Казка про сонце і зірочку

Казка про Сонце та Зірочку

Далеко в космосі, в одній невідомої галактиці, світило Сонце. Воно було таким яскравим і великим, так сліпуче сяяло, що нічого не можна було помітити поряд з ним.

Казка про Сонце та Зірочку

Усі небесні тіла захоплювалися красою Сонця, і трошки заздрили йому, адже кожному хотілося бути таким великим і яскравим.

На самому краю галактики жила маленька Зірочка. Вона весь час дивилася на Сонце і думала: «Ну чому я не така красива?» Коли Зірочка дивилася на свої промінчики, вони здавалися їй такими непоказними і тьмяними, що вона починала плакати з жалю.

Поруч із Сонцем була невелика планета, на якій жив хлопчик. Він щодня грівся в променях яскравого сліпучого Сонця, але жодного разу не міг розгледіти його. Варто було йому підняти голову вгору, як Сонце пекучими променями било в очі, і у хлопчика потім ще довго стояли різнокольорові кола перед очима.

Але ось одного разу хлопчик не міг увечері довго заснути, і коли настала ніч, він виглянув у вікно. На небі світила самотня Зірочка. Її світло не була яскравим і пекучим, а м'яким, сріблястим. Малюк довго милувався Зірочкою, а потім сказав: «Яка ти красива!»

Зірочка спочатку здивувалася, а потім зраділа і заблищала ще яскравіше. Вона тепер щоночі сяяла для хлопчика, і не було іншої такої красивої Зірочки у всій галактиці.

Казка про Сонце та Зірочку для дітей 4-10 років. Для дітей з низькою самооцінкою і почуттям неповноцінності.