Китайська мова
Ці ієрогліфи і ключі дуже схожі один на одного. Запам'ятати їх зовсім не складно.
Такий симпатичний квадратик. Вимовляється третім тоном kŏu.
Ієрогліф 口 може також нести значення "вхід", "отвір", "гирло", "порт", "гавань", "пробоїна", "горловина". Це досить близькі асоціації і для української мови, такі як "жерло", "глотка" або "лягти".
Наприклад в поєднанні:
口岸 - "рот" і "берег" [kŏu 'àn] = порт, торговий порт
口才 - "рот" і "талант" [kŏucái] = красномовство, дар красивої мови, дар говорити.
口红 - "рот" і "червоний" [kŏuhóng] = губна помада
Мені подобається оборот 口口声声 [kŏukou shēngshēng] - повторне поєднання "рот" і "голос", що означає твердити, говорити невпинно.
Значення "рот" як "член сім'ї" так само використовується в китайській мові, як і в українському. Пропозиція 一家 三口 人 [yī jiā sānkŏu rén] дослівно "сім'я з трьох ротів чоловіків" можна перевести як "сім'я з трьох осіб".
Ключ "огорожа" виглядає також, як ієрогліф "рот". Але ключ рот використовується завжди або самостійно, або всередині. в складі ієрогліфів. А ключ "огорожа" не має самостійного значення і пишеться завжди "навколо" інших елементів ієрогліфа.
国 [guó] - країна, держав або
回 [huí] - рот в огорожі = повертатися. Прийшов рот в свій город.
回国 [huíguó] - повернутися на батьківщину.
Скільки точно ієрогліфів в китайській мові навряд чи хтось зможе назвати. В середньому - близько 50 тисяч. Однак не варто лякатися, що всі їхні доведеться вчити. Серед них безліч слів, які взагалі рідко використовуються - назва якогось стародавнього народу, або деталь лука, або спеціальний термін.
Виходячи з цього західні статисти вивели, що розуміння 300 ієрогліфів - це вже більше 50% тексту; 1500 - більше 90%, а далі вже вдосконалення, якому, як відомо - немає прибудов.
Ієрогліф позначає поняття. а не слово. Окремий ієрогліф майже ніколи не використовують. А так як кожен ієрогліф має крім основного ще кілька - то здогадатися про що йде мова можна тільки в контексті. Використання ієрогліфа як слово могло бути пару-трієчку тисячоліть тому, а в сучасній мові це скоріше склад. який об'єднує однокореневі слова. Тому при заучуванні ієрогліфа необхідно вчити і ті слова в яких він використовується, і стійкі вирази.
Один ієрогліф може використовуватися в багатьох схожих за змістом словах. наприклад:
车 chē - означає "візок". Тобто будь-який автомобіль на колесах. Присутній цей ієрогліф і в багатьох словах, так чи інакше стосуються наземного транспорту. Якщо не можете згадати точно, показуєте на будь-який транспортний засіб з колесами, хоч бронетранспортер, говорите chē - і вас зрозуміють.
lièchē - дослівно шеренга (ряд) возів - поїзд;
diànchē - електрична візок - трамвай;
qìchē - парова візок - автомобіль;
gōnggòng qìchē - громадська державна парова павозка - автобус;
zìxíngchē-своїми ногами візок - велосипед;
diàochē - піднімати-опускати візок - підйомний кран;
chēdēng - павозковая лампа - фара;
dŭchē - завал возів - пробка.
Можете порівняти з українським:
паро віз. тепло віз. віз ить, з віз чик
З іншого боку безліч ієрогліфів використовуються в якості фонетичного складу. тобто просто відповідного по звуку для написання якогось слова, і не має певного значення. Особливо часто такі ієрогліфи присутній в запозичених словах, іменах, назвах. З тим же віз му 车:
jípŭchē - джип (а дослівно виходить - щаслива універсальна візок :)
mótuōchē - мотоцикл (дослівний переклад на рівні "бамбардія кергуду").
У китайській мові величезна кількість омонімів (слів-складів з однаковим звучанням). Частково це можна пояснити нечисленністю складів в нормативному вимові. Всього близько 400 (скажімо, в англійському їх - більше тисячі). Китайці урізноманітнили склади за допомогою системи тонів, а до схожих складах стали додавати ключ (радикал). Наприклад, якби китайському писареві знадобилося відрізнити українські омоніми "ключі", то він би просто додав до одного стилю "ключ" -Двері, до іншого - воду, до третього - музику, щоб не плутати ці слова.
Все ж простіше, ніж іноземцю перевести російську приказку: Який ні їсти. а хоче їсти або Косив косою косою косою.
Японія і прилеглі азіатські народи запозичили ієрогліфи у китайців, але пристосували їх під свою мову. Тому не варто занадто сподіватися на поліглотство. Ієрогліфи з японськими дуже схожі, але можуть мати зовсім різне значення і вже точно - інше звучання. А ось між Тайванем і Китаєм нерозуміння іншого роду. Мова один. Але Тайвань використовує традиційні ієрогліфи, в той час як спрощені вже увійшли в ужиток в інших країнах. І деякі освічені тайванці насилу можуть прочитати китайську газету.
Тепер, коли ваш комп'ютер навчився розуміти східну писемність (див. Попередній пост), приступимо до комп'ютерної каліграфії. Прочитавши цей пост і випробувавши його на практиці, ви навчитеся писати по китайськи. прямо ієрогліфами, навіть без використання спеціальної "китайської клавіатури".
Для набору ієрогліфів використовують піньінь.Піньінь - це латинізовані склади китайської мови. Дослівно з китайського 汉 语 拼音 - "Запис звуків китайської мови". Піньінь має офіційний статус і з вісімдесятих років минулого століття використовується у всьому світі.
Отже, перевід клавіатуру в режим Ch (якщо третя розкладка заважає призначте перемикання Ch-Ru і Ru-Ch інше поєднання клавіш).
У нас з'явитися панель (можете "відновити панель", щоб було простіше розібратися) ось такого виду:
На даний момент можна скористатися кнопками:
Швидке перемикання Англійська-Китайська і назад. Для нас не особливо актуально.
Пунктуація європейська або китайська. Коми і крапки в китайському листі мають дещо інше накреслення.
Перемикання з традиційних ієрогліфів на спрощені і назад. Залишайтеся на спрощених і переходите до дії.
Припустимо, ми хочемо набрати фразу:
На піньінь, вона буде виглядати так:
chī yī qiàn, zhăng yī zhì
Вводимо на клавіатурі латинськими буквами chi. натискаємо НЕ пробіл і у нас з'являється ієрогліф!吃. що в даному контексті означає "страждати, перенести, терпіти". Схожий? Натискаємо пробіл ще раз і переходимо до наступного:
Набираємо yi. пробіл. Тепер почекайте. Поки ієрогліф активний (бачите внизу підкреслення?) Натискаємо звичайну клавішу стрілку "вправо" або "вліво". У нас відкриється додаткове меню, яке пропонує різне написання. У китайській мові один склад може озвучувати п'ять-десять-двадцять різних ієрогліфів, так само як і один ієрогліф - позначати різні речі і по різному вимовлятися. А клавіатурний піньінь до того ж не враховує тонів і, по суті, об'єднує кілька складів. Клавішами стрілки "вгору" і "вниз" вибираємо потрібне нам зображення. У нашому випадку 一 - що найчастіше означає "один, цілий, як тільки" або служить для зазначення на короткий дію.
Вибрали, пробіл і набираємо наступний. Система розпізнає стійкі фрази. Так що якщо введете chiyiqian. то в результаті все одно отримаєте 吃 一 堑.
У китайській мові окремий ієрогліф далеко не завжди має повноправне значення, а з огляду на багатозначність кожного ієрогліфа, розуміти їх можна тільки в контексті. Якщо розшифрувати дослівно нашу фразу вийде наступне. Щось мимоволі згадую "редиска - нехороша людина". Так ось:
吃 -страдать, переживати (що-небудь)
一 - дія, один, цілий
堑, - канава, перешкода, випробування
Відразу хочу обмовитися, що мова піде не про каліграфії. Як вже говорилося, володіння пензлем - не обов'язковий навик для вивчення язика.Калліграфія теж починається з вивчення; основних ліній, але ми, на даний момент, розглянемо це тільки самим поверхневим методом, який дозволить зайнятися Ієрогліфікою.
Отже, основні елементи ієрогліфів:
- Горизонтальна риса. Ключ і ієрогліф 一 [yī] "одиниця"
- Вертикальна риса.
- Крапка.
- Відкидна вліво.
- Вертикальна з гачком.
- Похила вправо.
Основне правило написання:
Риси пишуться зверху-вниз і зліва-направо і сам ієрогліф пишеться в тій же послідовності. Всі ієрогліфи, про які ми будемо розповідати будуть проілюстровані порядком накреслення.
Для зручності ієрогліф пишуть в чотирьох "клітинках", тому для занять по иероглифике дуже зручно використовувати зошит у клітинку. І ще, китайці кажуть, що перед тим, як написати ієрогліф, ти повинен чітко уявити собі, як він буде виглядати, як би передбачити кінцевий результат, "передбачати".
Китайці перший час, ще до винаходу паперу, писали на бамбукових планках. нанизані на шовкові мотузочки, ці "бамбукові записи" стали першими книгами, а традиція писати зверху вниз міцно закріпилася в листі. Сьогодні вертикальне лист практично не використовується.
Nulla dies sine linea
- Ні дня без рисочки! Ці знамениті слова Плінія Старшого про відомого грецькому художника Апелессе (перефразований пізніше в вираз "Ні дня без рядка") - повинна відтепер стати вашим девізом. Практика, практика і практика - єдине, що дійсно сприяє успіху у вивченні китайської мови.
Розуміння і володіння правильною вимовою - обов'язковий навик для тих, хто хоче вивчити китайську мову. Якщо ви ще не знайомі з тонами, почитайте пост про Тона.
Нагадаємо, що в китайському існує чотири тони:
1-й - нейтральний, як розчароване "а-а-а",
2-й - від низького до високого, як здивоване або перелякане "так-а?",
3-й - до низького і знову вгору, галочкою, як прузрітельное "ну і" або "ма-у",
4-й - короткий, вниз, як команда "Фу!"
А тепер пограйте в Mandarin Tone Drill. Прослухайте 73 складу-слова і відгадайте, яким тоном воно було вимовлено. Програма дуже цікава, голоси різні, слухати слово можна кілька разів, поки не вирішите точно куди натиснути, а натискати до тих пір, поки не відгадаєте. Але, правильної зараховується тільки відгадка з першої спроби. Скільки слів з 73 ви наберете? Який тон вам розрізняти найпростіше?
Всі ієрогліфи складаються з радикалів (ключів). Точна кількість радикалів невідомо, так як деякі складаються з більш простих радикалів, і в різних підручниках і словниках може бути різні варіанти. Деякі радикали використовуються як самостійні ієрогліфи. Радикали використовують, щоб знаходити ієрогліфи в словниках (пошук по ключам), але основний радикал кожного ієрогліфа може бути по різному представлений в різних словниках.
Навіть знаючи радикали неможливо по ним, практично ніколи, розгадати сенс незнайомого ієрогліфа. Але знання ієрогліфічних ключів дозволяє:
- виявити внутрішню структуру кожного ієрогліфа
- запам'ятати накреслення ієрогліфів
Коли ви звикнете з ключами, ієрогліфи стануть набагато зрозуміліше. У всякому разі, для вас це вже не буде безглуздим набором хаотичних рисочок. Ви зможете розрізняти ієрогліфи написані різними шрифтами і писати їх самі.
Чи потрібно вчити таблицю радикалів? І так і ні. Я взагалі не прихильник зубріння. Тому пропоную поступити таким чином:
- вивчити ті радикали, які в китайській мові використовуються як самостійні ієрогліфи
- при вивченні будь-якого нового ієрогліфа "розгадати" його по ключам. І весело, і запам'ятовування буде 100%
Для прикладу розглянемо ієрогліф "любити, любов".
Ієрогліф "любов" вимовлятися [ài] в традиційному зображенні виглядає так: 愛