Автентичні матеріали в навчанні англійської мови

Відповідно до нових цільовими установками завдання вчителя іноземної мови полягає в забезпеченні умов для залучення особистості того, хто навчається до іншомовної культури і підготовки його до ефективної участі в діалозі культур. Тому на уроці іноземної мови особливе місце слід відводити таким формам занять, які забезпечують активну участь в уроці кожного учня, стимулюють мовне спілкування, сприяють формуванню інтересу і прагнення вивчати іноземну мову.

В останні роки велика увага приділяється проблемі автентичності в методиці викладання іноземної мови. У перекладі з англійської "автентичний" означає "природний". Цей термін найчастіше використовується для характеристики текстів та інших матеріалів, що застосовуються на уроці. Однак проблема автентичних матеріалів, використовуваних у навчанні іноземних мов, викликає багато розбіжностей.

В даний час виділилося кілька підходів до визначення сутності автентичних матеріалів.

Автентичні матеріали - це матеріали, створені носіями мови для носіїв мови для неучбовому цілей.

Так Кричевська К.С. [2] відносить до автентичних матеріалів справжні літературні, фольклорні, образотворчі, музичні твори, предмети реальної дійсності, такі, як одяг, меблі, посуд і їх ілюстративні зображення.

Прагматичні матеріали можуть ставитися до різних областей в залежності від їх вживання:

Основним з критеріїв автентичності вважається критерій функціональності, тобто орієнтація автентичних матеріалів на життєве використання, на створення ілюзії прилучення до природною мовної середовищі, що є головним фактором в успішному оволодінні іноземною мовою. Робота над функціонально-автентичним матеріалом наближає учня до реальних умов вживання мови, знайомить його з різноманітними лінгвістичними засобами і готує до самостійного вживання цих засобів у мовленні.

Крім того ефективному формуванню культурологічної та комунікативної компетенції сприяє використання на уроках автентичної зорової наочності, тобто предметів повсякденного життя, з самого початку не мають навчально-методичної спрямованості, а створених виключно для використання носіями мови.

Безперечно, найкращий результат, може бути, досягнутий за рахунок використання аудіовізуальних джерел і, в першу чергу, навчальних фільмів. Щоб усвідомити специфіку поведінки носіїв мови, потрібно бачити їх, а також і обстановку, в якій відбувається акт спілкування (магазин, метро, ​​аеропорт, навчальна аудиторія, театр та ін.), Так як специфіка обстановки істотно впливає на поведінку людей, що спілкуються. Крім того, фільм дозволяє познайомитися з характерними особливостями країни і життя людей. Тому слід використовувати всі можливі застосування аудіовізуальних джерел.

Важливою умовою ефективності впровадження цих матеріалів в процесі навчання є дотримання відповідних даної навчальної ситуації принципів введення культурологічного матеріалу. Серед загальних принципів введення матеріалу Р.П. Мильруд вважає за необхідне дотримуватися принцип мінімізації (тематичний мінімум повинен відображати основні галузі вивчення країнознавства), а також відбирати матеріал, відповідний цілям вивчення іноземної мови в конкретній навчальній ситуації і залучати учнів в парну і групову роботу (роботу над проектами і т.п.). Також потрібно враховувати індивідуальні психологічні особливості учнів, їх соціокультурне оточення і інтереси.

Таким чином, навчання природному, сучасному іноземної мови можливе за умови використання матеріалів, взятих з життя носіїв мови або складених з урахуванням особливостей їх культури та менталітету відповідно до прийнятих і використовуваними мовними нормами. Використання подібних автентичних і навчально-автентичних матеріалів, що представляють собою природне мовне твір, створений в методичних цілях, дозволить з більшою ефективністю здійснювати навчання всіх видах мовної діяльності, імітувати занурення в природну мовну середу на уроках іноземної мови, допоможе підвищити мотивацію до вивчення іноземної мови як навчального предмета.