Ао агротехімпорт характеристика високопродуктивних корів

Головна »Історія доїння» Характеристика високопродуктивних корів

Велике значення в підвищенні молочної продуктивності худоби має масовий раздой корів в колгоспах і радгоспах. Тому тваринники повинні надавати масового раздою корів першорядне значення.

Поряд з цим, велику роль відіграє вирощування окремих високопродуктивних корів-рекордисток. Результати вирощування і раздоя їх свідчать про рівень продуктивно-племінних якостей породи на даному етапі, розкривають можливості подальшого вдосконалення породи. На основі раздоя окремих корів господарство відчуває і розробляє свої методи годування, утримання та доїння в даних конкретних умовах.

За післявоєнні роки завдяки творчій роботі тваринників колгоспів і радгоспів значно збільшилася кількість провідних високопродуктивних молочних стад окремих порід.

Велика робота проведена по зміні типу годування в ряді господарств. Як приклад можна привести питома вага кормів в раціоні корів радгоспу «Исток» (табл. 1).

Питома вага різних кормів в раціоні корів радгоспу «Исток»

Кращих корів-рекордисток, ніж в довоєнний час, мають зараз породи симентальська, червона степова, чернопестрая і ін.

Дані про продуктивність і годівлі корів - чемпіонів та рекордистів великої рогатої худоби ВСХВ 1954 р показують, що високопродуктивні тварини на 1 кг молока витрачають значно меншу кількість кормових одиниць (0,71-0,84), ніж корови середньої продуктивності. На 100 кг живої ваги корови-рекордистки дають 1000- 1800 кг молока. Це досить великі тварини з гарним екстер'єром і міцною конституцією. Рекордна лактація, як правило, спостерігається у віці 5-8 років.

Який основний метод вирощування високопродуктивних корів-рекордисток застосовується в нашій практиці? Окремі тварини отримані не в результаті заздалегідь продуманого плану шляхом відповідного спарювання особин, а потім вирощування приплоду в хороших умовах годівлі та утримання в ембріональний і пост- ембріональний періоди, а в процесі раздоя в стадах колгоспів і радгоспів.

Наприклад, рекордистка симентальської худоби корова Зозуля народження 1945 г. (колгосп імені Константіновкаа, Чернігівської області) на початку лактації була малопродуктивною. Пізніше, коли виявили високу молочність корови, її перевели в основне стадо і створили сприятливі умови для раздоя. В результаті цього знатна доярка М. Я. Олексенко в 1950 р надоїла від корови за 307 днів четвертої лактації 12783 кг молока при максимальному добовому удое 58,9 кг. Протягом перших 45 днів після отелення корову доїли 4 рази, проте добовий удій не перевищував 48 кг. З перекладом Зозулі на п'ятикратне доїння добовий удій збільшився до 58,9 кг. Кількість кормів, отриманих коровою за лактацію, зазначено в таблиці 3.

Загальна кількість поживних речовин (кг)

Витрата концентрант на 1 кг молока

На 100 корм. од. отримано молока (кг)

У наступні роки типгодування корови Зозулі був різко ізменен- кількість концентрованих кормів значно знизилося за рахунок збільшення норм соковитих і грубих кормів.

Корова Орбіта - рекордистка білоголової української породи - через низьку продуктивність (менше 500 кг молока) була спочатку призначена до вибракування. Коли ж її поставили в хороші умови годівлі та утримання, молочність різко зросла і склала 12398 кг, молока за сьому лактацію. Корову Орбіту раздоя доярка Т. Є. Мельничук.

Визначною рекордистки була корова Послушниця II костромський породи, яка в 1938 р встановила всесоюзний рекорд, давши за 388 днів шостий лактації 16252 кг молока жирністю 3,92%, або 637,5 кг молочного жиру. Раздоя її знатна доярка країни У. С. Баркова. Протягом цієї лактації питома вага кормів в раціоні корови склав: 40,1% - концентрати (2987 корм, од.), 17 - соковиті (1275 корм, од.), 21,2 - відходи промисловості (2212 корм, од.) , 11,8 - сіно (885 корм, од.) і 9,9%-зелена підгодівля (742 корм. од.).

У день максимального добового удою (61 кг молока) корові послушниць II згодували 108 кг кормів, в тому числі близько 60% концентратів. Денний раціон за поживністю складався з концентрованих кормів - 58%, соковитих - 35 і грубих - 7%. Оплата корму склала 201 кг молока на 100 корм. од. Вивчення лактаційної кривої по місяцях показало, що Послушниця II мала досить рівномірну лактацію протягом рекордного удою і, навпаки, нерівномірну по ряду лактацій. У таблиці 4 наведені дані про молочної продуктивності корови Послушниці II за шість лактацій.

Молочна продуктивність корови Послушниці II за 6 лактацій

Удій за 300 днів

Великий інтерес представляє всесоюзна рекордистка (радгосп «Караваево») корова Гроза, яка за 372 денний п'ятої лактації в 1950 р дала 16502 кг молока при вищому добовому удое 66 кг (на 58-й день після отелення), В середньому за лактацію на 1 кг молока витрачено 0,475 корм. од. Всього за лактацію витрачено 6753,4 корм, од. в тому числі концентратів - 3203,5, сіна - 751, зеленої подкормкі- 1236, коренеплодів - 589,6, барди - 290,4, патоки - 30,2, сухого жому - 652,7, а також згодую солі - 30 кг і крейди - 33 кг. Оплата корму була вельми висока - на 100 корм. од. отримано 244 кг молока.

Жива вага корови Грози при народженні був 35 кг, в тримісячному возрасте- 110, в 6-місячному - 230, в однорічному віці - 350 кг і в дворічному віці при першому покритті - 490 кг. Жива вага дорослої корови - 765 кг. З цих даних видно, що корова Гроза росла в нормальних умовах і була великим тваринам.

Прикладом того, що високопродуктивні корови-рекордистки в молодому віці вирощені в умовах помірного годування, є також рекордні корови Валюта і Ескадра (радгосп «Исток», Свердловської області). Тут рекордистки з удоєм 7000 кг і вище (30 голів) мали такі показники зростання до дворічного віку: жива вага при народженні - 37,4 кг, в 6-місячному віці - 170, в 12 місяців - 283, в 18 - 405 і в 24 місяці - 467 кг.

Середня жива вага дорослих корів - 611 кг, середній надій - 7837 кг молока жирністю 3,91%, середня оцінка - 84 бали. Жива вага корів Валюти і Ескадри видно з даних таблиці 5.

Розвиток корів Валюти і Ескарди (кг)

Перед першим отеленням

При четвертої (максимальної) лактації

З таблиці 5 видно, що вага цих тварин в молодим віком був трохи нижчий, ніж у племінного молодняку ​​в середньому. У молочний період телиці Валюта і Ескадра отримали цільного молока 320 кг і знятого - 400 кг.

Ми не маємо в своєму розпорядженні точних даних про вирощування високопродуктивних корів-рекордисток в молодому віці. Однак на підставі наявних даних можна зробити висновок, що молодняк зазначених нами радгоспів (за винятком племсовхозе «Караваево») отримував в молочний період молока цільного 400-450 кг і знятого 500-600 кг. Витрата концентрованих кормів до дворічного віку склав 10-12 ц, соковитих - 80-100, сіна - 30-35, соломи - 10-12 ц. Жива вага телиць при першому покритті у віці 22-24 місяці дорівнює 450-500 кг.

Серйозним недоліком при вирощуванні молодняка є пізнє введення в їх раціон (на 50-60-й день після народження) соковитих кормів. Зазвичай дачі соковитих кормів були незначні.

Племінний молодняк в зимовий час вирощують в неопалюваних приміщеннях. У цих господарствах телята недостатньо користуються моционом, особливо невдовзі після народження, коли їх містять в індивідуальних клітках.

При оцінці корів-рекордисток необхідно враховувати не тільки їх продуктивність, але і племінну цінність. В цьому відношенні хорошими прикладами є: корова Послушниця II, від якої створена група цінних тварин, в складі її більше 50 нащадків, у тому числі дочка - корова Помічниця, що дала за лактацію 12 788 кг молока; корова Особа I в стаді радгоспу «Исток», від якої також створена група цінних тварин з удоєм в середньому 5000 кг молока жирністю 4% і живою вагою 550-600 кг.

Від рекордистки ярославської породи - корови Золотий отримала скільки 100 нащадків, у тому числі 17 корів з удоєм 4000-6500 кг молока жирністю 3,8-4%. Жива вага корів - 500-530 кг. Краща її дочка корова Флорида дала 5393 кг молока жирністю 4,1%, а внучка Ромашка (дочка Флориди) за четверту лактацію - 8127 кг молока жирністю 3,94%.

При вивченні лактаційної кривої корів-рекордисток кидається в очі велика її мінливість. У зв'язку з цим не можна погодитися з широко поширеною думкою, що всі кращі корови повинні мати тільки відносно постійну криву лактації. Це, на нашу думку, невірно - не можна вважати хорошими тільки тварин з постійною лактаційної кривої. Наявні у нас дані по ряду корів-рекордисток свідчать про те, що для них характерна більш мінлива лактаційна крива. При цьому є певна ритмічність, яка дозволяє корові продукувати молоко з меншою або більшою напругою. Якщо ж лактаційна крива постійна, то організм корови весь час працює напружено, що часто негативно позначається на її здоров'ї.

Сталість лактаційної кривої - відносне поняття, так як воно весь час змінюється під впливом умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Нам здається, що не можна з однаковою міркою оцінювати криву лактації різних корів, вважаючи за краще в усіх випадках корів з постійною кривою лактації.

У таблиці 6 наводимо дані лактації рекордистів ВСГВ 1 954 р.- корів Валюти і Ескадри (радгосп «Исток», Свердловської області).

Дані надою молока корів Валюти і Ескадри по місяцях четвертої

З таблиці 7 видно, що лактаційна крива не надто постійна, хоча надої знаходяться на високому рівні. Якщо ж взяти не середній місячний удій, а добовий, то виявиться, що лактаційна крива ще більш мінлива.

Всі перераховані в статті високопродуктивні корови-рекордистки в основному відбуваються від щодо продуктивних матерів. Однак жодна рекордистка не відтворив собі подібних, а тим більше переважаючих за продуктивністю дочок. Виняток становить лише корова Послушниця II, дочка якої Помічниця мала високий удій - 12788 кг молока, хоча і він на 3474 кг менше, ніж удій Послушниці II.

Таким чином, вирощування і раздой корів-рекордисток з метою отримання від них високопродуктивних тварин вельми складний процес, отримання ж корів із середньою продуктивністю від матерів-рекордисток частіше має місце. Це відбувається, на нашу думку, тому, що висока молочність корів-рекордисток більшою мірою обумовлена ​​породними якостями тварини, ніж середня молочність, яка лімітується головним чином умовами зовнішнього середовища.

Жоден вид продуктивності сільськогосподарських тварин не вимагає такої напруженості організму. як молочна. У високопродуктивних корів в період всієї, а особливо окремої (максимальної) лактації, значно підвищені фізіологічні та інші показники роботи організму. Наприклад, пульс у них частішає на 5-7 ударів, дихальні руху - на 8-10 раз на хвилину, температура тіла підвищується на 1,5-2 градуси в порівнянні з коровами вищесередньої і середньої продуктивності. З огляду на все це, високо-продуктивним коровам необхідно в першу чергу створити хороші умови годівлі та утримання. Тільки в таких умовах вони можуть довго жити, давати багато молока і хороше потомство.

Однак багато високопродуктивні корови часто хворіють в зв'язку з неправильним годуванням до і після отелення, а також в момент запуску. У ці періоди з раціону тварин часто виключають концентровані і соковиті корми - фактично протягом 20-30 днів їх годують впроголодь. У цих умовах вони дуже швидко знижують вгодованість і витрачають основний запас поживних речовин, накопичених за період сухостою. В результаті тварини хворіють, що позбавляє можливості отримати від них максимум продукції. У ці періоди можливе лише більш помірне годування корів, а не переведення їх на неповноцінний раціон.

Масаж вимені нетелей з другої половини тільності і за 15-20 днів до отелення робить досить позитивний вплив на формування молочної залози, сприяє подальшому підвищенню молочності. Досвід, проведений в радгоспі «Холмогорка», Московської області, показує, що при ранньому массировании вимені нетелей (які стали згодом коровами) від них отримували на 500-800 кг молока більше, ніж від їх ровесниць, вим'я яких не масажували. Нам здається, що в передових господарствах, де створені сприятливі умови годівлі та утримання, для раздоя можна рекомендувати масаж вимені.

Аналіз походження корів-рекордисток показує, що багато хто з них є помесями різних поколінь і кровности. Так, наприклад, рекордистки - корови Послушниця II, Зозуля, Орбіта, Стрічки й багато інших є помісну тваринами. Цей факт говорить про те, що помісні корови як найбільш життєві мають більші можливості високої продуктивності. Те ж саме можна сказати і щодо багатьох провідних стад радгоспів, де основна маса корів є складними помесями різних молочних порід худоби.

На підставі цих та інших даних бажано в більш широких масштабах застосовувати метод промислово-змінного схрещування в пользовательних молочному скотарстві.

Одним з важливих прийомів вирощування і раздоя корів-рекордисток є вивчення їх індивідуальних особливостей. Передові тваринники проводять роботу по раздою корів з урахуванням різноманітних індивідуальних якостей і поведінки тварин.

У загальному комплексі заходів, спрямованих на підвищення молочної продуктивності великої рогатої худоби, важливе значення має узагальнення і вивчення досвіду роботи провідних господарств країни по раздою корів-рекордисток - експонатів ВСХВ 1954 і 1955 рр.