Український коньяк 1

Коньяк, який підкорив світ, - це бренді, який виробляють з коньячного спирту шляхом подвійної перегонки винограду і витримки в дубових бочках. Коньяк - самий елітний, смачний, іменитий і вишуканий напій в світі, це «напій богів». Є коньяк французький, а є нефранцузький. Сьогодні я Вам розповім про історію одного з багатьох нефранцузького «братів», а саме - українського коньяку. А що є гордістю справжнього українця? Правильно - сало і коньяк. У зв'язку з цим згадалася жартівлива українська народна частівка в тему:

Сало лопаються і хліб,

Ну скажіть, що за маячня,

Набивати хлібом живіт ?!

Вранці сало і коньяк

швидко в лад поверне мене!

А ось хліб я їв даремно -

І якщо про смачне українське сало ми знаємо все, ну або майже все, то про український коньяк інформації не так вже й багато! А тепер без жартів. Отже, його благородіє - український коньяк.

Виготовлення коньяків в основному зосереджено здебільшого в класичних виноробних регіонах Криму і Причорномор'я. Хотілося б торкнутися трохи історії. У дореволюційний період Україна не мала власного коньячного виробництва. Найперші спроби налагодити виробництво коньяку в Херсонській губернії і Криму датуються сімдесятими роками XIX століття. У деяких маєтках на звичайних горілчаних кубових апаратах гнали на спирт вино з додаванням виноградних вичавок. Отриманий спирт витримували в бочках з дуба 2-3 роки і робили з нього спиртний напій «український коньяк». Однак про високу якість коньяків України тоді годі й говорити, так як цей алкогольний напій не отримав промислового масштабу. Кращий український коньяк з'явився набагато пізніше. На самому початку XX століття в Одесі почали випускати міцний напій з виноградного спирту. До слова, коньячні спирти і виноматеріали завозили в Одесу із Закавказзя і Бессарабії.

Народженням самостійного коньячного виробництва на Україні треба вважати 1945 рік. У той час з виноматеріалів була викурена і закладена на витримку мала партія коньячного спирту, а в 1948 році був випущений перший український коньяк, іменований «Три зірочки». Уже в 1953 році відбулося урочисте відкриття коньячного заводу в «перлині біля моря» - Одесі. До цього часу особливо спритні радгоспи і пункти первинного виноробства Херсонської та Одеської областей вже займалися викурюванням коньячного спирту. Викурені спирти передавалися на витримку Одеському коньячному заводу.

У хрущовську епоху, незважаючи на те що йшла поголовна висадка кукурудзи і радянським робочим було велено наздогнати і перегнати Америку, розширювалася сировинна база виноробної промисловості. Збільшення виготовлення виноматеріалів дозволяло організовувати витримку коньячних спиртів і випуск вже готових коньяків в Миколаївській, Кримській, Херсонській і Закарпатській областях.

«Батько» українського коньяку - Одеський винно-коньячний завод

Дружина мені каже з докором:

- Ви, всі чоловіки, не вірні,

Переконана, що в цілому світі

Немає необманутой дружини.

- Мій друг, на це є причини,

Все в світі прагне змін.

Будь дружини коньяком Шустова,

«Батьком» українських коньячних заводів був Одеський винно-коньячний комбінат, який працює на спиртах власного викурювання. Історія марки починалася досить скромно - з невеликого горілчаного заводика, який створив великий підприємець Микола Леонтійович Шустов. У 1899 році компанія Шустова придбала Єреванський коньячний завод Н. Таїрова, керівником якого став Микола Шустов, а потім брати освоїли виробництво коньяків в Одесі на винзаводі, що колись належав товариству «Чорноморське виноробство». На Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році шустовського коньяк отримав Гран-прі. Причому син засновника алкогольної імперії потайки представив коньяк на дегустаційний конкурс. З тих самих пір шустовського коньяк став візитною карткою заводу. Однак недовго музика грала, в 1914 році Одеський коньячний завод Шустових був закритий через те, що почалася Перша світова війна і була введена заборона на продаж алкогольних напоїв. Під час громадянської війни підприємство було повністю розграбовано і розорене. Однак Шустови були хитрою сімейкою, і, користуючись тим, що ще не всю територію країни захопили більшовики, сім'я намагалася вивезти і реалізувати запаси високоякісного елітного коньяку. Але Радянська влада веліла всім ділитися, і Шустови не були винятком. У них було відібрано завод, і була відлучена 50% спиртів 1917 року.

У Радянської влади була губа не дурна, і в 1929 році шустовського коньячний завод почав функціонувати і виробляти 39 найменувань продукції: аперитиви, пунші, наливки, виноградну горілку, коньяки і вина. І все йшло як по маслу, але тут почалася Велика Вітчизняна війна, і завод звалився в тартарари. Відродження коньячного підприємства в Одесі почалося в 1944 році, а в 1947 - випуск першого коньяку під назвою «Три зірочки». У 1954 році почався стрімкий зліт українських коньяків на шустовського заводі. Вперше радянські люди змогли продегустувати такі коньяки, як «Русь», «Київ», «Чайка», «Аркадія», «Україна», «Одеса». Нелегка доля склалася у Одеського вино-коньячного заводу, навіть в 80-х роках минулого століття під час «сухого закону» підприємство позбулося сировини для продукції, а виноградники на Україні були викорчувані. Однак зараз завод процвітає, і кращі коньяки України продовжують радувати поціновувачів міцних алкогольних напоїв. Купити український коньяк наступних марок Одеського вино-коньячного заводу може будь-хто: «Шустов 3 зірочки», «Шустов 4 зірочки», «Шустов 5 зірочок», «ESTE VVSOP», «ESTE XO», «Десна», «Чайка», «Аркадія», «Золотий Дюк», «Ювілейний» та інші високоякісні коньячні напої.

Ужгородський коньячний завод Тиса - алкогольне вікно в Європу

Історія Ужгородського коньячного заводу почалася в далекому 1961 році, коли був створений Закарпатський коньячний комбінат. Однак історики виноробства вважають, що підприємство пустило своє коріння ще в 1959 році, коли в передмісті Ужгорода, в селі Великі Лази, сформувалася команда талановитих коньячних фахівців. Наставником молодих професіоналів став головний інженер обласного тресту і просто легенда українського виноробства - Едуард Міхаельянц. За допомогою визнаного майстра коньячні фахівці створили цілу лінію спиртного напою український коньяк. Першим дітищем Ужгородського коньячного заводу став український коньяк, що називався «Три зірочки». Мало-помалу коньячне виготовлення перевели в центр Закарпаття - місто Ужгород.

Хтось, можливо, з Вас пам'ятає, що в Радянському Союзі було заведено, щоб дружний колектив кожного підприємства відзначав державні свята трудовими подарунками. У 1967 році колектив Ужгородського коньячного заводу підготував спеціальний подарунок до 50-річчя Радянської влади - перший марочний коньяк, який назвали «Тиса». На розробку цього легендарного коньяку пішло цілих два роки! Ось як радянські люди любили свою владу! Та й вождів своїх теж! У 1970 році Ужгородське коньячне підприємство випустило новий марочний коньяк з романтичною назвою «Карпати», до сторічного ювілею вождя пролетаріату Смелаа Ілліча Леніна. У 80-х роках минулого століття економіка України була на підйомі, а сільське господарство било всі рекорди по зерновим. Новий коньяк під назвою «Ужгород» став символом успіху і стабільності Української РСР. Український коньяк в одну мить полюбився і звичайним радянським громадянам, і партійно-політичній еліті. Тодішній керівник Української РСР Сміла Щербицький був не тільки шанувальником спиртного напою «Ужгород», але також вів активну пропаганду серед високопоставлених зарубіжних гостей. Коньяки України завжди були популярні завдяки високій якості і постійним традиціям виробництва. У радянські часи наймасовішим коньяком був напій «Десна», виробництво якого було поставлено на потік у багатьох містах СРСР. На сьогоднішній день закарпатські коньяки підтверджують своє бездоганну якість безліччю нагород, дипломів, медалей і грамот. Український коньяк Закарпаття підкорив такі міста світу, як Париж, Ялта, Кишинів, Будапешт, Київ, Пекін, Сочі, Харків і багато інших.

Марочні коньяки будинку «Таврія» - алкогольне мистецтво

Завод «Таврія» успішно розвивався, і до 1898 року з виноградників загальною площею понад 300 десятин знімали величезні врожаї і виробляли чудові вина. Протягом багатьох років український коньяк, що виготовляється підприємством «Таврія», користувався великим успіхом. І це не дивно. На заводі і по сей день виробляють справжні марочні коньяки України. Такими коньяками називають тільки ті спиртні напої, які виготовлені на заводі з повним циклом коньячного виробництва, починаючи з культивування власного винограду і закінчуючи витримкою в дубових бочках близько 6 років, а також розлив в пляшки. Асортимент підприємства «Таврія» досить широкий, завод випускає такі відомі у всьому світі коньяки, як: «AleXX», «Jatone», «Георгіївський», «Таврія». Кращі коньяки України від «Таврія» можна знайти в будь-якому куточку світу і насолодитися цим чудовим напоєм.

Завод «Коктебель» - країна коньяків

Вважається, що саме з коньячного заводу «Коктебель» в 1961 році почалася історія кримського коньяку. Коктебельські технології виробництва були досить вдалими, і з часом, грунтуючись на досвіді зарубіжних майстрів-коньячников, а також на власних знаннях і уміннях, українські коньяки стали дуже популярними серед жителів Радянського Союзу. 1965 рік ознаменувався першим випуском партії ординарного тризіркового коньячного напою, а в 1967 році любителі могли оцінити смак марочного коньяку під назвою «Коктебель». На сьогоднішній день завод «Коктебель» випускає 11 найменувань коньяків, але найпопулярніший коньячний напій - «Кутузов» з витримкою 25 років. До речі, відгуки про український коньяку з Коктебелі самі що ні на є позитивні. Так що, думаю, його обов'язково варто спробувати!

Винно-коньячний завод «Маглів» - перлина Чорного моря

Вас напевно цікавить питання: чи пили взагалі коньяк в СРСР, і український коньяк зокрема? Коньяк з СРСР - це явище особливе і незвичайне. Історія радянського коньяку починається з 1936 року, коли коньячна і виноробна промисловість була включена до складу Наркомату харчової промисловості. У той рік коньячне виробництво стало окремою галуззю і для неї потрібно було виготовляти спеціальні вина, щоб отримувати спирти високої якості.

У 1948 році після Великої Вітчизняної війни почався стрімкий підйом виробництва коньяків. А в 1965 році були розроблені «Основні правила виробництва коньяку» і «Технологічна інструкція з виробництва і контролю якості коньяку». У радянських напоїв, народжених за зразком французького коньяку, дуже важка, але цікава доля. Всі вони випускалися згідно ГОСТам, але у кожного коньяку був свій характер, стиль і смак. В СРСР про них говорили з явним уточненням, роблячи акцент на першому слові - український коньяк, вірменську, грузинську, молдавський, азербайджанський, дагестанський. До речі, український коньяк не користувався попитом у радянських споживачів, як коньяк інших республік колишньої СРСР - могутньої держави, якої вже немає, а коньяки України є!

На рубежі XX століття коньяк зазнав безліч негараздів. До 1980-м в СРСР було 34 коньячних заводу, які випускали 88 найменувань коньяку. У зв'язку з сухим законом, який ввів Горбачов для боротьби з пияцтвом, почалася поголовна вирубка виноградників, а заводи, що виробляють елітний коньяк, закрили свої двері, і стражденні почали сьорбати сурогат. Але український народ не ликом шитий! Деякі умільці гнали всяку погань, фарбували її в колір коньяку, розливали по імпортним пляшках і продавали на ура. Та що вже говорити про цих Самодєлкіна, якщо навіть в елітних ресторанах багатьох радянських міст хитромудрі власники під виглядом коньяку подавали самогон, який примудрялися фарбувати за допомогою розчинної кави. В ті часи були досить популярними різні варіації підфарбовування дешевих і низькоякісних коньячних спиртів, чаєм наприклад. Деякі готували спиртові настоянки на шкаралупі волоських горіхів або на дубової стружці. Між іншим, за радянських часів, якщо Ви де-небудь примудрилися б дістати, наприклад, тризірковий український коньяк, то виклали б за нього 4 руб. 12 коп. а за п'ятизірковий - 4 руб. 62 коп. Ось такі нелегкі роки зазнав тоді всіма улюблений алкогольний напій коньяк! Так що, товариші, давайте радіти тому, що в наш час, ми не ламаємо голову над тим, що подати до святкового столу, а просто йдемо і купуємо справжній якісний український коньяк або замовляємо його в нашому інтернет-магазині. Завжди будемо раді Вам догодити!

Отже, виходячи з вищесказаного, ми бачимо, що український коньяк нічим не гірше закордонних. Ще хотілося б Вас застерегти! Існує багато підробок українського коньяку! Але не турбуйтеся, купити справжній український коньяк завжди можна в нашому інтернет-магазині. Справжність коньяку, який продається в нашому інтернет-магазині, підтверджують акцизні марки на пляшках. У нас Ви можете купити український коньяк за розумними цінами. Заощаджуйте Ваші гроші за наш рахунок! А якщо раптом будете на Україні, то крім сала обов'язково продегустують кращі українські коньяки! Не пошкодуєте!