Як правильно вони мірялися або мірялися силами освіту - офіційний портал Запорожьеа

Однак ті, хто писав диктант, призводять такі аргументи на користь написання з «я»:

1. У словниках даються як допустимі варіанти «міряють», «вимірюється». Якщо можна «міряють», чому не можна «мірявся», «мірялися»?

2. Як відомо, минулий час дієслова утворюється від основи інфінітива зі збереженням тієї голосної, що була перед суфіксом інфінітива, і ніяк не залежить від приналежності дієслова до I або II дієвідміні: образити - образив, чути - чув, сіяти - сіяв. Це правило приведено, наприклад, в «Довіднику з української мови: правопис, вимова, літературне редагування» Д.Е. Розенталя, Е.В. Джанджакова, Н.П. Кабанова. Деякі словники фіксують форму інфінітива «мірятися», отже, припустимо і «мірявся».

Володимир Пахомов вирішив розібрати ці питання докладно.

1. Форми «міряють», «вимірюється» дійсно допустимі, що не помилкові (хоча переважно все-таки «мерюсь», «міряється»). Але ключовий момент: форми з «я» припустимі лише в теперішньому часі та не можна використовувати в минулому. Чому? Відповідь на це питання можна знайти в «Граматичний словник української мови» А.А. Залізняка (§ 16 в розділі «Додаткові особливості в відмінюванні»). Дієслово «міряти», дієслово «мучити» і похідні від них слова (замучити, мають намір і інші) мають цікаву особливість. Залізняк розбирає цей випадок на прикладі слова «мучити», але все сказане відноситься і до дієслова «міряти» і його похідних. Фактично в українській мові є дієслова-варіанти «мучити» і «мучити».

Однак заради уніфікації орфографії (щоб написання було однаковим) дієслово «мучити» в деякому сенсі приносять в жертву: визнаються допустимими тільки ті його форми, які відрізняються фонетично від відповідних форм дієслова «мучити», а саме - форми теперішнього часу. Таким чином, переважно (в суворої літературної мови): мучити, мучу, мучиш, мучить; допустимо: мучу, мучиш, мучить (ці форми відрізняються за звучанням від форм дієслова «мучити»). А ось в минулому часі - тільки «мучив». Варіант «мучив» не допускається, так як за звучанням він майже не відрізняється від «мучив».

Те ж саме стосується і дієслова «міряти» (і похідних від нього слів): переважно (в суворої літературної мови): міряти, мерю, міряєш, міряє; допустимо: міряю, міряєш, міряє (ці форми відрізняються за звучанням від форм дієслова «міряти»). А ось в минулому часі - тільки «міряв»; варіант «міряв» не допускається (так як за звучанням він майже не відрізняється від «міряв»).

2. Форма інфінітива «мірятися» дійсно наводиться в деяких словниках української мови. Таку фіксацію можна знайти, наприклад, в «Словнику української мови» за редакцією. А.П. Евгеньевой (відомому як МАС - «Малий академічний словник»), в «Великому тлумачному словнику української мови» за редакцією С.А. Кузнєцова. В обох виданнях ця форма інфінітива супроводжується парадигмою теперішнього часу «міряють», «міряються» (ми вже знаємо, що форми з «я» допустимі, але тільки в теперішньому часі). В обох виданнях вона дана з позначкою «розмовне», що виключає можливість такого вживання в суворої літературної мови.

Таким чином, форма інфінітива «мірятися» не є нормативною для книжково-письмовій форми сучасної української літературної мови.

І останнє. Пряма заборона на написання форм минулого часу з буквою «я» знаходимо в повному академічному довіднику «Правила російської орфографії та пунктуації» під редакцією В.В. Лопатіна:

«У дієсловах« міряти »і« мучити »(і в похідних від них дієсловах), що мають, крім особистих форм типу« міряю »,« міряєш »,« міряють »,« мучу »,« мучиш »,« мучать », допустимі варіантні форми типу «міряю», «міряєш», «міряють», «мучу», «мучиш», «мучать», в інфінітиві перед -ть і в формах, які зберігали основу інфінітива, пишеться тільки буква «і»: міряв, відмірявши , замучила (такі написання, як «міряти», «міряв», «мучити», «мучив», «відміряє», «замучить», не відповідають сучасній орфографічною нормою) »(§ 76 в розділі« Ненаголошені голосні в дієслівних ф Рмах »).

Таким чином, правильно: вони мірялися силами, він міряє глибину басейну (допустимо: він міряє глибину).