта чорт тебе (його. Вас. Їх) візьми. чорт дери (з тим же видом граматичних зв'язків), чорт знає (що, що таке), чорт його знає; до біса. до біса; піди (-ті) до біса. йди до біса. до чортової бабусі; чорт з тобою.

Просторечно-фамільярне вираз до чорта. вживане у функції прислівники, позначає: дуже сильно, жахливо, найвищою мірою. Чи це не українізм в українській мові. На це звернув увагу А. А. Потебня, який у «Освідченні малоукраінскіх і споріднених народних пісень» писав: «. мр. до бiса. до чорта. до гаспіда (т. е. багато), до сина. значить: так багато, що справа доходить до згадки біса. "Сучого (бiсового, гаспідьского) сина" »(Потебня 1887 2, с. 411).

Тут «сила якості зображується (.) Станом особи, у спрінімающего враження. Цей стан в свою чергу виражається або об'єктивно, епічно, або суб'єктивно, лірично, виразами інтер'екціонального характеру, причому між тим і іншим способом є перехідні ступені. Що несказанно, то невідомо людині, тобто (sic!) Відомо не йому, а богу, біса: "Бог (чорт) знає, як багато і т. П." »(Там же, с. 409-411).

До української літературної мови, до українського загальноміському просторечию цей вислів (до чорта) наблизилося не раніше другої чверті XIX ст. - в період зближення диалогических стилів художньо-реалістичної літератури з говорами живої народної мови, у деяких письменників (у Ор. Сомова, Гоголя, Гребінки, Куліша та ін.) З яскравим українським нальотом.

У повісті Гоголя «Тарас Бульба»: «Чому ж, ти думаєш, б удет їм добрий захисток? - спитали козаки, знаючи, що Попович запевне вже щось їм відпустити.

- А того, що позад нього заховається все їхнє військо і вже, чорта з два. через його пуза дістанеш кого-небудь списом! »(гл. 7).

Пор. у Ф. М. Достоєвського в повісті «Село Степанчиково і його мешканці»: «Ну, покладемо, я рекомендую її в гувернантки, на йду таку чесну і благородну прізвища. але ж чорта з два. де їх візьмеш, благородних-то, справжніх-то благородних людей? »(ч. 1, гл. 11).

Лайливі вирази, лайки: чортова перечниця. чортова лялька. чорт смугастий (пор. блазень смугастий).

Експресивні характеристики ступеня, сили: до чортиків (напитися), чорт чи (йому і т. П.).

Вираз експресивно забарвленої ступеня заперечення: ні чорта. ні чорта не. нічогісінько немає.

В інших виразах: чорт в ступі. чорт знає що. чорт-чортом вимазався. `Чорний, брудний '(сл. Даля 1882 році, 4, с. 615). Я на правду чорт.

Пословічние вираження: зв'язався. немов чорт з немовлям; ні богу свічка. ні чорта кочерга; чорт ногу зломить; було б болото. а чорти будуть; не було печалі. так чорти накачали; чим чорт не жартує; у чорта на задвірках.