заборонні молитви

Свящ. Мігель Арранц, публікуючи за рукописами заборонні молитви, писав: "Ця глава стосується важкого питання відносин між людиною і Лукавим. Лайка людини, за словами апостола Павла, - не проти крові і плоті, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви , проти духів злоби піднебесних (Еф. 6, 12). проти хитрощів диявольських "(Арранц, II, 408).

Лукавство підстерігає нас і в боротьбі з лукавством. Жодна людина не повинен впевнено говорити, що інший саме "одержимий". Така впевненість сама по собі може бути проявом поневолення злому духові. Ця поневолених в історії Церкви привела до буквальною полюванні на відьом в XV-XVII століттях. Жертвами одержимості стали десятки тисяч невинних людей. З тих пір молитви про вигнання демонів не дуже популярні і поширені, і це добре. Коли в римо-католицизм, протестантизм або православ'я окремі священики або ієрархи відроджують звичай "екзорцизму" (обряду вигнання бісів), це завжди не надто добра ознака. Намагаються легким шляхом вирішити важку проблему. Ліки можуть виявитися гіршими за хворобу - в тому числі, для "лікаря". На щастя, це буває рідко.

Таким чином, в церковному православному побуті молитва про вигнання бісів залишилися тільки в складі таїнства хрещення. Тут вони безпечні (а доводиться думати саме про безпеку), тому що передбачається, що до хрещення одержимі в тій чи іншій мірі всі люди, і що все хрещені люди від влади диявола звільнені. У всякому разі, в православ'я не поширений погляд на нехрещених людей як на якихось особливо одержимих бісом. Молитви ці Новомосковскет священик скоромовкою, - на відміну від давнини, коли вигнання диявола перед хрещенням тривало іноді роками, замінювало проповіді про віру (символом очищення служила сіль - її клали на мову того, над ким Новомосковсклі молитви).

Молитва св. Іоанна Златоуста хороша вже тим, що містить прохання про причастя, нагадуючи тим самим, що справа не в звільненні людини від недуги, а у входженні людини в Церква.

"Скласти" вжито в значенні "з'єднати з чином". "Хітродетелю" (по грецьки, до речі, "технік") - "Майстерний творець" ( "хитрість" означало колись просто "гострий розум"). Вираз "Господь Господеві" замінено на вже цілком прижилося і більш благозвучне і зрозуміле "Пан над панами". "Іноді" замінено, як це вже прийнято, на "колись".

молитва над житлом, Докучаєв злими духами