Як з офіціанта стати керуючим директором або власником закладу - статті, історії,

Айжан Казимова, 37 років, керуючий директор східного ресторану Sunduk, gastropub Butcher's, coffeebar Buno

Пам'ятаю, на самому початку був випадок, коли компанія з восьми персон, посидівши у нас в ресторані втекла, не заплативши. Це був стіл, який обслуговувала я. Спочатку я спробувала побігти за ними, але потім зрозуміла, що не наздожену і зупинилася. Я була так засмучена, що навіть плакала, тому що це сталося на другий день моєї роботи. Стало прикро, але мене це не зупинило, я не кинула роботу, хоча в підсумку заплатила за їх рахунок сама.

Ще з того періоду пам'ятаю як мене підтримували люди, які працювали в цьому ресторані: і офіціанти, і кухарі, і керівництво. Дуже сильно підтримувала і багато чому навчила Аукенова Гульжан Маратовна, яка на той момент була директором закладу. Ресторан називався Republic, частиною нашої уніформи були піонерські галстуки. Мені все було цікаво, я намагалася виконувати стандарти цього закладу і потихеньку стала заробляти гроші: отримувала зарплату, також були чайові. Працювала в нічну зміну і намагалася встигати в навчанні. Звичайно, було складно, але я відпрацювала в цьому ресторані більше року.

Більше шести років я пропрацювала в компанії «Арка». Спочатку в ресторані «Фархи», потім в «Sәтті» з відкриття ресторану більше двох років була менеджером. Потім мене перевели заступником директора в ресторан «Фархи» і літній ресторан «Алі баба». Після цього я була заступником директора в ресторані Тre Kronor, через рік стала там директором.

Зараз я працюю в компанії SAT GROUP керуючої ресторану Sunduk, gastropub Butcher's. coffeebar Buno. Переведена з караоке Grammy, де була керуючої більше трьох років. У кар'єрному зростанні, я думаю, мені допомагало мою повагу до людей і гіпервідповідальність. Для мене в пріоритеті завжди було не моє бажання заробити, а прагнення розвиватися і особистісний ріст. Допомагали хороші вчителі, люди, від яких я отримувала натхнення і бажання рости, їм я зараз безмежно вдячна. Це Батпенов Кайрат Жумагуловіч, Батпенова Гульшат Женісовна, Байгенжін Ерболат Римхановіч, подружжя Байтасових, мої колеги і друзі. Зараз великий приклад для мене - моє нинішнє керівництво, Сункар Амангельдіевіч і Габіт Амангельдіевіч.

Я люблю ресторанний бізнес, тому що життя тут вирує! Ми живемо в постійному русі, в хаосі і, в той же час, в цьому є жорстка система, коли все працює як годинник. Ми постійно спілкуємося з цікавими людьми, як в колективі, так і з гостями, і кожен день дізнаємося щось нове. Я щаслива, коли бачу радість сімейних свят, приємних вечорів, подяку гостей, зростання молодих фахівців. Нас оточують красиві і успішні люди, смачна їжа, стильні речі і атмосфера свята!

Бахтіяр Садвакасов, 26 років, власник та керуючий директор Hot Spot

Зараз з часом я розумію, що заклад в той момент, мабуть, відчувало дуже сильну нестачу офіціантів. тому що коли мене прийняли на роботу, мені просто дали фартух, пояснили якісь базові речі і відправили працювати з гостями.

Пам'ятаю з того періоду, що було складно: ми працювали з ранку до самого закриття, боліли ноги, був великий потік людей. Мене дивувала робота кухні по заготівлях, ніколи не думав, що, наприклад, локшину можна готувати в два етапи, спочатку відварити, потім зважити, потім доварювати далі.

Через деякий час я звільнився з цього ресторану, було складно поєднувати роботу і навчання, і потрібен час, щоб я до цього звик. Потім я влаштувався в готель «Інтерконтиненталь». Я знову ж проходив повз і побачив, що біля готелю вишикувалася черга, виявилося в той день вони вели прийом співробітників. Зробивши вигляд, що мені як і всім, призначили співбесіду на сьогодні, я прийшов і влаштувався на роботу. За допомогою невеликої хитрості я почав працювати в цьому готелі. Там трохи інша ієрархія, більше стандартів і правил. Спочатку я був там на позиції сервера. Після цього якийсь час працював молодшим кухарем. «Інтерконтиненталь» став для мене прекрасною школою, тому як це міжнародний готель, там я пройшов і навчання, і отримав хороший досвід. Саме там у мене сформувалися фундаментальні знання.

Після роботи в «Інтерконтиненталь» я зайнявся власним проектом Almaty Tram Cafe. Так на сьогоднішній момент у мене є два повноцінних досвіду в підприємництві - це трамвай-кафе і бар, серйозний заклад з великими оборотами. А переїхавши в Астану, ми відкрили тут міське кафе Hot Spot.

У моєму професійному зростанні важливу роль зіграла моя дружина. Коли є, заради кого робити щось, є той, хто допоможе, підкаже - це дуже здорово. Також в розвитку допомогло те, що коли я працював в готелі «Інтерконтиненталь», нас вчили ставитися до всіх гостей, як до своїх, ставитися до закладу як до свого власного. І це допомогло мені надалі.

Мені пощастило - мені вдалося знайти справу, яке я люблю і яке приносить теперешній задоволення і драйв.

Азамат Айткулов, 25 років, керуючий директор кав'ярні Favorite café

Моя стажування на позицію офіціанта починалася з помічника по кухні. в чиї обов'язки входило мити посуд і прибирати, готувати посуд для сервірування. Потім я став працювати офіціантом. Це цікава робота, тому тут відбувається постійний контакт з людьми. Я б порівняв цю роботу з роботою менеджера з продажу. Він також виявляє потребу і продає певний продукт.

Це специфічна робота, і в ній є свої складності: у гостя спочатку може бути зіпсований настрій і він висловлює це офіціантові, виставляючи його крайнім. Але є і багато позитивного. Будучи офіціантом, я побачив багато знаменитостей, не тільки казахстанських, а й світових зірок. Я обслуговував і особисто поспілкувався зі Стівеном Сігалом, Тимуром Бекмамбетовим, Гошею Куценко, Джей Шоном. Робота дійсно цікава і в ній є місце багатьом приємних моментів.

Потім через якийсь час я став барменом. Там я вже навчився варити каву і робити коктейлі і багатьом тонкощам, які знають тільки бармени. Коли моя робота в Rixos закінчилася, я влаштувався молодшим адміністратором в інший заклад, ресторан закритого типу. Закінчив роботу там на позиції старшого адміністратора.

У кар'єрному зростанні мені допомагав інтерес до моєї роботи. Мені пощастило, що коли я працював, вище мене стояли люди, які знаходили в собі мотивацію для роботи, і це надихало. Наприклад, коли я працював офіціантом, були адміністратори, які на своєму прикладі показували, що можна працювати якісно, ​​з ентузіазмом. Коли я був адміністратором, у нас був керуючий, який був трудоголіком і теж багато чому навчив. Тому можу сказати, що в більшій мірі на мене вплинули люди.

Гостинність - це така сфера, де на відміну від офісної роботи кожен день завжди різний: різні проблеми і люди - в цьому є своя романтика і мені це подобається. Я люблю проблеми, мені подобається їх вирішувати, вони мене не лякають, коли їх немає, мені стає нудно жити.