Двері в тролейбусі

Навіяло зламаними дверима в тролейбусі.
Отже, чому в електричному тролейбусі двері пневматичні, свистять і ламаються, і компресор під підлогою дир-дир-дир постійно, а в дизельному автобусі двері на нормальних надійних електромоторах?

Відповіли: 35

не на всіх тролейбусах пневмоприводи і не на всіх автобусах електроприводи. це до смаку головного інженера конкретного заводу

Секрет простий - тролейбус оптимізований під скорочення витрат на експлуатацію в спеціалізованих тролейбусних парках. У цих умовах (наявність обладнання та персоналу) пневмопривід дешевше.
А автобус більш універсальний і обслуговується в звичайних автопарках, тому там ставлять електропривод з яким розбереться і автоелектрик.

не факт, що одне простіше іншого. електропривод в обслуговуванні якраз простіше, тому що в тролейбусному парку майже все - електрики. пневмопривід зазвичай використовується там, де є ризик ураження струмом. він просто безпечніше в натовпі. тому і робочий інструмент частіше пневматичний, щоб струмом, не жахнув.

Не так. У бачених автобусах практично скрізь пневмопривід. У трамваях і троллебусах раніше був всюди електро, а потім стали міняти на пневмо, у міру виходу з ладу електричних. Типу модернізація. Електропривод - менш надійний, то заклинить, то ще що, і потужність у нього менше, пневмо - помітно могутніше і надійніше.

Щодо того, що у електроприводу потужність менше, не зовсім вірно - залежить знову ж від конструкції. Якщо взяти період років 30 назад, то при порівнянні тролейбуса ЗиУ-682 (електропривод) з трамваєм РВЗ-6 (пневматика), і той і інший з дверима-гармошками, в тролейбусі затискало дверима куди сильніше. Але надійність тролейбусного закриває механізму була так собі, в більш пізніх моделях перевели на пневматику. Зате усть-Катавскій трамвай КТМ-5 зробили з горизонтальним закриванням двері електроприводом - думаю, чисто з технологічних міркувань.

горизонтальний типу двері туди-сюди їздять? Швидше за все так зробили тому що таку конструкцію складніше заклинити ніж гармошку. Ті електроприводи що стояли в наших ЗиУ і трамваях - помітно слабкіше пневмо, їх часто клинило, моторчик гуже а двері стоїть на місці.

За часів мого радянського дитинства, році в 85-му, був свідком того, як тролейбусної дверима затиснуло хлопчика. Секунд 20-30 тримало, поки до водія докричались, хлопчина задихнутися, звичайно, не встиг, але справа до цього йшло. Через автобусних дверей в таких випадках вибиралися самостійно.

У пневмо - ламатися нема чому, електроклапан і пневмоцилиндр. В електро - є чим ламатися. Вони різні за потужністю я так розумію є, мені якось пневмо в автобусі ногу придавило ощцщенія ще ті, в автобусах пневмо дуже потужні стоять, руками не раздвінешь.

Якщо пам'ятаєш у нас в Донецьку в трамваях старих електро приводи - так вони зовсім дохлі, трохи десь заклинило двері і він гуже і нічого зробити не може.

Те, що двері кого-то затискали - це недолік механізму, а не його гідність. Поширення в колишні часи гідро- і пневмоприводів пов'язано як раз з тим, що в них багато функцій простіше реалізувати на чисто механічесмом рівні. Наприклад, антізажім: для електроприводу потрібен датчик, за командою якого якесь реле буде щось там перемикати.
У наш цифровий час цих датчиків і актюаторів можна вибрати майже будь-який з каталогу, а коли з'явилися тролейбуси ЗІУ, датчики та інше треба було придумати, організувати виробництво і доставку, і ще домогтися, щоб все це було надійне і відповідало всім діючим стандартам.

Пневмо ставлять там, де пневмосистема вже є, то є на великих автобусах. Сам по собі пневмопривід простіше і ефективніше. На мікроавтобусах, де привід дверей зазвичай опція, а пневматики немає взагалі, ставлять електропріод.

> Дурість і небажання працювати серед конструкторів
Ні.
> В автобусі пневматичні гальма бо ДВС може створювати вакуум
Ні.
> В місті молодих і веселих на траліках зламану пневматику змінюють на електроприводу
У моєму місті деякий час назад було навпаки.