регулятивний капітал
Регулятивний капітал (Regulatory Capital) - один з найважливіших показників діяльності банків. основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків. які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, і забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості та стабільності банківської діяльності.
Порядок розрахунку регулятивного капіталу для українських банків визначено Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Регулятивний капітал складається з основного капіталу (капітал 1-го рівня) і додаткового капіталу (капітал 2-го рівня). Основний капітал вважається незмінним і не підлягає передачі, перерозподілу і повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал має менш постійний характер і його розмір може змінюватися.
Капітал 1-го рівня складається з:
- фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу і розкритих резервів, створених або збільшених за рахунок нерозподіленого прибутку. в тому числі - дивіденди. спрямовані на збільшення статутного капіталу;
- емісійних різниць - суми перевищення доходів, отриманих від первинної емісії власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав);
- резервних фондів. створених відповідно до законів України;
- загальних резервів, створених під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.
Загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру можливих збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму недосформованого резервів під можливі збитки за:
- кредитними операціями;
- операціями з цінними паперами;
- дебіторської заборгованості;
- простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями;
- коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів;
- нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
- капітальних вкладень в нематеріальні активи;
- збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;
- збитків поточного року.
Капітал 2-го рівня включає:
- резерви під стандартну заборгованість інших банків і клієнтів за кредитними операціями банків;
- підтверджену аудитором суму збільшення за результатами переоцінки вартості основних засобів, які є власністю банку;
- прибуток поточного року, зменшену на суму доходів, не отриманих понад 30 днів з дати їх нарахування;
- субординований борг. врахований в капітал;
- нерозподілений прибуток минулих років;
- прибуток звітного року, що очікує затвердження.
При розрахунку регулятивного капіталу загальна сума додаткового капіталу не може бути більше ніж 100% основного капіталу, а розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50% основного капіталу. Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на:
- балансову вартість акцій та інших банківських цінних паперів з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж (зменшену на суму фактично сформованого резерву за пайовими цінними паперами в портфелі банку на продаж, які обліковуються за собівартістю);
- суму вкладень в капітал асоційованих та дочірніх установ. а також вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу (зменшену на суму фактично сформованого резерву за цими вкладеннями);
- балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що приймаються в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);
- суму перевищення загальної суми операцій, здійснених відносно одного контрагента, понад установлений нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України;
- суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного інсайдера. понад установлений значення нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств. наданих одному інсайдеру, з урахуванням вимог Національного банку України;
- суму операцій, здійснених з інсайдерами на сприятливіших умовах (в порівнянні зі звичайними операціями);
- суму коштів, вкладених в інші банки на умовах субординованого боргу;
- балансову вартість цінних паперів в торговому портфелі банку, крім цінних паперів, що перебувають у власності банку:
- не більше одного року, справедлива вартість яких визначається за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах;
- не більше 181 дня, справедлива вартість яких не може бути визначена банком за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах.
Національний банк залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу валюти може переглядати мінімальний розмір регулятивного капіталу. У разі значного підвищення значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації.