Анджей Сапковський, письменник - Сміла Пузій - світ фантастики і фентезі

Увага! Редакція попереджає, що відповіді пана Анджея не завжди серйозні і політкоректні. Як він сам зізнається, його почуття гумору дуже неканонічно.

"Я не знав, що діється, чого їм усім від мене треба!"

Анджей Сапковський - гість "Порталу". Праворуч - Сміла Пузій.

Звичайно, намагався, щоб розповідь була цікавою. Був я тоді торговцем, бізнесменом, знав, що таке маркетинг, як товар показати. І зробив все, щоб журі звернуло увагу на мою розповідь.

Я не хотів ставати письменником, міняти професію. І не шукав я слави! Просто у мене була одна коротка програма: взяти приз на цьому конкурсі.

Взяв! Третє місце. Перші два отримали "чисті" НФ-оповідання, а для фентезі в Польщі тоді третє місце було вершиною. Але я був все-таки радий, отримав приз, гроші, похвалився - все. Програма закінчена. Я поставив собі за мету - я її виконав. Але відразу після цього пройшов загальнопольський конвент, і "Відьмак" несподівано взяв премію, яка там присуджувалася.

А треба сказати, фентезі в ті роки було в Польщі жанром не те, щоб невідомим. Просто ще до того, як про нього дізналися, його знищували. Говорили: це для кретинів, адже ельфів немає і драконів немає. Краще, говорили, писати про те, що є. Наприклад, про подорожі в часі (сміється). Або про людей-невидимок.

Словом, ця перемога була абсолютним сюрпризом і застигла мене зненацька. Мені надсилали телеграми, запрошували на конвенту. Я не знав, що діється, чого їм усім від мене треба. Я зробив, що планував: написав оповідання. А ви більше хочете? Навіщо. Мене все питали: "Може, у вас в шафі ще що-небудь таке припасено?". А що у мене може бути в шафі? Ну, пістолет там є, але стрілятися мені поки рано!

Але все-таки ви написали продовження.

І ось Земкевіч поїхав, інтерв'ю надрукували, а я став думати: "Якщо вони хочуть побільше - чому немає. ". Написав другий розповідь - не про відьмака. Потім третій, а четвертий, вже знову про Геральта, тому що люди вимагали його і тільки його! З розповідей зробили книгу, тоді це була величезна рідкість, щоб у польського фантаста вийшла книга. Вона продалася дивно добре. Але я навіть тоді порахував це кінцем кар'єри, абсолютним стелею. А після цього прийшли інші люди, сказали: "Давай другу книгу! А цю ми ще раз видамо ". І почалося.

Так співпало, що саме тоді в Польщі змінився політичний режим. Я, фахівець із зовнішньої торгівлі, виявився без роботи. Звичайно, я б її знайшов, але вирішив тоді: "У мене ж є інша професія! Я майже що письменник. Звичайно, все не так стабільно, як раніше. Треба спершу написати книгу, якщо вона піде добре - гроші будуть хорошими, не продаватиметься - грошей не буде взагалі ".

Я пішов на цей ризик. І. виходить. Вже близько 20 років, як я письменник-професіонал, у мене немає інших джерел заробітку. Це рідкість в Польщі - письменник, який живе тільки на свої гонорари.

Анджей Сапковський відмовився від можливості зануритися у власний світ. Екранні знімки з комп'ютерного "Відьмака".

Як ви ставитеся до живих рольових ігор?

Це коли одягаються, як вікінги, і бігають по лісах? Нехай бігають.

А до настільних ігор, які в Польщі, наскільки я знаю, дуже популярні?

Свого часу присвятив їм багато часу і зусиль. Я знав, що таке рольові ігри, і розумів, що вони рано чи пізно доберуться до Польщі. Ну, і мав намір допомогти цій справі - і зробив, що міг. Через недоступність матеріалів тоді грали головним чином в "Dungeons Dragons "і" Warhammer ", причому грала еліта - ті, хто мав знайомих в торгпредства або сам їздив за кордон. Але потім прийшли зміни, і я не встиг помітити, як в такі ігри в Польщі стали грати все. Їм допомагати, пояснювати вже не було сенсу.

А що для вас комп'ютерні ігри?

Вони для мене практично не існують. Звичайно, я про них знаю, навіть захоплювався, але - теоретично. Ніколи не грав і не збираюся. Тому що часу на це не вистачає, і є у мене інші розваги, краще. Не те, щоб я іграми гидував - це не так. Нічого не маю проти ігор, просто я ними не займаюся.

Як ви відреагували на пропозицію створити комп'ютерну гру по "Відьмак"?

Дуже просто. Продав права і не втручався взагалі в те, що вони з цим робити будуть. Може бути, це добре, а може, погано. Але у мене іншого виходу не було: ні часу, щоб цим займатися. Тому залишив справу в руках фахівців: вони-то, сподіваюся, знають, що роблять. Що вийде - не знаю; мені навіть оцінити буде важко, тому що грати я не збираюся - навіть в іграшку, зроблену на основі моїх книжок. Подивлюсь її - може бути, може бути! - а грати не буду.

Про фільм - хоча б пару слів.

Пари слів буде забагато!

Пізніше, на зустрічі з Новомосковсктелямі, пан Анджей відразу попросив, щоб про екранізацію "Відьмака" питань не задавали. Коли все ж хтось завів про це мова, Сапковський вигукнув: "Але я ж просив, я ж просив! Зараз пост -польський католик, шляхтич не може матом говорити. Не можна вживати мат в пост! ".

"Ніколи не погоджуйтеся на вмовляння фанатів!"

Екранізацію з М. Жебровським в ролі Геральта пан Сапковський навіть згадувати не хоче.

Як з'явився "альтернативний фінал" історії про Геральта - розповідь "Щось починається, щось закінчується"?

Взагалі-то, я не погоджуюся на такі речі, але тут - вже не пам'ятаю чому, - погодився. І написав їм цю історію про весілля відьмака. Як у Ахматової: саме просочилося. І все. До циклу про Геральт розповідь не має ні найменшого відношення. Але багато в Польщі сказали, що це альтернативне закінчення, написане, щоб Новомосковсктель міг вибрати той фінал, який йому до душі.

Звичайно, це не так. Висновок один: чи не погоджуйся, якщо тебе просять фанати написати їм розповідь! Чи не погоджуйся ні-ко-ли!

Ви вважаєте цикл про Геральт повністю закінченим, або коли-небудь, може бути.

Звичайно, зарікатися не треба. Але моя думка таке: я всю історію про відьмака спланував від початку до кінця, у всіх деталях, абсолютно у всіх дрібницях. Спланував і написав. Всі акценти розставлені, всі контрапункти виписані, все враховано і завершено. Немає сенсу писати "Син відьмака", "Онук відьмака", "Батько відьмака" або "Ілюстрований путівник по замку відьмака". Я, звичайно, компліментів не очікую і сам їх робити не буду, але я маю справу з людьми інтелігентними, так скажемо. в загальному, це не американці. Американців можна годувати циклом, який ніколи не скінчиться. Але ми ж слов'яни!

Як ви створювали ельфів мову?

Це не мова - скоріше, набір фраз, складених з елементів різних мов. Я хотів, щоб вони були милі і зрозумілі юшку, але, звичайно, враховував польське вухо. І вони дійсно зрозумілі для поляків. При цьому я твердо вирішив: ніяких виносок, ніяких роз'яснень, ненавиджу їх. Не хочу, щоб у мене, коли орк говорить орку: "Бурбатулюк грабатулюк!" - нижче стояла примітка: "Закрийте двері, а то мухи налетять!".

Пару слів про вашу нової трилогії. Чому від класичного фентезі ви перейшли до історичного?

Покінчивши з "сагою", я вирішив зробити щось абсолютно інше. Але взагалі рвати зв'язку з фентезі не хотів - занадто багато людей мені це радили. Всі хотіли почепити мені на лоб ярлик, мовляв, я вже, по-перше, не фантаст, а по-друге, фантаст - але вже пишу НЕ фентезі, а "краще". Мовляв, у мене на погонах не дві зірочки, а три. "Розвився"! Я ж нічого поганого в фентезі не бачив, навпаки. І вирішив піти трохи іншим шляхом, щоб і самому спробувати нове, і Новомосковсктелю показати, що я не (сміється) моногамічний.

Довго думав, що робити. Я ж теоретик! У фентезі вісім піджанрів. З цих восьми, ретельно продумавши, взявся за історичну фентезі.

Чому саме Чехія, саме гуситські війни?

Я дуже часто їздив до Чехії: на конвенту і по інших справах. А ще дуже люблю історичні книги. І оскільки в історії чехів гуситські війни - штука важлива, там велика кількість книг по цій темі. А коли розумієш, як тісно гуситські війни пов'язані з відповідним періодом в польській історії. Загалом, я вирішив взятися за цю справу!

Після того, як ми з'ясували такі інтригуючі подробиці, було б несправедливо не познайомитися з письменницької "кухнею" ближче.

"Чорні значки на білому тлі"

Іспанське видання оповідання "Золотий полудень". Художник Alejandro Teran.

В якому режимі ви працюєте?

365 днів на рік! Дружина іноді приходить: "Пропилесось в будинку!" - "Ні, я працюю." - "Але ти ж сидиш перед телевізором!" - "Я думаю!".

Але, взагалі, у мене графік строгий. Справа в тому, що коли я вирішив стати професійним письменником, я знав, що моїй дружині це буде не до смаку. Вона побоювалася, чи не стану я ідіотом, який, коли настає ранок, надягає чорне пальто і чорний капелюх і легким кроком подається в бік найближчого борделя. Звідки його ввечері приносять назад, веселого і п'яного. Були у неї такі побоювання. І щоб показати, що я дійсно серйозно ставлюся до письменництва, я починав роботу рано. І режим цей не змінився. Ранкова кава п'ю вже за комп'ютером. Ось так і працюю - як будь-яка нормальна людина. Тільки у всіх є неділі, свята - а у мене немає. Працюю і по неділях, і в день Св. Георгія, і в день Св. Варвари.

Є у вас улюблений герой, якого навіть вбивати було шкода?

Ні! Все, що я пишу, - згідно з планом. Якщо починаю, якщо вже сів за клавіатуру, Знаю, що трапиться. Шкода бути не може. Якщо не подобається або шкода - просто в план не увійде. Персонажі, яких я люблю або не люблю, - те ж саме. Це лише чорні значки на білому тлі, а не живі люди, я їх створив, бо хотів створити, і їх доля мені до кінця відома. А далі - техніка, робота. Як скульптор: береш інструмент і відсікає все, що не є Венера Мілоська.

Ілюстрації до іспанського перекладу "Золотого півдня". Художник Gallego Bros.

Які стосунки складаються у вас з перекладачами?

Настільна рольова гра по "Відьмак" витримала в Польщі два видання і кілька доповнень.

У італійців є приказка: "Перекладач - зрадник". І це правда. А ще кажуть, що переклади, як жінки: чи красиві і невірні, або вірні, але некрасиві. На щастя, я можу прочитати і оцінити більшість перекладів. Буває по-різному: різні школи, різні підходи. Одні працюють самі, ні про що не питають - і все виходить добре. Інші просто вбивають мене мейл: "Що це слово означає? Що тут кумедного. По-моєму, тут взагалі не смішно ".

Де за кордоном вийшла ваша перша книга?

ВУкаіни. Подробиць не знаю, але, напевно, там відчули, що ми на одних струнах граємо. Переводити почали відразу після перших "Відьмачий" оповідань - як хотіли, що хотіли. І платили, як хотіли - то є, не платили взагалі.

Вас влаштовують ваші українські переклади?

Більш менш. Вайсброт, мій український перекладач, - старої школи. Тому не соромиться запитувати, якщо чогось не розуміє. Але деякі речі. він думає, що зрозумів, а насправді - ні. Він не знав канону фентезі, найпростіших речей, тому в "Відьмак" нізушкі, а не хоббіти.

А як вам російське видання "Вежі блазнів"?

Чи є у вас шкідливі звички?

О, їх занадто багато! Але є головна! Для звичайної людини, може, і шкідлива, а для письменника - корисна. Я брешу.

Досьє: Анджей Сапковський

Пан Анджей з улюбленими котами. Художник Gallego Bros.

Визнаний лідер польського фентезі народився в 1948 році в місті Лодзь. За освітою і першою професією - фахівець із зовнішньої торгівлі; знає десяток іноземних мов. Перше оповідання - "Відьмак" - написав у 1986 році. Він поклав початок найвідомішому циклу письменника про Геральт, в який входять дві збірки оповідань і п'ять романів: "Кров ельфів", "Час презирства", "Хрещення вогнем", "Вежа ластівки", "Володарка озера". До речі, сам Сапковський ніколи не називає цикл "сагою", вважаючи за краще нейтральне "пенталогия".

Головним своїм захопленням Сапковський називає риболовлю. Причому ловить тільки на штучну "мушку" - оскільки "це найважчий метод". А якщо не вдається виїхати на річку, пан Анджей відправляється в кухню: готувати він вміє і любить. Сам стверджує: "Слона подавай, миша подавай - все зроблю! Тільки для слона підставка повинна бути вище, щоб шкіру здерти з сучого сина ".

Ну що ж, сподіваємося, що в нашій бесіді пан Анджей був відвертим -настолько відвертим, наскільки це можливо для письменника. Залишається тільки побажати Сапковського нових книг у всіх восьми фентезійних піджанрах -і в черговий раз перечитати цикл про Геральт, чекаючи "Божих воїнів" або наступного візиту пана в наші краї.

Фотографії оргкомітету "Порталу".