Функціональні стилі української мови 1

ВСТУП
розмовний стиль
ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ
публіцистичного стилю
НАУКОВИЙ СТИЛЬ
ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ (СТИЛЬ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ)
ВИСНОВОК
Список використаних джерел

Розмовний стиль вживається в повсякденній мові, в бесідах. Мета розмовного стилю - спілкування, обмін думками, враженнями. Звичайна форма реалізації цього стилю - діалог.
У розмовному стилі відсутній попередній відбір мовного матеріалу. У ньому вживаються, поряд з нейтральними, знижені розмовні мовні засоби: слова та фразеологізми розмовного стилю (наприклад: брякнути, ледяшка, наговорити, ні бе ні ме, з жиру біситися, бідова голова); просторічні слова (наприклад: недавно, завжди); емоційно забарвлені слова (наприклад: тітонька, хлопчина, духотіща, рідненький); слова з переносними значеннями; частки, вигуки; звернення, вступне слово, слова-пропозиції, неповні речення, повтори слів, ослаблення синтаксичних зв'язків між словами і ін.
У розмовному стилі велику роль відіграють позамовні чинники: міміка, жести, навколишнє оточення.
«На другий день Мишка приходить до мене і каже:
- Знаєш, тепер виходить - я злодій!
- Чому?
- Ну, я ж чужий чемодан ліпив.
- Ти ж помилково.
- Злодій теж може сказати, що він помилково.
- Тобі ж ніхто не каже, що ти злодій.
- Чи не говорить, а все-таки совісно. Може бути, тому людині цей чемодан потрібен. Я повинен повернути.
- Та як же ти знайдеш цю людину?
- А я напишу записки, що знайшов чемодан, і розклею по всьому місту. Господар побачить записку і прийде за своєю валізою.
- Правильно! - кажу я.
- Давай записки писати. Нарізали ми паперу і стали писати:
«Ми знайшли валізу в вагоні. Отримати у Мишка Козлова. Піщана вулиця, № 8, кв. 3 ».
Написали штук двадцять таких записок. Я говорю:
- Давай напишемо ще записки, щоб нам повернули Дружка. Може бути, наш чемодан теж хтось помилково взяв.
- Напевно, його той громадянин взяв, який з нами в поїзді їхав, - сказав Ведмедик. »1

ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ (СТИЛЬ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ)

Художній стиль (стиль художньої літератури) вживається в словесно-художній творчості. Мета художнього стилю - вплив за допомогою створених образів на почуття і думки Новомосковсктелей і слухачів.
Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів.
У художньому стилі для створення образів використовуються всі мовні засоби.
Художній стиль реалізується в формі драми, прози і поезії, які діляться на відповідні жанри (наприклад: трагедія, комедія, драма і інші драматургічні жанри; роман, новела, повість і інші прозові жанри; вірш, байка, поема, романс і інші поетичні жанри ).
«У той день, коли жахливий розгром українського флоту у острова Цусіма наближався до кінця і коли про це кривавому торжестві японців проносилися по Європі лише перші, тривожні, глухі вісті, - в цей самий день штабс-капітан Рибников, що жив в безіменному провулку на Пісках , отримав таку телеграму з Тернополя: «Вишліть негайно листи стежте за хворим сплатите витрати».
Штабс-капітан Рибников тут же заявив своєї квартирної господині, що справи викликають його на день на два з Харкова і щоб тому вона не турбувалася його відсутністю. Потім він одягнувся, вийшов з дому і більше вже ніколи туди не повертався. »1

Після вивчення стилів української мови ми можемо сміливо заявити: «Наша мова функціональний». Стиль літературної мови називається функціональним тому, що він виконує певну функцію (роль) в мові. Стиль визначається за сукупністю всіх ознак.
У систему функціональних стилів української мови входять: офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, розмовний і художній (мова художньої літератури) стилі.
Правильне застосування в процесі передачі інформації за допомогою української мови, функціональних стилів, дає можливість більш чіткого сприйняття і глибокого розуміння. Адже важко собі уявити що б ділове листування велася в розмовному стилі, а художня книжка була написана науковою мовою.
Розвиток функціональних стилів мови відбувається разом зі змінами в життєвому просторі навколо нас. Необхідність визначення і позначення нових предметів і дій насичують наше життя, вимагає нових слів, що збагачує не тільки мова, але і розвиває стилі спілкування від розмовного до офіційно-ділового.

Список використаних джерел: