говоримо правильно

Інтонації в норвезькому мовою.

В усному мовленні норвежців ми чуємо "співучість".
Вона виникає пріповишеніі і зниженні тону
при проголошенні слів у реченні.
Для норвезьких оповідних і владним
пропозицій характерна падаюча / спадна /
інтонація.
Влпросітельное норвезьке пропозицію
вимовляється з зростаючій / висхідній / інтонацією.
У предложеніяхінтононаціонно виділяються, як правило,
іменники, прикметники, числівники,
смислові дієслова, прислівники. логічного наголосу
зазвичай не несуть службові слова: займенники
/ Крім вказівних /, артиклі, прийменники, сполучники,
допоміжні і модальні дієслова.
У питаннях без вопрсітельного слова логічне
наголос часто несе доповнення.
Якщо логічний наголос падає на дієслово,
то змінюється зміст речення.

___________________________________________________
ПРОСТОЇ ПРОПОЗИЦІЯ.

У норвезькому мовою просте речення має
наступний порядок слів:
1.ПОДЛЕЖАЩЕЕ + 2.СКАЗУЕМОЕ + 3.ОТРІЦАНІЕ; наріччя
+ 4.КОСВЕННОЕ ДОПОВНЕННЯ + 5.ПРЯМОЕ ДОПОВНЕННЯ
+ 6.ОБСТОЯТЕЛЬСЬВО.
наприклад:
1.Renata / Рената / + 2.sitter / сидить / + 6.ved et bord / за столом /.
або:
1.Renata / рената / + 2.sitter + 3.ikke / не сидить / + 6.ved et bord
/за столом/.

Такий порядок слів, коли підмет стоїть на першому
місці в реченні, а за ним ідуть інші
члени речення називається - Прямим Порядкм Слів.
При Зворотному Порядку Слів / на першому місці в
пропозиції варто доповнення, обставина / присудок
посідає друге місце / при складеному присудок -
- тільки дієслово-зв'язка, допоміжне дієслово,
модальне дієслово і т.п ./, а підмет займає
третє місце, потім слід заперечення і інші члени
пропозиції.
або:
1.ОБСТОЯТЕЛЬСТВО + 2.СКАЗУЕМОЕ + 3.ПОДЛЕЖАЩЕЕ +
+ 4.ОТРІЦАНІЕ + 5.Інші ЧЛЕНИ ПРОПОЗИЦІЇ.
наприклад:
1.Nш / зараз / + 2.sitter / сидить / + 3.Renata / Рената / +
+ 6.i sofaen / на дивані /.

У питальних речень на першому місці стоїть
питальне слово. Порядок слів виражений схемою:
1.ВОПРОСІТЕЛЬНОЕ СЛОВО + 2.СКАЗУЕМОЕ +
+ 3.ПОДЛЕЖАЩЕЕ.
Приклад.
1.Hvor / Де / + 2.er / є, знаходиться / + 3.Renata / Рената /?

Таке питальне речення може починатися
зі присудка; при состовная присудок глагол-
-зв'язка стоїть на першому місці, а іменна частина - на
третьому.
схема:
1.СКАЗУЕМОЕ / гл-зв'язка / + 2.ПОДЛЕЖАЩЕЕ +
+ 3.ІМЕННАЯ частини присудка.
наприклад:
1.Er + 2.Renata + 3. en liten pike / маленька дівчинка /?

Зрозуміло?
Я планував розіслати цю тему позже.І в іншому
вигляді, що я і зро.
Через місяць, а може і раніше, планую
торкнутися цієї теми, але розповісти про це так
як я це вчив на уроках.

Основи правильного читання

Транскрипцію я планую давати українськими літерами.
Виглядати це буде так. 1.Буква - 2.Транскріпція - 3.ПРАВА
- 4. Приклад.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЧИТАННЯ.

А, а - [а:] - у відкритому ударному складі - ta. tak;
[A] - В закритому ударному складі і перед кінцевою
буквою "m" - takk, ball. dam;
У безударном складі - alarm;
___________________________________________________
Е, е - [е:] - В відкритому ударному складі або перед одиночній

від глаголовkokt, ond з кореневим довгим голосним "про". і в
предударних відкритих складах, а так само в послеударних
складах rektor. politik
У словах. закінчуються на "-logi" - biologi
В кінці слів в ненаголошених словах - fiasko
У словах з суфіксом під наголосом - kontor
У неударном положення і на початку слова - prosent
[O:] - Часто перед "v" і "g" - lov, tog
[O] - В закритому ударному складі і іноді перед "rt", "m"
"St", "gn". а також в закритому предударном складі -
- opp, vogn, sort, kost, komme konflikt

_____________________________________________________
U, u - [ю:] - В відкритому ударному складі - nu, tur
[Ю] - В закритому ударному складі - buss, gutt, kunne
[У] - Перед "k" + згодна і перед "nk", "ng", "ff", "m".
крім деяких іноземних і норвезьких слів

_____________________________________________________
Ai - [ай] - В поєднанні "ai" - hai, kai
[Ей] - В запозичених словах - coctail

_____________________________________________________
Oi - [ой] - В сочитании "oi" - konvoi

____________________________________________________
Oy - [ой - У словах, взаімствованних з англійської
мови - cowboy

_____________________________________________________
Au - [yoо] - В поєднанні "au" - haug [хёой] / високий /. / Такого
звуку в українській мові немає і передати його
складно. але можна подивитися номер
розсилки /;

____________________________________________________
Eu - [yoо] - В поєднанні "eu" - Europa / Той же звук, що і
вище /;

______________________________________________________
B, b - [б] - У всіх словах, крім положення перед "s, t"
- by. nebb. nabo
[П] - Перед "s, t" - absolutt

____________________________________________________
C, c - [з] - Перед голосними переднього ряду / i. e і так
далі / тільки в запозичених словах -cirka, celle
[К] - У всіх інших випадках - camping

____________________________________________________
Ch - [ш] - В словах французького або англійського
походження - charman / в деяких областях
Норвегії вимовляють як щось середнє між
українськими "ч" і "щ"
[К] - В словах італійського або деяких словах
німецького походження - schertzo

_____________________________________________________
D, d - [д] - У всіх випадках, крім положення перед "s, t" і
випадків. коли "d" зовсім не вимовляється - dag,
bade, glede
[Д.] - Після дієслова "r" з попереднім коротким
гласним - ferd, mord
[Т] - Перед "s, t" - godt. redsel
[C] - В разі асиміляції з "s" - eldst / Ельст /. nisk
/ Низьких /
[Н] - В разі асиміляції з "n" - vende / венне /
[Л] - В разі асиміляції з "l" - ild / иль /
[-] - Чи не вимовляється:
Наприкінці слова після довгого гласного / у виниклих парних
словах "d" вимовляється / - god, glad
після "r" з попередньої довгої голосної - bord,
nord. fjord
____________________________________________________
F, f - [ф] - У всіх випадках / єдиний випадок де не
вимовляється - tylft / - fin, aften, gaffel

____________________________________________________
G, g - [г] - Перед усіма голосними. крім "i", "y", "е" - gave
Після всіх голосних. крім "е" і "ш" в поєднаннях
"-egn" і "-шgn" - ugle, fagmann;
Перед усіма приголосними. крім "s", "t". "n"
Після приголосних "l, r" - valg, borg;
У запозичених словах перед "i" - logikk;
[Й] - Перед "i, y, e" і завжди в поєднанні "gj" - gjennom;
[Ей] - В поєднанні "-eg" перед "n, l" - regn, seg;
[К] - Перед "s, t" після короткої гласною - stygt;
[Дш] - В словах взаімствованних з французького або
англійського;
[н<] /звук отсутствует в украинском языке. это "н" ,но
вимовляється через ніс, на французький манер / -
- Перед "n" в словах з французького походження
- vogn. sogn;
[-] - Чи не вимовляється в закінченнях прикметників
і говірок "-ig". "-lig" не виключаючи випадки, коли
вони отримують закінчення множини "-e"
- rolig, mulig;
Чи не вимовляється в кінці слів після "ei". "Au" та
в разі, коли такі іменники отримують
закінчення множини - deig, haug;
Чи не вимовляється в кінці назв днів тижня -
- mandag, onsdag / а ось це можна оскаржити:
все залежить від діалекту, десь вимовляють, десь
непроізносят. а в інших місцях навіть можна
почути. щось схоже на українське "г" /;
Чи не вимовляється в словах. og / і /. morgen. fugl.
selge. fшlge / все залежить від місцевості і діалекту,
половина країни в цих словах вимовляє "г" /;

___________________________________________________
H, h - [х] - Перед голосними - ha, her. hilse
[-] - Чи не вимовляється перед "j, v" - hjelp. hva

___________________________________________________
J, j - [й] - У всіх випадках, крім запозичених слів -
- ja. juni
[Ш], [дж] - В словах прийшли з французької мови -
- journal / це знову-таки залежить від діалекту. часто
можна почути як кажуть: [йорнал] - хоча це
неправильно /;

K, k - [к] - У всіх випадках. крім тих. коли "k" стоїть перед
"I. Y. Ei. J - kam, kaffe, kniv
[<>] - / У мене є приятель і звуть його Kjel. написати
його ім'я по-російськи практично не реально. Я довго
ламав мову, щоб правильно це ім'я вимовити.
Після 1 001 спроби мій приятель сказав, що б я
не мучте себе, т.как навіть багато норвежці не можуть
сказати правильно поєднання двох перших букв - "Kj".
Це звук щось середнє між українськими "х" - "ч" - "щ".
Багато вимовляють його просто як "Щ", але при цьому
пом'якшуючи і не виділяючи цього звуку. Ось цей то звук
я і вирішив написати як - [<>] / - Перед "i, y, ei, j -
kyst. kjole / інший спосіб вимовити цей звук це
вимовляти російське "х". але з видихом, доводячи
його до легкого, горлового свисту /.
____________________________________________________
L, l - [л] - У всіх випадках, крім тих, коли "l" не вимовляється
- la. lama, lov
[Л.] - Після "r" з попереднім довгим голосним -
- Karl
[Л.] - В поєднанні з "sl" в одному складі - vesle. slж