Чому ти не дзвониш, що не пишеш

Чому ти не дзвониш, що не пишеш,
Чому залишилося все уві сні,
Чому зовсім мене не чуєш,
Правда, я хочу знову до тебе.

Я гадала раніше на долоні,
Тільки випадав завжди не ти,
Я боялася, різні з тобою,
Чи збудуться і долі і мрії.

Все тепер, напевно, занадто пізно,
Зайняті зовсім іншими ми,
Тільки я втомилася від питань,
Як же ми любов зрадити могли.

Все схоже в житті, так буває,
Плачем пізно, де сміялися ми,
І очі від щастя закривали,
Для того, щоб з іншими бути.

Чому ти не дзвониш, що не пишеш,
Чому залишилося все уві сні,
Чому зовсім мене не чуєш,
Правда, я хочу знову до тебе.

[Приховати] Реєстраційний номер 0328880 виданий для твору: Чому ти не дзвониш, що не пишеш,
Чому залишилося все уві сні,
Чому зовсім мене не чуєш,
Правда, я хочу знову до тебе.

Я гадала раніше на долоні,
Тільки випадав завжди не ти,
Я боялася, різні з тобою,
Чи збудуться і долі і мрії.

Все тепер, напевно, занадто пізно,
Зайняті зовсім іншими ми,
Тільки я втомилася від питань,
Як же ми любов зрадити могли.

Все схоже в житті, так буває,
Плачем пізно, де сміялися ми,
І очі від щастя закривали,
Для того, щоб з іншими бути.

Чому ти не дзвониш, що не пишеш,
Чому залишилося все уві сні,
Чому зовсім мене не чуєш,
Правда, я хочу знову до тебе.