Варіанти перекладу - if - rudyard kipling

Варіанти перекладу "If" Rudyard Kipling

If you can dream and not make dreams your master,
If you can think and not make thoughts your aim,
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two imposters just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools.
Or watch the things you gave your life to, broken
And stoop and build them up with worn-out tools.

If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss;
And lose, and start again at your beginnings
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to you "Hold on!"

Переклад Михайла Лозинського

Володій собою серед натовпу сум'яття,
Тебе клянущей за смятенье всіх,
Вір сам у себе, наперекір всесвіту,
А маловірним відпусти їх гріх;
Нехай годину не пробив, чекай, не втомлюючись,
Нехай брешуть брехуни не опускається до них;
Умій прощати і не здайся прощаючи,
Великодушний і мудріше інших.

Умій мріяти, не ставши рабом мрії,
І мислити, думки не обожнив;
Так само зустрічай успіх і наругу,
Не забуваючи, що їх голос брехливий;
Залишся тихий, коли твоє ж слово
Калічить шахрай, щоб ловити дурнів,
Коли все життя зруйнована, і знову
Ти повинен все відтворювати з основ.

Умій поставити, в радісній надії,
На карту все, що накопичив з працею,
Всі програти і вбогим стати, як колись,
І ніколи не пошкодувати про те;
Умій примусити серце, нерви, тіло
Тобі служити, коли в твоїх грудях
Вже давно все пусто, все згоріло,
І тільки Воля каже 'Іди!'

Залишся простий, розмовляючи з царями,
Залишся чесний, говорячи з натовпом;
Будь прямий і твердий з ворогами і з друзями.
Нехай все, в свій час, рахуються з тобою;
Наповни змістом кожну мить,
Годин і днів невблаганний біг,
Тоді весь світ ти приймеш як володіння,
Тоді, мій син, ти будеш Людина!

Якщо.
Переклад Самуїла Маршака

О, якщо ти покійний, не розгублений,
Коли втрачають голови навколо,
І якщо ти собі залишився вірний,
Коли в тебе не вірить найкращий друг,
І якщо чекати вмієш без хвилювання,
Чи не станеш брехнею відповідати на брехню,
Чи не будеш злісний, ставши для всіх мішенню,
Але і святим себе не назвеш,

І якщо ти своєї володієш пристрастю,
А чи не тобою панує вона,
І будеш міцний в удачі і в нещастя,
Яким, по суті, ціна одна,
І якщо ти готовий до того, що слово
Твоє в пастку перетворює шахрай,
І, зазнає катастрофи, можеш знову -
Без колишніх сил - відновити свою працю,

І якщо ти здатний все, що стало
Тобі звичним, викласти на стіл,
Всі програти і знову почати спочатку,
Чи не пошкодувавши того, що придбав,
І якщо можеш серце, нерви, жили
Так завести, щоб вперед нестися,
Коли з роками змінюють сили
І тільки воля каже: "Тримайся!" -

І якщо можеш бути в натовпі собою,
При королі з народом зв'язок зберігати
І, поважаючи думку будь-,
Глави перед мовити не хилити,
І якщо будеш міряти расстоянье
Секундами, пускаючись у дальній біг, -
Земля - ​​твоє, мій хлопчик, надбання!
І більш того, ти - людина!

Якщо ...
Переклад Михайла Дудіна

Якщо ти не втратиш голови в сум'ятті Загалом,
Однаково зустрічаючи і успіх, і неуспіх,
І пройдеш гідно повз наклепу і тих, хто нарікає,
У правоті своєї впевнений всупереч сумнівам всіх;

Якщо ти зумієш почекати до покладеного терміну
І підраховувати не будеш наклепи негідника,
Якщо ненависть зумієш приборкати в собі жорстоко
І не виглядати піжоном в старій масці мудреця;

Якщо ти мрію, мріючи, не поставиш вище бога,
І саме теченье думки самоціллю НЕ сочтёшь,
І Біду з Тріумфом разом, що пошле тобі дорога,
Зустрінеш рівно, розуміючи, що у них в основі брехня;

Якщо в слові краснобая ти своє почуєш слово,
Як надійний приманку для довірливих ослів,
Якщо справа життя прахом розсипається, і знову
На руїнах і попелі можеш діяти з основ;

Якщо ти, ризикнувши, поставиш на орла, а вийде решка,
Все накопичене життям програєш до кінця,
І не вимовиш ні слова, біль утрати і посмішка
Чи не торкнуться навіть тінню ні душі і ні особи;

Якщо в гірку хвилину безвиході і болю,
В мить, коли з втомленим тілом розійтися готова життя,
Ти зумієш серцю, нервам наказати велінням волі,
Усією зібраністю пристрасті нещадне: тримайся!

Якщо ти вмієш правду непідкупності та честі
Говорити царям і натовпам, відповідаючи головою,
Якщо в потрібну хвилину все друзі з ворогами разом
Нехай хоча не надто багато, але рахуються з тобою;

Якщо кожну секунду ти, як спринтера удачу,
Цінуєш, життя безповоротної розуміючи швидкий біг, -
Вся Земля твоя відтепер, все земне - теж, значить,
Ти, мій син, і сам відтепер в цьому світі - Людина.

коли
Переклад В.Л. Корнілова

Коли ти твердий, а все навколо в сум'ятті,
Тебе в своєму смятенье звинувативши,
Коли впевнений ти, а все в сумнів,
А ти до таких сумнівів терплячий;
Коли ти чекаєш, що не сердячись на чеканні,
І наклепом за наклеп не мститимеш тим,
За ненависть платиш тій же даниною,
Але праведним аж ніяк себе не думаєш;

Коли в мрії не шукаєш втіхи,
Коли не ставлять самоціллю думка,
Коли до перемоги або до поразки
Ти можеш байдуже поставитися;
Коли готовий терпіти, що стане підлість
Твій вистражданий ідеал чорнити,
Пасткою робити, приводити в непридатність,
А ти ще готовий його лагодити;

Коли згоден на орла і решка
Поставити все і негайно програти,
І негайно ж, вмить не помешкав,
Ні слова не сказавши, зіграти знову;
Коли здатний серце, нерви, жили
Задля власної вигоди змусити, хоч вони
Чи не тягнуть - вся їх сила відслужила,
Але тільки Воля вимагає: "Тягни!"

Коли - хоч для тебе натовп не ідол -
При королі ти пам'ятаєш про натовпі;

Коли людей ти зрозумів і образи
Чи не завдадуть ні ворог, ні друг тобі;
Коли працею ти кожну мить заповнив
І нещадність Лети спростував,
Тоді, мій син. Земля твоя - запам'ятай! -
І - більше того - ти Людина!

Якщо зможеш
Переклад А. Грибановою

Зумій, не здригнувшись серед загальної смути,
Людську ненависть перенести
І не судити, але в страшні хвилини
Залишитися вірним своєму шляху.
Умій не дратуватися очікуванням,
Чи не мстити за зло, не брехати у відповідь на брехню,
Чи не втішаючись явним або таємним
Сознаньем, до чого ж ти хороший.

Умій тримати мрію в покорі,
Шануй розум, але не замикайся в ньому,
Запам'ятай, що успіхи і поразки -
Дві брехливих маски на обличчі одному.
Нехай правда, вистраждана тобою,
Чи виявиться в обіймах негідника,
Нехай впаде світ, вмій зібратися до бою,
Підняти свій меч і битися до кінця.

Зумій, коли гра того варта,
Пов'язати долю з одним кидком кісток,
А програвши, знести удар спокійно
І без непотрібних слів почати з нулів.
Зумій змусити зносини тіло
Служити понад термін, не зменшуючи хід.
Нехай нерви, серце - все закам'яніло,
Рвонуться, якщо Воля підстьобне.

Йдучи з натовпом, вмій НЕ злитися з нею,
Залишся прям, служачи при королях.
Нічиїм промов не дай звучати більше чуємо,
Чим голос істини в твоїх вухах.
Свій кожну мить зумій прожити на славу
Далекої мети, блискучою з вершин.
Зумієш - і Земля твоя по праву,
І, що важливіше, ти Людина, мій син!

З тих чи ти.
Переклад Алли Шарапової

З тих чи ти, хто не тремтів в сраженье,
Але страх інших собі в провину поставив,
Хто недовіру і засуджених
Зумів визнати, але доблесть зберіг?
Хто бадьоро чекав і пам'ятав, що негоже
Неправдою відплачувати брехунові
І злом лиходієві (але і цим теж
Пишатися надто нам не личить).

Ти - один Мрії, але серед її туманів
Чи не заблукати зміг? І не вважав,
Що Думка є Бог? І жалюгідних шарлатанів
Тріумф і Крах-- з посмішкою відкидав?
І ти зумієш не додати значенья,
Коли раби твоя праця спопелять
І сенс високий твого ученья
Натовп на свій перетолкует лад?

Ризикнеш в грі поставити стан,
А якщо програєш все, що є, -
Відчуєш в душі одне желанье:
Встати від гри і за труди засісти?
Слухняна тобі і в болю дикої
Вся армія артерій, нервів, жив?
Вихована чи Воля такої великої,
Щоб тілу поклик її законом був?

Ти прям і простий на королівській службі?
З простолюдином лагідний? справедливий
До гідного на зло ворожнечу і дружбу?
Володаря часом, але не кічлів?
І чи правда, що навіть малої частки
Своїх годин, хвилин ти пан?
Ну що ж! Земля твоя - і навіть більш
Тобі скажу: ти Людина, мій син!

Пряміше голову! Коли навколо смятенье -
Тебе в сум'ятті збентежені звинувачують,
До ним не випробовуй законного зневаги,
За непрезреніе не вимагаючи нагород.
І чекати вмій! І чекай не втомлюючись!
Оббреханий, що не звертай на брехуна
І, рівновагою крикливість побивати,
Не будь смішним, що не корчі мудреця.

Умій мріяти - не ставши рабом мрії,
Полонений думкою, пам'ятай: полон є полон.
Що попереду? Тріумф або вигнання?
А вдуматися - то і інше - тлін.
Терпи, коли кретинам для науки
Твій працю шахраї перекручують кругом.
Строй заново розбитою життя будівлі,
Схилися, не гребуючи уламками при тому
Нехай розлетиться нажите - пух і пір'я!
Без ризику життя немає! Але, програвши, -
Ані слова! Ні півслова про втрату!
Все заново! І - ніяких! Ти правий!
Коли ослабнуть тіло, кров і нерви
І раптом захочеться, впавши, лежати долілиць,
Тоді останнє, що є ще в резерві,
Підніме воля і вперед - кидком!
Умій з натовпом говорити не опрощаясь,
Чи не мерехтіли - розмовляти з царем.
Жити, навіть дружбою не надто зводиться,
Щоб не дуже сумувати потім.

Життя, як дистанція, йде, голубея.
Ти зрозумів все? Так починай забіг!
Ти світом опанував собою володіючи,
І більш, мій син, ти - людина!

Володимир Фалько
коли
(Переспіви «Якщо» Кіплінга)

Коли ти, в оточенні байдужих,
Зумієш в серці зберегти вогонь,
І якщо серед трусів, злу слухняних,
Не будеш боятися викрити ворогів;
Коли навколо співають тирану славу,
Догідливо не станеш підспівувати,
А якщо натовпу вимагають розправи,
На захист жертви ти знайдеш слова.

Коли панує всюди культ наживи,
Ти безкорисливим Не соромтеся бути,
І бачиш в тому, як життя твоя склалася,
Ти промисел Божий, а не перст долі;
Коли весь світ безвір'ям охоплений,
Ти віриш, в Правду, Красу, Добро,
І нехай осміяний ти і обдурений,
Але цілісність збережеш і будеш простий.

Коли навколо панують розпуста, розтління,
Ти зберігаєш чистоту любові,
У спокусах, спокусах паденье,
Звертаючись до Бога, зміг зупинити;
Коли весь світ постав колами пекла,
Чи не злякався смерті і поневірянь,
І відпущення прийняв не в нагороду,
А як прощення від небесних царств.

Коли себе або інших рятуючи,
Ти занепалих в жертву світу не приніс,
Твоя душа, нагая і боса,
Воскресне, коли в неї увійшов Христос;
Коли живеш ти в радості духовної,
Любов, поривання до святості - твій шлях,
Смиренний перед владою Божої верховної, -
Вільний ти, мій син, і щасливий будь!

Коли навколо все голову втрачають,
Тебе клянучи, в борні з долею,
Упевнений будь, сумніву їм прощаючи;
Спокійно чекай, без злоби, - НАД боротьбою.
Прощай тебе Черняєв наклепи,
Прийми з поблажливістю злісний крик -
Адже бути вони звикли ЗА спиною:
Переслідувач - слідувати звик

Свій розум спини в покорі,
Плекай мрію, що не замикаючись в ній,
Будь байдужий до зльоту і падіння, -
Двом символам з області тіней.
Спокійний будь, коли твоїм творінням
Хочуть підняти підлого дурня
Нехай впаде світ - ТИ будь сильний терпеньем,
Візьми свій меч - і бийся до кінця.

Постав на карту все, чим ти володієш,
Іди на ризик - вміючи ризикувати,
А програвши - зрозумій, що не шкодуєш,
Що знову готовий ва-банк з долею зіграти.
Надривом серця, нервів, сухожиль,
Умій себе змусити рватися вгору,
Коли ти порожній, згорів і знесилів,
Але воля знову твердить тобі "Тримайся!"

Будь публіки вартий розмовою,
Собою будь, гуляючи з Королем,
До друзів, ворогів, коханців уколів
Будь байдужий - міру знай у всьому;
У хвилину сенс вдихни невблаганний,
Секунд постав собі на службу біг,
Тоді Земля прошепотить: "син коханий,
Володій ж усім, ти - Вищий Людина! "

Алексєєв А. А.
Редьярд Кіплінг, "Напуття синові"

Коль скоро буде розум твій у порядку,
Коли весь світ цілком зійде з розуму,
І світу ти пробачиш його нападки -
З тобою, ти знаєш, істина сама;
Коль скоро бути зумієш терплячим,
Відкинеш брехня і сам не будеш брехати,
Платити за злобу злобою гневливой
І з розумним виглядом дурість говорити;

Коль скоро надихнув ти мрією,
Тримаючи в узді і думки і мрії,
З успіхом і нещасть чередою
Поладиш і снесешь їх рівно ти;
Коль стримаєшся, зрозумівши, що правду
В приманку перетворюють для дурнів,
Втратиш те, в чому знаходив втіху,
І, зціпивши зуби, відновиш знову;

Коль скоро всі свої придбання
В азартній програєш ти грі,
Але і тоді не станеш жалюгідною тінню,
Стогнемо перед світом: "був, мовляв, гріх.";
Твої, якщо, нерви, серце, тіло
Украй зносить прожите життя,
Ні до кого тобі не буде діла,
І тільки воля виручить - "Тримайся!";

Коль скоро, кажучи з юрбою ревучий,
Ти честь свою зумієш зберегти,
Чи не вважатимуть слугою можновладців
І навіть королям не будеш лестити;
Коль скоро ні вороги, ні один люб'язний
Не зможуть заподіяти тобі шкоди,
Опинишся ти кожному корисним,
Відмовляти вміючи іноді;

Коль скоро ти піднісся до знанья
Того, як час здійснює біг,
Тоді, про син мій, ти - цар всесвіту
І навіть більше, тоді ти - Людина!

Коль ти спокійний, а інші б'ються
У сум'ятті, і в тому тебе звинувачують.
Коль довіряти тобі остережуться,
Але віриш ти собі. Коль невпопад
Оббреханий, на наклеп образи,
Ти наклепом не станеш відповідати.
У відповідь на ненависть ненавидіти,
Святим себе за це не брати до уваги

Вмієш ти. Коль ти мрії господар
А це не мрія тобі. Коль думка - чи не приз,
Але засіб. Коли виграш випадковий,

А невдача - не падіння вниз.
Коль істину твою перебріхує
Негідник, і дурні поспішають слухати,
А ти - стерпів. Коль те, що руйнує
Доля, ти взявся заново створити.

Коли готовий не багато і не мало
А все! - на карту покласти зуміти,
І програти, і все почати спочатку,
А про втрачені не шкодувати.
Коль можеш до последноего триматися,
Коли і м'язи і мозок здалися,
Суглоби не хочуть коритися,
І тільки воля каже - 'Тримайся!'.

Коль прям з собою, а з натовпом - тим паче.
Зумів з царем про смердів не забути.
Коль всякий для тебе чогось значить,
Але ідолом твоїм йому не бути.
Коль справою потрібним ти наповнити можеш
І рік, і день, і навіть мить один,
Земля твоя, і все, що в надрах - теж.
А головне - чоловік ти, мій син.

А можеш ти не сумувати, коли навколо натовп сумовитих?
А зможеш вірити ти в себе, коли надії немає зовсім?
Іль можеш чесним бути тоді, коли навколо одна лише брехня?
І ненависть не поважати, і добрим бути, і людям допомагати,
Але скромним бути, за мудреця себе не видавати?

А зможеш ти мріяти все життя - і разом все мрії забути
І думу думати десять років, ні краплі в життя не втіливши?
Зійти на трон, з нього впасти, і гордості не втратити?

А зможеш ти спокійним бути, коли все життя пішла нанівець,
За іржавий взятися молоток і заново все сколотити?
А зможеш всі свої перемоги в рулетку разом програти,
Не сумувати, а все почати спочатку, і нікому не розповісти?
А можеш серце, нерви, м'язи, вени
Змусити жити тоді, коли
Ні крові немає, ні сили, ні бажання,
А тільки воля є, і каже вона:
"Не відставати!"

А можеш, кажучи з юрбою, свою тривогу зовсім забути?
А можеш з королями ти гуляти - і бідняком в своїй душі залишитися?
І якщо так - твоя Земля і все, що є на ній,
І навіть більше, хлопчик мій - ти будеш Людина!