Литота - це

Одним із засобів створення образності і виразності мовлення є литота, що в перекладі з грецької буквально означає «простота».

Щоб зробити мову виразною і образної, художники слова вдаються до використання тропів - оборотів промови, які переосмислюють слово або словосполучення, наповнюють їх незвичним, незвичайним значенням, що грунтується на переосмисленні слів. Стежки можна назвати формою поетичного мислення. Одним із тропів є литота. Цим грецьким словом називають художній прийом, протилежний гіперболі.

Литота применшує будь-які якості, властивості описуваного предмета чи явища.

Приклади литота в художній літературі

Цей прийом широко використовується в алегорій, казках і притчах, наприклад:

Хлопчик з пальчик, Мужичок з нігтик; мужичок сам з пёрст, вуса на сім верст.

Ганс Християн Андерсен використовував литота, назвавши крихітну казкову дівчинку ім'ям Дюймовочка.

У стійких висловлюваннях простежується цей художній прийом, наприклад:

сили як у комара. Ріски в роті не було.

Читаємо у А.С. Грибоєдова:

Ваш спиць, чарівний шпіц, не більше наперстка.

Для посилення образності і виразності мовлення використовує литота відомий байкар А.І. Крилов:

Які крихітні корівки! Є, право, менш шпилькової головки!

Не оминув своєю увагою литота К. Аксаков:

Мій Марінхен так уже й малий, так уже й малий, що з крил комарішкі зробив собі дві манишки.

Використовував литота в своїй творчості Н. А. Некрасов:

Нижче тоненькою билиночки

Треба голову хилити.

Переконалися, що литота дозволяє підкреслити певну думку, загострити увагу на образі, виявити його несподівані сторони - в цілому, все для того, щоб посилити емоційне враження на Новомосковсктеля або слухача.