Black beauty

Історія створення

реакція критиків

список композицій

Цифровий альбом (The Remix EP)

"Black Beauty" (LEEX Tropical Mix) - 5:57
"Black Beauty" (Dinnerdate Remix) - 3:08
"Black Beauty" (Lakechild Remix) - 3:59

Учасники записи

Напишіть відгук про статтю "Black Beauty"

Примітки

[Lanadelrey.com Офіційний сайт Лани Дель Рей] (англійською мовою)
[Youtube.com/user/LanaDelRey Офіційний канал Лани Дель Рей на YouTube]
[Twitter.com/lanadelrey Офіційний мікроблог Лани Дель Рей в сервісі Twitter]

Уривок, що характеризує Black Beauty

- Я думала, що цьогорічне свято скасований. Je vous avoue que toutes ces fetes et tous ces feux d'artifice commencent a devenir insipides. [Зізнаюся, всі ці свята і феєрверки стають нестерпні.]
- Якщо б знали, що ви цього хочете, свято б скасували, - сказав князь, за звичкою, як заведені годинник, кажучи речі, яким він і не хотів, щоб вірили.
- Ne me tourmentez pas. Eh bien, qu'a t on decide par rapport a la depeche de Novosiizoff? Vous savez tout. [Не мучте мене. Ну, що ж вирішили з нагоди депеші Новосільцова? Ви все знаєте.]
- Як вам сказати? - сказав князь холодним, нудьгуючим тоном. - Qu'a t on decide? On a decide que Buonaparte a brule ses vaisseaux, et je crois que nous sommes en train de bruler les notres. [Що вирішили? Вирішили, що Бонапарта спалив свої кораблі; і ми теж, здається, готові спалити наші.] - Князь Василь говорив завжди ліниво, як актор говорить роль старої піеси. Анна Павлівна Шерер, навпаки, не дивлячись на свої сорок років, була сповнена пожвавлення і поривів.
Бути ентузіасткою зробилося її суспільним становищем, і іноді, коли їй навіть того не хотілося, вона, щоб не обдурити очікувань людей, які знали її, робилася ентузіасткою. Стримана посмішка, що грала постійно на обличчі Ганни Павлівни, хоча і не йшла до її віджилим рис, висловлювала, як у розпещених дітей, постійне свідомість свого милого нестачі, від якого вона не хоче, не може і не вважає за потрібне виправлятися.
В середині розмови про політичні дії Анна Павлівна розпалилася.
- Ах, не кажіть мені про Австрію! Я нічого не розумію, може бути, але Австрія ніколи не хотіла і не хоче війни. Вона зраджує нас. Україна одна повинна бути рятівницею Європи. Наш благодійник знає своє високе покликання і буде вірний йому. Ось одне, у що я вірю. Нашому доброму і дивовижному государеві належить найбільша роль в світі, і він так доброчесна і хороший, що Бог не залишить його, і він виконає своє покликання задавити гідру революції, яка тепер ще гірше в особі цього вбивці і лиходія. Ми одні повинні спокутувати кров праведника ... На кого нам сподіватися, я вас питаю? ... Англія з своїм комерційним духом не зрозуміє і не може зрозуміти всю висоту душі імператора Олександра. Вона відмовилася очистити Мальту. Вона хоче бачити, шукає задню думку наших дій. Що вони сказали Новосільцову? ... Нічого. Вони не зрозуміли, вони не можуть зрозуміти самовідданості нашого імператора, який нічого не хоче для себе і все хоче для блага світу. І що вони обіцяли? Нічого. І що обіцяли, і того не буде! Пруссія вже оголосила, що Бонапарта непереможний і що вся Європа нічого не може проти нього ... І я не вірю ні в одному слові ні Гарденберга, ні Гаугвіц. Cette fameuse neutralite prussienne, ce n'est qu'un piege. [Цей горезвісний нейтралітет Пруссії - тільки пастка.] Я вірю в одного Бога і в високу долю нашого милого імператора. Він врятує Європу! ... - Вона раптом зупинилася з усмішкою глузування над своєю запалом.
- Я думаю, - сказав князь посміхаючись, - що якби вас послали замість нашого милого Винценгероде, ви б взяли приступом згоду пукраінского короля. Ви так красномовні. Ви дасте мені чаю?
- Зараз. A propos, - додала вона, знову успокоіваясь, - нині у мене два дуже цікаві людини, le vicomte de MorteMariet, il est allie aux Montmorency par les Rohans, [До речі, - віконт Мортемар,] він у родинних стосунках з Монморансі через Роганов,] одна з кращих прізвищ Франції. Це один з хороших емігрантів, з справжніх. І потім l'abbe Morio: [абат Моріо:] ви знаєте цей глибокий розум? Він був прийнятий государем. Ви знаєте?
- А! Я дуже радий буду, - сказав князь. - Скажіть, - додав він, ніби щойно згадавши що то і особливо недбало, тоді як те, про що він запитував, було головною метою його відвідин, - правда, що l'imperatrice mere [імператриця мати] бажає призначення барона Функе першим секретарем до Відня? C'est un pauvre sire, ce baron, a ce qu'il parait. [Цей барон, здається, незначна особистість.] - Князь Василь хотів визначити сина на це місце, яке через імператрицю Марію Феодорівна намагалися доставити барону.
Анна Павлівна майже закрила очі на знак того, що ні вона, ні хто інший не можуть судити про те, що завгодно або подобається імператриці.
- Monsieur le baron de Funke a ete recommande a l'imperatrice mere par sa soeur, [Барон Функе рекомендований імператриці матері її сестрою,] - тільки сказала вона сумним, сухим тоном. У той час, як Ганна Павлівна назвала імператрицю, обличчя її раптом представило глибоке і щире вираження відданості і поваги, поєднане з сумом, що з нею робив він раз, коли вона в розмові згадувала про свою високу покровительці. Вона сказала, що її величність зволила надати барону Функе beaucoup d'estime, [багато поваги,] і знову погляд її затягнувся сумом.
Князь байдуже замовк. Анна Павлівна, з властивою їй придворною і жіночою спритністю і швидкістю такту, захотіла і щелконуть князя за те, що він насмілився так відгукнутися про особу, рекомендованому імператриці, і в той же час втішити його.
- Mais a propos de votre famille, [До речі про вашу сім'ю,] - сказала вона, - чи знаєте, що ваша дочка з тих пір, як виїжджає, fait les delices de tout le monde. On la trouve belle, comme le jour. [Становить захват всього суспільства. Її знаходять прекрасною, як день.]

Персональні інструменти