Особливості українських перекладів

На жаль, в книгах циклу ми стикаємося з усіма видами помилок і друкарських помилок, і стилістичних, і фактичних. Та ж плутанина між "одного разу" і "один день" зустрічається в "Перемозі Анжеліки", коли героїня міркує про те, що Рут і Ноемі "в один день повисли на шибениці Салема". В "Тріумфі Анжеліки" на цьому місці стоїть "одного разу повиснуть". Про стилістичної недоробку можна судити, наприклад, і за таким уривку:
У міру того, як йдуть роки і накопичується досвід, необхідним стає не стільки бажання завжди залишатися з тими, хто живий і захищений, що може стати не завжди можливим, скільки набуття шостого почуття, що дозволяє прибути вчасно для надання допомоги в уразливих точках оборони фортеці, іноді навіть не знаючи про загрозу. ( "Перемога Анжеліки", "Анжеліка і її перемога").

Можна навести ще один приклад. Глава 22 починається словами: О шостій ранку пролунав дзвін. У Квебеку це означало початок наступного дня. Чому ж тільки в Квебеку? У перекладі Н. Н. Пантелеєвій все набагато зрозуміліше: Шість годин ранку ... почався їхній другий день в Квебеку.

Зрозуміло, важко і навіть неможливо було вимагати від перекладача в умовах поспіху, щоб він прочитав попередньо всі попередні і подальші томи, хоча в даному випадку це більше ніж бажано. Але, навіть працюючи тільки з одним романом, можна хоча б переводити точно.
Тринадцятий тому завершується думками Анжеліки про те, що тепер все буде добре, вона це відчуває. Далі в різних виданнях ми бачимо суттєву різницю:
Небеса зобов'язані мені цим! ( "Анжеліка і її перемога", "Перемога Анжеліки")
Небеса повинні мені це! ( "Тріумф Анжеліки").

Як ви думаєте, який варіант правильний?
Чесно кажучи, переклад під назвою "Тріумф Анжеліки" теж дуже і дуже далекий від досконалості. Можна, мабуть, сказати, що в цьому варіанті досить стилістичних помилок, але менше яскраво виражених безглуздостей.
Скажімо, перша фраза "Тріумфу" звучить так:
Він знав, що вона думала про Оноріні, його сильна рука лежала на її плечах і міцно притискала до нього; тільки це могло трохи розвіяти її сум.

У них далеко не завжди винні творці українських перекладів. Причина тут і в англійських, і навіть у французьких виданнях. (Можна навіть зустріти думку, що найповніша версія "Анжеліки" - німецька.) Англійським виданням цієї книги, теж, на жаль, не дуже пощастило. Якщо перший, шостий, сьомий томи виходили без скорочень, то другий том "Шлях в Версаль", третій ( "Анжеліка і король"), четвертий (який вийшов в Англії під назвою "Анжеліка і султан", а в США - як "Анжеліка в Берберии "), виявилися сильно урізаними. "Шлях в Версаль" виходив російською мовою багаторазово в скороченому перекладі, і набагато рідше - у відносно повному. Багато сцен просто пропущені, причому пропущені з незрозумілої причини. Кому, наприклад, завадив розповідь про арешт Фуке д'Артаньяном? Це всього кілька рядків, але в більшості видань ми зустрічаємо тільки просте згадування, без подробиць.

Крім того, не слід забувати про одну важливу особливість циклу. Деякі епізоди, на перший погляд, незначні, згодом мають своє продовження. Згадаймо хоча б епізод, коли Анжеліка і Ла Полак (Полька наступних книг) відправляються в циганський табір в пошуках Кантора. На зворотному шляху їх підвозять якісь купці. В скороченому перекладі більше ніяких подробиць про цих людей не повідомляється. Але в перекладі А. П. Науменко молодий купець, що підвозив Анжеліку, виявляється гугенотом з Ла-Рошелі Габріелем Берном! Тим самим Берном, який роки потому ще раз допоміг героїні в жахливому стані, і був, в свою чергу, врятований нею.

З таким же обставиною ми стикаємося в третій книзі "Анжеліка і король". Англійський варіант вийшов неймовірно урізаним, а деякі українські видання додали своє, в результаті чого ця книга іноді справляє враження не пов'язаних між собою епізодів. Коли знайомишся з циклом далі, деякі речі викликають подив. Всі ми пам'ятаємо метра Саварі, мандрівника, аптекаря, хіміка, лікаря. Це дуже вдалий і привабливий образ, багатогранний і цікавий. Можна тільки порадіти, що ми Новомосковськ розповідь про нього на хорошій російській мові. І ось ми з подивом виявляємо, що метр Саварі знайомий з Анжелікою, що вона діставала для нього муміє, що виявила інтерес до науки ... Проте в "Анжеліці і королі" Саварі миготить тільки пару раз в незначних епізодах. Вся історія з муміє була просто прибрана з англійського видання. Там же пропущена розмова Анжеліки з Ла Рейні і Дегре. Про наслідки цієї бесіди Анжеліка згадує вже в "змові тіней". Всі купюри перейшли і в українські видання.

Четвертий том на українську мову перекладався двічі. Переклад, зроблений Е. Татищевій з французького повного видання, виявився одним з найкращих у всій серії. Однак був зроблений і інший переклад з видання американського ( "Анжеліка в Берберии"). Порівнюючи їх, ми бачимо, що "Анжеліка в Берберии" страждає від безлічі скорочень. Наприклад, пропущений епізод, коли Анжеліка намагалася втекти в Алжирі. Англійські Новомосковсктелі, знайомі з оригінальним і англійським текстами, стверджують, що фрагменти і глави пропускалися тут і там, безладно. Але найдивніше, в "Анжеліці в Берберии" відсутня остання сторінка, після слів: "Де знайти цю землю? Де?" А адже подальший текст містить важливі роздуми героїні, і, головне, сцену її арешту! Можна тільки поспівчувати англомовним Новомосковсктелям, які, на відміну від нас не мали можливості прочитати повний варіант.

У п'ятому томі, який перевозився неодноразово, теж надає нам право вибору. У більшості видань, незалежно від якості самого перекладу, відсутня невелика глава, що оповідає про те, як Анжеліку врятували ченці монастиря, де перебував і її брат Альбер. Главу цю можна виявити в версії "Бунтівна Анжеліка". У всіх же інших після того, як Анжеліка і Альбер пізнають один одного, відразу ж слід сцена хвороби Онорін.

У ризькому "білому" виданні дається переклад з французької, але він скорочений дуже сильно. А в "зеленій" серії видавництва "веснiк", вигідно відрізняється від інших повним варіантом другого тому, з якихось причин вирішили зробити книгу "Анжеліка і Демон" на кілька сторінок коротше. І не знайшли нічого кращого, як обірвати текст, де мова йде про поїздку в Квебек, словами: "І в душі чарівною красуні ворухнулася смуток ...." Але ж таке визначення, як "чарівна красуня", не підходить до того образу, який створила Анн Голон.

Що ж стосується "Анжеліки і змови тіней", то тут ми стикаємося з тими ж самими дрібними купюрами, через які блідне загальна картина. Наприклад, скорочена характеристика Дегре на початку п'ятої глави останньої частини ( "Приїзди і від'їзди"), і частина глави дев'ятої. Спочатку йдеться про те, що кораблі Жоффрея скоро прийдуть в Квебек, де люди зможуть відпочити, і тут же додається: "В свою чергу, флот Пейрака теж готувався до відплиття". Чому ж "в свою чергу", адже саме про це флоті і говорилося тільки що? Виявляється, тут бракує роздуми про іншому кораблі, якому належить важкий перехід через Атлантику, і спогади про Париж. Пропущений фрагмент не такий великий, але його відсутність викликає відчуття обірваної думки. Хотілося б ще відзначити, що в перекладі А. П. Третьякова ( "Анжеліка і змова темних сил"), підрозділ глав відрізняється від інших видань.

Сама дика ситуація склалася саме з тринадцятої книгою. До сих пір обговорювалися її щодо повні українські версії. Згаданий вище пропуск описи природи і численні помилки, звичайно, псують враження. Але при всіх своїх недоліках ці роботи все ж дають нам уявлення про роман. Однак в більшості серійних видань ми зустрічаємо варіант, урізаний наполовину (під назвою "Анжеліка і її перемога"). Пропущена не одна голова, а десять, причому на самому початку. І ось Новомосковсктель, на останній сторінці "Дороги надії" розпрощавшись з головними героями в Тадуссак, раптом переноситься на рік вперед і застає Анжеліку одну з дітьми в зруйнованому Вапассу. Численні натяки дають деяке уявлення про те, що сталося, але цього, звичайно, мало. Варто було скороченим варіантом потрапити в серійне видання, як різні видавці продовжували тиражувати його без змін, незважаючи на те, що більш повні версії вийшли практично відразу після урізаною.