Дитина і соціум

Інформаційний супровід теми: У Київському педагогічному словнику-довіднику соціалізація (лат. Socialis - суспільний) - це процес засвоєння певної системи знань, норм і культурних цінностей, що дозволяють йому активно і компетентно брати участь в житті суспільства.

Процес соціалізації включає сукупність чотирьох складових:

На думку В. О. Сухомлинського пізнаючи світ і себе як частинку світу, вступаючи в різноманітні відносини з людьми, відносини, що задовольняють його матеріальні і духовні потреби, дитина включається в суспільство стає його членом. Цей процес залучення дитини до суспільства, отже, процес формування особистості і називається соціалізацією: «Досвід переконує, що правильна соціалізація ґрунтується на багатстві, ідейної повноцінності емоційного життя». На початкових етапах соціалізації, тобто в дошкільному дитинстві, на думку В.А. Сухомлинського в свідомості дітей ще важко затвердити стійкі погляди і тим більше ідейні переконання. Тому сім'я - на його думку, була одним із значущих чинників соціалізації дітей дошкільного віку.

Завдання, спрямовані на розвиток дитини:

- формування активної позиції, оптимістичного світовідчуття і здатності до перетворень, творчості.

Завдання, спрямовані на розробку педагогічного механізму впливу на дитину:

- використання при побудові педагогічного процесу всіх видів діяльності дитини і різних форм організації.