Дослідницька робота для 3 класу - що таке прислів’я

32 33 34 1 2 35 36 37 38 39 40 41 4 42 43 44 45 46 47 5 48 49 6 50 51 52 53 54 55 56 57 58 9 59 10 60 7 61 62 63 64 65 66 67 68 69 8 70 71 72 11 73 74 75 76 77 78 14 79 80 81 31 17 15 82 16 20 83 84 85 19 86 87 88 30 89 18 90 21 91 92 93 94 95 96 97 98 99 22 100 101 102 103 104 105 23 24 106 107 108 26 109 13 110 111 29 28 112 113 114 115

Увага Знижка 50% на курси! поспішайте подати
заявку

Професійної перепідготовки 30 курсів від 6900 руб.

Курси для всіх від 3000 руб. від 1500 руб.

Підвищення кваліфікації 36 курсів від 1500 руб.

Прислів'я та пісні завжди короткі,

а розуму і почуття вкладено в них на цілі книги.

Знайомлячись в школі з культурою українського народу, я звернула увагу, що така частина фольклору, як прислів'я, мало знайомі мені і моїм ровесникам.

Щоб з'ясувати, чи дійсно ця проблема існує, ми з моєю вчителькою провели вікторину по прислів'ям для учнів початкових класів нашої школи (додаток). Отримані результати дозволили зробити наступні висновки: знають прислів'я і можуть ними користуватися:

Я прийшла до висновку, що мої однолітки мають мало інформації про українських прислів'ях, не можуть у поясненні значення прислів'їв, хотіли б більше дізнатися про розділ фольклору і навчитися розпізнавати прихований сенс прислів'їв.

Вважаю, що для формування національної самосвідомості моїм ровесникам необхідна більш глибока інформація про культуру українського народу, зокрема, про фольклор, тому вважаю, що проблема актуальна.

Актуальність даної теми полягає в тому, що вивчення українських прислів'їв, їх трактування допоможуть глибше проникнути в російську культуру, дізнатися думку нашого народу.

Отже, об'єктом мого дослідження стали українські прислів'я,

предметом дослідження - їх види.

Гіпотеза: якщо пояснити прихований сенс прислів'їв, показати цінності, відображені в них, то ми можемо розширити наші знання про рідний край, краще зрозуміти народну мудрість.

Мета: представити різні за видами прислів'я, показати, як моральні цінності українського народу відбилися в цьому жанрі фольклору.

Для досягнення визначеної мети я поставила такі завдання:

вивчити теоретичний матеріал про цей жанр фольклору; познайомитися з українськими прислів'ями.

Як я можу це дізнатися?

Прочитати в книзі.
Запитати у батьків, у вчителя.
Знайти інформацію в Інтернет - джерелах.

Прислів'я та її призначення

У природі все змінюється під впливом часу. Неминучим залишаються думка і пам'ять людська. Завдяки пам'яті, думки переходять від одного покоління до іншого. Так передаються казки, пісні, загадки, легенди, прислів'я та приказки.
Ще в давні часи у жителів Стародавньої Греції понад усе
цінувалися в розмові стислість і ясність, лаконізм. Саме слово лаконізм походить від назви області Стародавньої Греції - Лаконії, жителі якої, спартанці, відрізнялися суворими звичаями, а також стислістю і точністю мови.
Зберігся переказ про те, як одна спартанка, проводжаючи сина в бій, сказала йому: «Зі щитом чи на щиті». Це означало: повертайся з перемогою або зовсім не повертайся живим. Втратити щит в бою вважалося ганьбою, а тіло загиблого воїна приносили на щиті. Що ж таке прислів'я?

• Це короткий мудрий вислів, що має повчальний зміст.
• Прислів'я, мабуть, наймудріший фольклорний жанр.
• Пень не околиця, дурна мова не прислів'я.
• Мудрість ця укладена в короткій лаконічній формі.
• Ця притча коротше носа пташина.

Джерела появи прислів'їв

У наш час багато прислів'я переробляються на новий лад. Була прислів'я: «Не сокира теше, а тесля», а тепер кажуть: «Не трактор оре, а тракторист». Раніше завжди говорили: «Один у полі не воїн». У наших солдатів вона зазвучала по-новому: «Якщо по-російськи скроєний, і один в полі воїн». Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років прислів'я: «З миру по нитці - голому сорочка», «Бреше як сивий мерин» - використовувалися в такому вигляді: «З миру по нитці - Гітлеру мотузка», «Бреше як сивий Геббельс».

українські письменники теж використовують невичерпні запаси народної мудрості. Однак вони не тільки беруть їх з народної мови, але збагачують ними його. Багато вдалі вирази з творів художньої літератури стають прислів'ями. «Коханню кожен вік», «Ми всі дивимось в Наполеони», «Що пройде, то буде мило», «А щастя було так можливо» - всі ці рядки з творів А.С. Пушкіна часто можна чути в усному мовленні. Людина, що викликує: «Є ще порох в порохівницях!» - може іноді не знати, що це слова з повісті Н.В. Гоголя «Тарас Бульба».
І.А. Крилов, що спирався у своїй творчості на живу розмовну мову і часто вводив народні прислів'я в свої байки, сам створив чимало пословічно виразів ( «А Васька слухає, та їсть», «А віз і нині там», «А слона-то я і не примітив »,« Зозуля хвалить півня за те, що хвалить він зозулю »,« Чим кумоньок вважати трудитися. чи не краще ль на себе, кума, обернутися? »). Багато прислів'їв увійшло в розмовну мову з творів інших українських письменників минулого і нашого часу.

В основі багатьох прислів'їв лежить якась байка або казка.

Поступово і прикмети придбали форму прислів'їв.

Народні прислів'я - це не що інше, як стислі невеликі поетичні твори - байка, казка, комедія. Справді - чому не байка:

• Пожалів вовк кобилу: залишив хвіст так гриву.
• Кликав вовк вівцю в куми - не пішла.

А хіба прислів'я не схожі на казку?

• Жив-був молодець: вдома не бачив веселощів, пішов на чужину - заплакав.

Прислів'я цікава, її цікавить все, що пов'язано з людиною, його діяльністю, з природою. Вона все знає і про все має свою власну думку.

• Думав, думав - жити не можна, поміркувати - можна.
• Не маєш щастя з ранку, не знайдеш і ввечері.
• З твоїм розумом тільки в горосі сидіти.

Іноді прислів'я перетворюється в маленьку інсценівку: виходять два «старого» в українських національних костюмах, сідають на лавку і ведуть бесіду:

• Ледар хоче прожити свій вік за чужий рахунок.
• Лінивий одну роботу два рази робить.
• Лінивий завжди так: хліба давай по пуду, а працювати не буду.
• Дівка гарна, та прясти лінива. Голова скручена, та справою не зайнята.
• У Федірки одні відмовки.
• Один оре, а семеро руками махають.
• Лентяй сидячи спить, лежачи працює.
• У ледачою пряхи і для себе немає сорочки.
• Якщо кінь лінива, їй важка і грива.
• Нехай працюють дурень так ведмідь, а я буду в вікно дивитися.

Як на крилах перелітають прислів'я із століття в століття, від одного покоління до іншого. У прислів'ях український народ передає дітям і внукам свої заповітні правила життя, вчить їх уму-розуму. Прислів'я живуть і сьогодні в розмові, в книгах. Вони прикрашають наше життя, роблять її живою і дотепною.

Чу! - тут українським духом пахне.

українським Богом та українським царем святорусскую земля коштує.

Велика святорусскую земля, а всюди сонечко.

Прислів'я про працю. досвіді і майстерності

Баба пекла пироги на дріжджах, а виймала їх на вожжах.
Бей сороку і ворону, доб'єшся і до білого лебедя.

Без праці не виймеш і рибку зі ставка.

Що значить - пояснити прислів'я.

Збагнути прислів'я - це значить глибше пізнати життя, звичаї свого

народу, свою Батьківщину.

Прислів'я є логічне завдання. Пояснення прислів'їв відточує і дисциплінує розум, привчає до чіткої логіки, до міркування і доказу.

Пояснити прислів'я - значить знайти рішення задачі, відповісти на прихований або явний питання, зробити складну розумову операцію в певній послідовності:

виділити, зазначені в прислів'ї ознаки, дії;

зіставити і об'єднати їх, щоб оцінювати свої вчинки і дії інших людей;

виявити можливі між ними зв'язку; на основі співвіднесених ознак і виявлених зв'язків зробити висновок, що «прислів'я недарма мовиться», що людина, включаючи народні вислови в свою промову, надає їй особливу влучність, образність, виразність; звіряє свою поведінку і думки з думкою інших.

Часто первісний зміст прислів'я забувається, так як породило її явище йде з життя, але в сенсі іносказання вона вживається. Така прислів'я: «Любити тепло - дим терпіти». Вона виникла тоді, коли селянські хати не мали труби і опалювалися по-чорному: дим з печі йшов в приміщення і потім повільно виходив у вікно. І, звичайно, тепла без диму не можна було отримати.
Прислів'я, які стають незрозумілими, йдуть з живої мови. Існувала прислів'я: «Не скажеш всю справжню, так скажеш всю таємницю». Тут мова йшла про тортури. «Справжня правда» - ті свідчення обвинувачуваних, які були отримані від них при катуванню длинником (спеціальні палиці для катувань). Якщо не вдавалося домогтися потрібних відповідей, людині заганяли під нігті цвяхи, голки. Звідси - таємниця.

Прислів'я про прислів'ях:
Прислів'я до слова мовиться.
Стара прислів'я вік не зламається.
Прислів'ями на базарі не торгують.
Приказка - квітка, прислів'я - ягідка.

Прислів'я вчить спостерігати, міркувати, послідовно мислити.

українські прислів'я охоплюють всі сторони життя людини. Вони висловлюють безмежну любов до батьківщини, волелюбність і працелюбність українського народу, його хоробрість, стійкість в боротьбі з ворогами, його чесність і прагнення відстоювати правду до кінця.

Яскраві, соковиті, нев'януча свіжі українські прислів'я використовувалися найбільшими майстрами слова в тих випадках, коли потрібно було висловити свою думку дуже коротко, точно і виразно.

Видатний педагог К. Д. Ушинський писав: «Російське прислів'я має

значення при первинному навчанні рідної мови, по-перше, по своїй

формі, по-друге, за своїм змістом ».

Досліджуючи різні види українських прислів'їв, я прийшла до наступних висновків:

1. Прислів'я - найважливіший матеріал для розуміння світогляду народу. У них в короткій, але ємною формі відбилися народні ідеали.
2. У прислів'ях виражена народна оцінка позитивного і негативного в людині, в суспільстві. Прислів'я в побуті відігравали важливу роль: вони служили керівними принципами діяльності людини.
3.Пословіци показують, що український народ є неповторним.

Вважаю, що гіпотеза, висунута мною на початку роботи, доведена. Представляючи різні види українських прислів'їв, мені вдалося побачити моральні норми, якими керувався наш народ; що цінували люди, а що засуджували протягом століть.

Мені хочеться сказати, що вмінню розуміти прислів'я, бачити в них алегоричний сенс треба вчитися.

Прислів'я потрібні для людини.

1.В.Н Морохин «Малі жанри українського фольклору». Хрестоматія. М. «Вища школа» 1986 р
2. Ф.М. Селіванов «Хрестоматія з фольклору». М. «Просвещение» 1972 г.
3. Збірник В. Даля «Прислів'я і приказки українського народу». М. 1957р. 4.Учебнік «Літературне читання» 3 клас

http: // referat. resurs. kz / ref / sistema - tsennostey - v - poslovitsah - i - pogovorkah - russkogo - naroda / 9 / / Тематика прислів'їв.