Кінь з машини (Тимофій солов’їв)

Я якось раз охоплений був смутком,
Здавалося, життя топилася в річці Стікс.
Ніхто не знав, за що ж зацепіться- -
Настільки короткий і швидкий був шлях вниз.

Розфарбувавши сірий світ в колір алкоголю,
Раптом в небі бачу: дірка в хмарах, світло.
Доріжкою світловий летить візок,
В упряжці - кінь і кабріолет.

Кінь белоснежен- був, машина - теж.
Усередині старий сидів - спокійний, гордий.
Сива борода, був сивий і волосся.
Зрозумівши, хто він, почав благати я: "Oh Lord!

Я духом упав давно. Надії здохли:
Депресія скосила всіх до біса.
Одна лише не боїться епідемій,
Вона, звичайно, Боже, на тебе! "

Відповів Він: "Допомогти я обіцяю
Трохи пізніше: справ зараз невпроворо-т.
Так, до речі, тут у вас собачий холод.
Чи не позичиш чи для коня пальто? "

Одягнувши конячку, Він втиснув гашетку -
Підбадьорить звірюка вмить помчав.
Я закурив, але дощ вирішив, що шкідливо,
І довго черепушку полоскав.

І якщо здаси ти атаці Сплін,
І буде миру ім'я легіон, -
Забудь, мій друг, про всі свої плацебо,
Я знаю засіб вірне одне:

Ти вір, що Бог одного разу все виправить.
Приїде на машині білої Він,
Так з білосніжно-й кінської силою,
В моє одягненою чорне пальто.

Публікація рецензії на «Кінь з машини»
Дуже дотепно і смішно, але є парочка помилок, дозвольте вказати.

Настільки короткий і швидкий був шлях * вниз.
________________________________________

Настільки короткий і швидкий був шлях їх * вниз.

Вона, звичайно, Боже, на тебе! "
____________________________________

Вона, схожа, Боже, на тебе! "

Розвеселили, спасибі!
Але я давно сама собі поставила діагноз "хронічний дальтонік"
Тому всі відтінки сірого для мене пофарбовані в блакитний і рожевий кольори.
Але при спалаху люті, з багряним відблиском.
До речі, ефект плацебо, чудове протиотруту при не дуже важливих укусах.

Строго кажучи, єдина моя емоція при створенні була - сміх. Якщо Вас забавляє - мета виконана.

Що до помилок:

1. Дійсно, рядок здається "Спотикач". Однак при усному переказі три приголосні підряд в слові "швидкий" "з'їдають" ненаголошений склад. Мовлення ж Ваш варіант мені вдалося лише ціною зникнення звуку "р". Допускаю, що мій логопед колись недопрацював. Однак існування "прихованих складів" русистика, наскільки я знаю, визнає - тому не думаю, що можна говорити про порушення ритму;

2. "Вона, звичайно, Боже, на тебе!" - по-моєму, тут як раз чергування наголосів чітке, заміна на "схоже" нічого не змінює. Або я чогось не зрозумів.

ХА, ХА! До речі, Тимофій, Ваш вірш писала не я, а рядки були скопійовані з Вашого тексту, так-що Не грішіть на мене, що я змусила Вас вимовляти невимовне.
- З посмішкою, Валентина. Всього вам найкращого.

ОК. Спасибі, що повеселилися)