Деякі вимоги до оформлення зовнішньоторговельного договору

Вихід на зовнішні ринки по праву можна вважати знаком успіху комерційної організації. Проте ця подія дає і додаткову роботу юристам договірного відділу: з'являється необхідність грамотного оформлення документів, що регламентують відносини з конкретними зарубіжними контрагентами. Основним з таких документів є зовнішньоторговельний договір з іноземним контрагентом, який регулює відносини купівлі-продажу товарів, виконання робіт, надання послуг.

Що таке зовнішньоторговельний договір?

Письмова форма обов'язкова

Перерахуємо загальні вимоги до форми зовнішньоторговельного договору.

Положення щодо письмової форми зовнішньоторговельного договору, якщо одна зі сторін є українською, знаходять своє відображення і в Цивільному кодексі Укаїни. Так, відповідно до п. 2 ст. 1209 ЦК України форма зовнішньоекономічної угоди, хоча б однією зі сторін якої є українська юридична особа, підпорядковується незалежно від місця вчинення цього правочину українському праву. Це правило застосовується і у випадках, коли хоча б однієї зі сторін такої угоди виступає здійснює підприємницьку діяльність фізична особа (індивідуальний підприємець), особистим законом якого є українське право. Відповідно до п. 3 ст. 162 ГК України недотримання простої письмової форми зовнішньоекономічної угоди тягне недійсність угоди.

Договір або контракт?

ГК України та інші нормативно-правові акти, що регулюють господарську діяльність вУкаіни, містять тільки термін «договір». Чи можна називати зовнішньоторговельний договір контрактом, як це часто робиться на практиці?

Мови договору - право вибору сторін

Розглянемо тепер питання про мови, на яких може бути складено зовнішньоторговельний договір. Це питання час від часу постає для сторін досить гостро, оскільки всі сторони договору бояться того, що в діловій практиці називається англійським словом misunderstanding, - неправильного розуміння взаємних намірів. Мовний бар'єр може тільки погіршити таке нерозуміння.

2. Діловодство в сфері обслуговування і комерційної діяльності ведеться державною мовою Укаїни і іншими мовами, передбачених договорами між діловими партнерами.

Іншими словами, на терріторііУкаіни сторони договору можуть керуватися взаємною угодою для вибору мови, на якому буде складений договір. При цьому не забороняється складання договору на декількох мовах.

На практиці серед зовнішньоторговельних договорів переважають договори, складені на мовах сторін (оскільки такі договори найчастіше двосторонні, то і складені вони на двох мовах: продавця (виконавця, підрядчика) і покупця (замовника)). Однак традиційно прийнято, що англійська мова є найпоширенішим, затребуваним і зрозумілим всім учасникам міжнародної торгівлі. Тому сторони зовнішньоторговельного договору, ні для однієї з яких англійська мова не є рідною, можуть домовитися використовувати його як третій або єдина мова договору, однак жодна зі сторін не може нав'язати іншій стороні подібна вимога.

Одночасно сторонам бажано відразу (на етапі укладання договору) визначити мову обміну кореспонденцією за договором. Якщо умова про вибір мови для листування не включене в умови договору, то за звичаями міжнародного ділового обороту мовою листування стає той, на якому вперше прозвучала пропозиція про укладення угоди.

Наведемо приклад пункту зовнішньоторговельного договору щодо мов, на яких складено договір, і мови, на якому буде вестися обмін кореспонденцією за договором:

Ця Угода підписана в 2 (Двох) примірниках, кожен з яких - російською та англійською мовою, причому всі примірники мають однакову юридичну силу. Англійська мова буде застосовуватися у всій кореспонденції і в технічній інформації.

This Agreement is made in 2 (Two) original copies of which each is in Russian and in English, with all variants having equal legal force. English shall be employed in all correspondence as well as in technical information.

Яка мова сильніше?

При складанні зовнішньоторговельного контракту на двох мовах (мові продавця і мовою покупця) сторони, як правило, встановлюють, що обидва тексти мають однакову юридичну силу. При цьому не варто плутати кількість мов договору з кількістю примірників договору. Якщо на кожній сторінці договору вказаний текст на обох мовах (а не складено окремо по одному примірнику договору на кожній з мов), це один екземпляр договору, а не два.

Часто викликає складності і виконання точного, дослівного перекладу з однієї мови на іншу. Тому в договір рекомендується внести умова, якою мовою текст має перевагу в разі розбіжностей або різночитань між російськомовної та іноземній версіями договору. Тут також можливі варіанти.

Принципи міжнародних комерційних договорів (далі - Принципи), розроблені УНІДРУА (Міжнародним інститутом по уніфікації приватного права), носять рекомендаційний характер, проте зізнаються уніфікацією зовнішньоторговельних звичаїв ділового обороту в області договірної практики. Згідно ст. 4.7 Принципів, якщо договір складений на двох або більше мовами і кожен з його текстів має однакову силу, то в разі розбіжностей між двома текстами перевага надається тлумаченню відповідно до варіанта тексту договору, який був складений спочатку. Проте сторони договору не зобов'язані дотримуватися такої рекомендації і можуть самостійно домовитися, яка мова в подібній ситуації отримає перевагу.

Наведемо приклад умови договору про мову, що має переважне значення:

У разі виникнення різночитань або будь-яких розбіжностей в смисловому змісті умов цього Договору перевагою володіє текст цього Договору на ________________ мові.

Якщо іноземний контрагент відмовляється підписувати договір російською мовою

українське право не містить норми, яка може зобов'язати іноземного контрагента підписувати договір російською мовою. Більш того, доводи іноземної сторони про те, що вона не має наміру підписуватися під текстом, змісту якого вона не розуміє, представляються досить логічними. Однак для ряду організацій, що беруть участь в подальшому виконанні договору (наприклад, для банку, через який будуть вестися платежі), необхідно надання тексту договору російською мовою. Що робити?

Варіантів може бути декілька:

Який варіант кращий, слід вирішувати самим сторонам договору за взаємною згодою.

Як запевнити переклад договору у нотаріуса?

Нотаріус не зобов'язаний бути професійним перекладачем з декількох іноземних мов. Тому порядок дій, якщо нотаріус не має кваліфікації перекладача, повинен бути наступним: спочатку звернення до перекладача (приватно практикуючі або в бюро перекладів), що виконує переклад, потім до нотаріуса, засвідчує підпис перекладача. Слід звернути увагу, що нотаріус, як правило, працює за попереднім записом.

Відповідно до Основ нотаріальні дії в Укаїни здійснюють нотаріуси, які працюють в державній нотаріальній конторі або займаються приватною практикою. Нотаріальні дії від імені Укаїни на території інших держав здійснюють посадові особи консульських установ Укаїни, уповноважені на вчинення цих дій.

До відома. На посаду нотаріуса в Укаїни призначається в порядку, встановленому Основами, громадянин Укаїни, який має вищу юридичну освіту, пройшов стажування строком не менше одного року в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною практикою, склав кваліфікаційний іспит, який має ліцензію на право нотаріальної діяльності ( ст. 2 Основ).

Перш ніж звертатися до нотаріуса, доцільно уточнити його правомочності, з'ясувати, чи є ліцензія нотаріуса діючої.

Реєстр державних нотаріальних контор і контор нотаріусів, що займаються приватною практикою, веде федеральний орган виконавчої влади, який здійснює функції з контролю в сфері нотаріату (територіальні управління Міністерства юстиції Укаїни), в порядку, встановленому МінюстомУкаіни. Дійсність ліцензії нотаріуса, провідного приватну практику, можна також уточнити в некомерційних організаціях, які представляють собою професійні об'єднання, засновані на обов'язковому членстві нотаріусів, що займаються приватною практикою. Це Федеральна нотаріальна палата або нотаріальні палати суб'єктів федерації.

Нотаріально завірений переклад договору виглядає наступним чином:

переклад виконується за наданим перекладачеві оригіналу договору або його копії (договір повинен бути вже підписаний сторонами);
до тексту перекладу додається сторінка із зазначенням прізвища, імені та по батькові перекладача, яка здійснила переклад з однієї мови на іншу, а також дата виконання перекладу;
перекладач в присутності нотаріуса власноручно підписується на сторінці, що містить його особисті дані;
нотаріус своєю печаткою та підписом засвідчує справжність підпису перекладача і зазначає реєстраційний номер запису в нотаріальному реєстрі.

Весь переклад прошивається. Прошитий переклад скріплюється печаткою та підписом нотаріуса з зазначенням загальної кількості зшитих аркушів.

Таким чином, нотаріальна дія як запевняють перекладу договору вчиняється за правилами засвідчення підпису на документі (ст. 80 Основ). Звідси можна зробити висновок і про розмежування повноважень нотаріуса і перекладача. Перекладач несе відповідальність за правильність перекладу, тобто за його відповідність буквальним змістом і змістом первинного документа на іноземній мові. Нотаріус же лише підтверджує, що підпис під перекладом зроблений певною особою.

Незважаючи на те що питання про обов'язкове професійну освіту перекладача залишається дискусійним, все ж рекомендується звертатися за послугами з перекладу договору до особі, яка має таку освіту. Нотаріус, не просто запевняючи підпис перекладача, а бо свідчить про вірність перекладу (ст. 81 Основ), може вимагати від перекладача документи про професійну освіту, які свідчать про знання їм відповідної іноземної мови.

Багато нотаріуси, які виконують засвідчення перекладу документів, працюють в тісній співпраці з бюро перекладів.

Посвідчувальний напис про засвідчення вірності перекладу, зробленого нотаріусом

про засвідчення вірності перекладу,

Місто (село, селище, район, край, область, республіка)

Дата (число, місяць, рік) прописом

Я, (прізвище, ім'я, по батькові), нотаріус (найменування державної нотаріальної контори або нотаріального округу) засвідчую вірність перекладу даного тексту з (назва мови, з якого переводиться текст) мови на (назва мови, на яку перекладається текст) мову.

Зареєстровано в реєстрі за №

Стягнуто держмита (за тарифом)

Печатка Нотаріус Підпис

Примітка. У разі вчинення нотаріальної дії особою, що заміщає тимчасово відсутнього нотаріуса, наділеним повноваженнями нотаріуса на підставі статті 20 Основ законодавства Укаїни про нотаріат, в формах нотаріальних свідоцтв і посвідчувальних написів на угодах і засвідчуваних документах слова «нотаріус», «нотаріусом» замінюються словами «тимчасово виконуючий (виконуючим) обов'язки нотаріуса »(із зазначенням прізвища, імені, по батькові нотаріуса і найменування відповідного нотаріального округу).

Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису перекладача

про засвідчення справжності

Місто (село, селище, район, край, область, республіка)

Дата (число, місяць, рік) прописом

Я, (прізвище, ім'я, по батькові), нотаріус (найменування державної нотаріальної контори або нотаріального округу) засвідчую справжність підпису, зробленого перекладачем (прізвище, ім'я, по батькові перекладача) в моїй присутності. Особистість його встановлена.

Зареєстровано в реєстрі за №

Стягнуто держмита (за тарифом)

Печатка Нотаріус Підпис

Якщо у іноземного контрагента немає печатки або друк виглядає «нестандартно» ...

Таким чином, якщо у іноземного контрагента немає печатки взагалі, для дотримання простої письмової форми договору достатньо його підпису.

Чорнило мають значення!

Корисно повідомити іноземного контрагента про найбільш зручною кольорі чорнила ручки, якою він буде підписувати договір. Незважаючи на те що вУкаіни вимоги до заповнення документів від руки централізовано не встановлені, більш того, регламентація кольору чорнила кулькової ручки для підписання договорів і зовсім відсутня, з української практики можна сміливо позначити як «офіційних» кольорів чорнила для підписання ділових паперів синій і фіолетовий . У ряді випадків також можуть використовуватися і чорне чорнило, однак у перевіряючих органів чорне чорнило можуть викликати питання про справжність підпису - саме це підпис руки, а не факсиміле або копія.

Підводячи підсумок, відзначимо, що при оформленні будь-якого договору, в т.ч. зовнішньоторговельного, більшу кількість запитань віддано на розсуд сторін договору. Однак необхідно брати до уваги норми права про форму зовнішньоторговельного договору. Також доцільно слідувати рекомендаціям, що випливають зі сформованої в нашій країні практики роботи з зовнішньоторговельними договорами.

К.В. Васильєва, доцент кафедри підприємницького і трудового права ГУУ (м.Київ), канд. юрид. наук

Деякі вимоги до оформлення зовнішньоторговельного договору