Речовина і якість наш короткий огляд показав, що, хоча формальні відмінності між

Наш короткий огляд показав, що, хоча формальні відмінності між прикметником і іменником не однаково виразні у всіх розглянутих мовах, все ж існує тенденція відзначати ці відмінності. Легко побачити також, що там, де ця різниця проводиться, розподіл слів на два розряду в ос-новному буває однаковим: слова, що позначають такі поняття, як "камінь", "дерево", "ніж", "жінка", у всіх мовах є іменниками, а слова зі значенням "великий", "старий", "яскравий", "сірий" у всіх мовах є прикметники. Таке відповідність наводить нас на думку, що відмінність між іменниками і прикметниками не може бути чисто випадковим мабуть, існує якась глибока причина, якесь логічне або психологічне ( "понятійне") підстава, до встановлення якого ми тепер і перейдемо.
Дуже часто доводиться чути, що іменники позначають речовини (осіб або предмети), а прикметники - якості, властиві цим предметам. Це визначення, ймовірно, лежить в основі Самого назви (англ. Substantive, порівн. Substance "субстанція, речовина"), але воно не може вважатися цілком задовільним. Назви багатьох "речовин" настільки очевидно пов'язані з якістю, що поняття "речовина" і "якість" не можна роз'єднати: the blacks "чорні", eatables "їстівні (продукти)", desert "пустеля", a plain "рівнина" треба назвати іменниками , і вони дійсно трактуються в мові як такі. Без сумніву, і інші іменники, походження яких зараз забуто, спочатку представляли собою назву якості, виділене потім говорять.

Таким чином, лінгвістично відмінність між "речовиною" і "якістю" не може мати великого значення. З філософської ж точки зору можна стверджувати, що ми пізнаємо речовини тільки через їх якості; сутність кожного речовини складається в сумі тих якостей, які ми в змозі сприйняти (або зрозуміти) як пов'язані один з одним. Колись вважалося, що речовини являють собою речі в собі, а якості самі по собі не існують. Тепер спостерігається зворотна тенденція: вважати субстанцію або "субстрат" різних якостей фікцією, в тій чи іншій мірі обумовленої навичками мислення, і стверджувати, що в кінцевому рахунку саме якості складають реальний світ, т. Е. Все, що може бути сприйнято і мати значення для нас .
Незалежно від того, наскільки переконливими здадуться Новомосковсктелю викладені доводи, він повинен визнати, що колишнє визначення безсило вирішити загадку так званих "абст-рактних іменників", наприклад wisdom "мудрість", kindness "доброта", які в усіх відношеннях є іменниками, трактуються як такі у всіх мовах, але все ж явно позначають ті ж самі якості, що і прикметники wise "мудрий" і kind "добрий". Таким чином, в цих сущест-вітельно немає нічого матеріального. Яке б визначення ми ні дали іменником, наведені слова завжди буде важко підвести під це визначення, а тому краще поки залишити їх. Ми повернемося до них трохи пізніше (див. Гл. X).