Японська каліграфія 1
Естетика японської каліграфії:
кисті, туш, рисовий папір, настрій.
Каліграфія (сьодо. "Шлях письма") - найпоширеніший вид мистецтва на Сході. Це - національна пристрасть, загальна естетична натура, вихована у японців і китайців з найменших років. Прекрасні картини, музика і вірші зустрічаються не так вже й часто, але блискуча каліграфія зустрічається і в Китаї і Японії в будь-якому місці і в будь-який історичний період.
Цей - настільки витончений вид писемності з'явився в Стародавньому Китаї. У середньовічному Китаї видатні каліграфічні здібності були невід'ємним засобом для досягнення найвищої кар'єри, прекрасний почерк був одним із самих основних і найвищих вимог, що пред'являються на державних іспитах. Тому ті, хто проходили імператорські палацові іспити, обов'язково повинні були досконало володіти неймовірно складним мистецтвом каліграфії.
«Шлях каліграфії» (сьодо) з Китаю далі був продовжений до Японії. «У китайській каліграфії головне - це енергія, внутрішня сила пензля. Провідну роль відіграє тут чуйне дотик пензлем паперу. У японській же каліграфії вирішальне значення має зовнішня сила пензля-мазка, в її мові головне - не дотик, що не проникнення, а жест, танець ».
На відміну від функціональної і практичної європейської писемності, ієрогліфи японської мови. крім інформаційної, виконують величезну кількість інших завдань. Кількома рухами пензля досвідчений майстер-каліграф може зафіксувати швидкоплинне настрій, заримувати промайнув в проясненій свідомості рядочки і в одну мить створити художній об'єкт, гідний поглибленого споглядання багатьма поколіннями.
'' Чотири коштовності кабінету ''
Так в Стародавньому Китаї шанобливо називали чотири основних "інструменту" майстра каліграфії. Майстри приділяли велику увагу вибору і дбайливого використання цих предметів. Це: 1. Кисть. 2. Чорнильниця. 3. Туш. 4. Папір для каліграфії.
Майстри каліграфії сучасної Японії, де це древнє мистецтво знайшло новий подих, використовують наступні шість предметів:
Сітадзікі. чорна, м'яка циновка.Суми. "Туш для письма" - твердий чорний матеріал, в який втирається вода для виробництва чорнила, куди потім умочують кисть.
Оволодіння каліграфії включає в себе: 1) вивчення основних навичок письма в різній стилістичній манері; 2) історію каліграфії і теорію ієрогліфіки; 3) знайомство з традиційною японською культурою і мовою через каліграфію.
Стилі написання ієрогліфів
Існує три різних стилі написання ієрогліфів:
Кайсьо - "устав" - коли одна лінія пишеться за одною. Після завершення написання лінії кисть обов'язково відривають від поверхні паперу. Лінії прописують чітко, впевнено. Ієрогліфи виходять незграбними, квадратними за формою. Цей стиль зовні нагадує знаки абетки "катакана", в повсякденному житті використовується досить рідко, він найбільшою мірою за своїм зображенню відповідає друкарським знакам, якими в Японії друкуються книги і газети.
Сосьо - "курсив" - швидке, стрімке написання (в кілька рухів), при якому лінії письма менш чіткі і кисть практично не відривають від паперу в процесі письма.
Концепції всіх каліграфічних стилів Японії будувалися на уявленні про те, що написаний текст повинен доставляти естетичну насолоду. Зорове сприйняття тексту по значенням не поступалося зоровому сприйняттю картини і відігравало важливу роль в смисловому сприйнятті того ж тексту. Звідси і отримав величезне поширення культ каліграфії.
З прагнення з'єднати стиль накреслення слів з їх змістом виникли і існували протягом багатьох століть чітко відпрацьовані і освячені традицією прийоми графічної стилістики. Їх призначення - посилювати емоційний вплив на Новомосковсктеля продуманим відповідністю каліграфічного почерку смисловому і літературно-стильовому змісту написаного тексту. Суть якраз і полягала в тому, що твори певного літературного стилю або наукового змісту записувалися певним каліграфічним почерком:
історичні трактати - уставом,п'єси дзерурі - химерно закрученою, щільною скорописом, розтягнутим в ширину і "приплющеним" по вертикалі.
Головне, що треба засвоїти, - це те, що всі ієрогліфи, в тому числі і найскладніші з них, складаються з набору цілком визначених елементів. Число цих елементів не таке вже й велике. При цьому кожен з них, в свою чергу, складається з первинних складових - рис. Далі, існує сувора послідовність написання елементів з рис і ієрогліфів з елементів.
В результаті засвоєння цих правил написання будь-який незнайомий ієрогліф вже не здасться хаотичним нагромадженням рис і ліній. Його структура відразу стане зрозумілою, а послідовність написання цілком очевидною.
Каліграфія - наука, заснована на традиціях, в ній не відбувається змін (вже у всякому разі - правил написання ієрогліфів). Японська писемність, оскільки вона оперує за допомогою китайських ієрогліфів і японських фонетичних абеток "катакана" і "хирагана", цілком грунтується на правилах, прийнятих китайськими каліграфами, хоча і не позбавлених чисто японської обробки і подальшого розвитку.
Стародавні і сучасні майстри каліграфії
Далекосхідна каліграфія - не просто своєрідна система писемності, це один з провідних видів мистецтва, що володіє глибоким філософським змістом.
Ієрогліфи являють собою ідеограми, тобто позначають цілі поняття. Така форма фіксації інформації вплинула на характер мислення людей, сприяла формуванню структурно-образного сприйняття.
В Японії каліграфічне лист з'явився в VII ст. Японські каліграфи досить швидко наздогнали своїх вчителів і добилися чималих успіхів. На базі китайських стилів японці створили кілька нових, відмінних набагато більшою простотою, емоційністю.
Історія японської каліграфії розпочала свій відлік приблизно з V століття н.е. коли в острівну країну стали проникати з континенту перші зразки китайського ієрогліфічного письма. Запозичення китайської писемності було прямо пов'язане з поширенням буддизму. Поступово японці стали пристосовувати запозичені ієрогліфи для записів на рідній мові. Першими майстрами каліграфії в Японії стали монах Кукай (774-834 р), імператор Сага (786-842 р) і придворний Татібана-но Хаянарі (пом. В 842), ретельно дотримувалися китайської манери письма. Цих прославлених каліграфів стали іменувати Сампіцу - Три (кращі) кисті. Поступово японські майстри відходили від нав'язаних з континенту стилів письма, вкладаючи в каліграфію все більше творчих елементів. На зміну Трьом кистям прийшли талановиті учні. Кращі з них Оно-но Тофу (894-966), Фудзівара-но Сукемаса (944-998) і Фудзівара-но Юкінарі (972-1028) - стали відомими під колективним ім'ям Сансекі - Три сліду (кисті). Прибулі з Китаю ченці Ейсай (1141-1215) і Доген (1200-1253) познайомили японців з китайським стилем Сонг (північній і південній його варіаціями). Ця манера письма дзенських ченців збереглася в історії під назвою бокусекі (сліди туші).
Одним з видатних людей свого часу був Фудзівара-но Есицуне (1169-1206) - поет і каліграф, який залишив значний слід в історії Японії.
Есицуне отримав прекрасну освіту, з дитинства складав вірші, вивчав китайську філософію і літературу, досяг досконалості в каліграфії. З 11 років почав прислужувати при дворі. Есицуне був ініціатором багатьох поетичних змагань, в яких брав участь і сам нарівні з самими знаменитими поетами свого часу. Його роль в оновленні поезії надзвичайно велика: хоча безпосередньо він не належав до числа укладачів "Сінкокін (вака) сю", але завжди надавав їм заступництво. Після нього залишилося близько 320 п'ятивіршів, розкиданих по різних антологій, збереглися і його китайські вірші, а також частина написаного ним щоденника. Есицуне створив свій стиль каліграфічного мистецтва, який називається гокёгокурю.
Реформатором естетичних принципів виступив Сен-но Рікю (1522-1591) - майстер чайної церемонії, творець ритуалу вабі-тя. приписи якого залишаються в силі до цього дня.
Рикю зменшив до трьох і навіть двох татамі розмір чайного будиночка (тясицу), - місця де проводилася чайна церемонія і яке традиційно прикрашалося какемоно - твором живопису і каліграфії, звів до мінімуму прикраси в приміщенні і число приладдя, використовуваних в церемонії, зробив більш простим і строгим весь характер ритуалу.
Змінився і характер оформлення ніші токонома - візуального естетичного центру чайного будиночка. Замість колишніх сувоїв з китайським живописом і каліграфією в стилі Кайсьо для їх прикраси почали використовувати сувої з японським живописом і поезією, виконаної в стилі Гьосьо і Сосьо. Інакше стали використовуватися квіткові композиції, що поміщаються в токонома під живописні та каліграфічні сувої. У маленьких, скромних тясицу. введених Рикю, пишні прикраси були недоречні і за розмірами, і за характером.
Токонома з каліграфічним сувоєм какемоно в чайному будиночку Сен-но Рікю
В Епоху Едо (1600-1868) з'явилися такі декоративні стилі, як кабукі-модзі і дзерурі-модзі. що використовувалися для афіш і програм театрів Кабукі і Дзерурі.
Мистецтво каліграфії, в якому так важливі психофізичні аспекти творчого процесу, пов'язані з духовною і фізичною підготовленістю художника, з вимогою максимальної зосередженості, спонтанністю виконання, під великим впливом естетики і практики дзен-буддизму.
Рюсекі Морімото. Ієрогліф «До» (шлях, Дао)
Каліграфія в дзен є і засобом медитації, і шляхом пізнання, свого роду навчальним посібником, і духовним заповітом майстра, в кожному разі - це зразок вищої щирості і самовіддачі, гармонійної експресії і нехитрості. Не випадково термін "бокусекі" ( "слід туші"), як називали в Японії каліграфію, з XV в. використовували переважно по відношенню до дзенського напрямку.
Сприйняття каліграфії вимагає певного рівня інтелектуальної та духовної культури, адже потрібно не просто зрозуміти написане, надзвичайно важливо побачити і відчути, як написано.
Рюсекі Морімото. Ієрогліф «Аі» (любов)
Сучасна японська каліграфія зберігає багатовікові традиції і на їх основі створює і розвиває нові напрямки. У 1948 році була створена Асоціація майстрів сучасної каліграфії, яка і до цього дня є одним з провідних об'єднань в цій області. Щорічно ця організація влаштовує виставки в трьох варіантах: на одній демонструються копії старовинних зразків, інша являє роботи сучасних майстрів широкого кола, на третій здійснюється показ творів каліграфів вищого класу.
Рюсекі Морімото. Ієрогліф «Раку» (радість) на бордовому тлі з золотими блискітками
У 21 столітті в Японії під впливом ззовні, а також внутрішніх японських культурних інновацій все частіше в каліграфію починають проникати авангардистські прийоми, абстрактні і декоративні мотиви, які трансформують традиційні уявлення і естетичні стереотипи сприйняття цього традиційно японського виду образотворчого мистецтва.
Рюсекі Морімото. Ієрогліф «Кокоро» (душа, серце) на жовтому фоні
Вітри змін, що віють сьогодні над Японією, не проходять повз і цієї області японської культури. Все частіше каліграфічні твори, здатні вмістити масу відтінків настрою: захоплення, смуток, щастя, блаженство. починають використовуватися як сучасний елемент дизайну інтер'єру, стилізують під запити і вимоги нового часу, що задовольняють найвибагливіші смаки шукачів сучасної екстремальної естетики, які перебувають далеко за межами Японії.
Як деяких з ілюстрацій в тексті були використані оригінальні твори Рюсекі Морімото (Ryuseki Morimoto - фото праворуч). При підготовці даної сторінки були використані власні матеріали, а також матеріали почерпнуті з інтернет-ресурсів, посилання на які наведені нижче
Повернутися до початку сторінки
Повернутися до початку сторінки
Вас захоплює японська каліграфія, або Вас цікавлять і інші аспекти традиційної культури Японії?
Скористайтеся формою зворотного зв'язку, яка знаходиться на цій сторінці нижче, щоб повідомити про це нам.
Можливо, ми чимось зможемо Вам допомогти або ще якимось чином будемо Вам корисні в плані досягнення Вашої мети. І, хоча, ми заздалегідь не можемо вам дати абсолютної гарантії (в повному обсязі в наших силах!), Ви можете написати нам про предмет Вашого захоплення. Ми завжди раді отримати звістку від вас, відвідувачів нашого сайту! Тут же Ви можете задати нам питання або сформулювати Ваші побажання про співробітництво, які, можливо, Ви хочете нам направити.
За бажанням при заповненні контактної форми Ви можете внести в неї відомості про себе в тому обсязі, який Ви вважаєте за потрібне. Цю контактну інформацію ми зможемо використовувати щоб краще зрозуміти ваші потреби, повніше задовольнити Ваш інтерес і, зрозуміло, щоб мати можливість надіслати відповідь на Ваше питання, якщо Ви його задасте. Більшість полів форми не є обов'язковими і Ви можете заповнити їх або пропустити - на Ваш розсуд. Обов'язкові поля позначені *.
Увага! Якщо ви хочете задати питання, спочатку почитайте сторінку. присвячену питанням про Японію.
Повернутися до початку сторінки