Як будуть регулювати бізнес олігархів, новий час
Минулої п'ятниці в парламенті відбувся круглий стіл, на якому обговорювалося майбутнє Національної комісії з регулювання електроенергетики, і комунальних послуг (НКРЕКУ).
На засіданні йшлося про новий законопроект # 2966, який повинен визначити її роботу.
Важливість цього законопроекту неможливо переоцінити. Адже ринок енергетики і комунальних послуг - це понад 300 млрд грн на рік. НКРЕКУ встановлює правила гри на ринку і має забезпечувати збалансованість інтересів держави, бізнесу і споживачів. Фактично, це арбітр, квазісудовий орган в області енергетики і комуналки.
Якщо спрощено, то регулятор встановлює тарифи. Тому він дуже важливий, як для домогосподарств (населення), які платять тарифи, так і для бізнесу (в основному великого), для яких встановлені тарифи - це доходи. Обленерго, облгази, теплокомуненерго, водоканал - це монополісти, з якими стикаються всі споживачі.
Встановити справедливі правила гри для таких монополій, за якими часто стоять акціонери, пов'язані з політикою, може тільки сильний, незаангажований, об'єктивний і незалежний регулятор. Адже вони матимуть справу з компаніями Ахметова, Коломойського, Григоришина, Суркіса, Фірташа, Бойка та інших.
Отже, в п'ятницю більшість учасників круглого столу виступили за голосування законопроекту в першому читанні з необхідністю подальшого доопрацювання. Згідно цього законопроекту, Президент і далі буде формувати склад НКРЕКУ. Однак прозвучало ряд серйозних зауважень:
- Законопроект хоча і декларує незалежність регулятора, але не гарантує такої незалежності. Для цього формальна незалежність повинна бути наповнена фактичною незалежністю комісіонера - людей, які наділені повноваженнями приймати рішення.
- Правовий статус регулятора цим законом не вирішиться, бо статус регулятора не врегульовано в Конституції. Тому варто робити наголос не на формальних підставах для прийняття закону, а на реформу регулятора де-факто і по суті.
- У регулятора спостерігається дисбаланс між енергетикою і комунальними послугами з явною перевагою в сторону енергетики. Законопроект не виправляє цього.
І мабуть, найголовніше питання, на яке поки що немає відповіді - чи буде побудовано довіру до регулятора? Адже довіра - це основний фундамент побудови ефективних інститутів.
На мою думку, в першому читанні законопроект голосувати можна. Але якщо є розуміння, що відповідні поправки будуть внесені перед другим читанням. Якщо ж є бажання якомога довше зберігати політичний вплив, квоти, отримувати вигоди від контролю регулятора, то не варто витрачати час - в такі "реформи" ніхто не повірить.