Voencomuezd, entries tagged with уніформістики

Гаво. Ф. 38. Оп. 1. Д. 1. Л. 29об. 2.

Круто. Перший раз в житті бачу Сент-Етьєн у червоних. У Колчака відбили, сто відсотків.

Бійці Червоної Армії - учасники придушення басмацтва в Середній Азії. 1920 р АГКМ Оф 8543
У групі: Анікін С.Ф. (2-й ряд 2-й зліва) - кулеметник. Анікін Сергій Пилипович (... -1953) - Черновциец, робочий - пімокат, червоногвардієць (1918 р) (груповий знімок)

А заодно там же - рідкісний приклад червоноармійця в касці.

Зверніть увагу на дивний головний убір одного з бійців. А ось - фото команди зв'язку Путилівського кавполка, який воював на Північному Уралі. У одного бійця дуже схожий шолом, хоча і трохи іншої форми.

Схоже, отримує підтвердження версія про постачання деяких військових частин Східного фронту в 1919 р пожежними касками уральського виготовлення.

• Link
• 1 comment
• Reply

У різних джерелах або на фотознімках періоду Громадянської війни миготять, там і сям, червоноармійці в капелюхах, дуже нагадують панами РККА 1930-х рр. Іноді це наслідок того, що червоноармійці просто носили елементи цивільного одягу через нестачу форми.

Інженерна частина на Царицинському фронті, 1919 р

Але були в історії війни і цілі частини, які носили капелюхи в масовому порядку. Про них - коротко.

Підписано як зроблене 1 травня 1918 р

Для істориків авіації це фото - привід для сміху. Унікальний приклад того, як в ранній червоною авіації хтось надумав узяти емблему нельотного складу, "качку", і перемістити з кокарди на петлиці))) Сам френч цілком авіаційний, хоча пошитий і не строго по старим статутом. Так, ось і таке бувало в ті часи, коли форма ще не встановилася.

До слова, знайшов ще одне фото, на якому зображені два червоних кавалериста з Пермі, але чомусь із значками красвоенлетом на гімнастерках. Пояснити таку дивність не беруся.

Загальний підсумок вельми сумний. Весь 1918 р ескадрилья кількох залишилися на ходу "Муромцев" тупо збиралася і лагодилась, намагаючись злетіти. Від щирого досвідченого особового складу залишилася пара людина, командир ескадрильї, з ризиком для життя пригнав один літак від зайнятої поляками території, вийшов у відставку за станом здоров'я, і ​​далі формуванням займався товариш Ремезюк - колишній льотчик легкої авіації, командир бронепоїзда. Незважаючи на титанічні зусилля і колосальні за тодішніми мірками витрати, апарати літали мало і погано, ламалися часто і легко, а деякі польоти привели до людських жертв. Довелося перебазувати все це під Черкаси, де за зиму літаки без належного управління та зберігання зіпсувалися ще більше. Лише до осені 1919 році декілька апаратів вдалося запустити для боротьби з Мамонтовим, але загальний підсумок був дуже жалюгідний - кілька бомбардувань козацьких загонів і все. Загін перевели в Сарапул, де довелося облаштовуватися знову майже на голому місці. Лише навесні 1920 р вдалося виділити літаки на Західний фронт, причому навіть дісталися вони туди доклав колосальних зусиль, наполовину в ешелонах, наполовину своїм ходом, майже наосліп. Правда, тут пішов перший бойовий успіх - вдалося досить вдало побомбіть поляків з їх ешелонами. Але в цілому результат був не дуже великий. Легка авіація вперто не бажала підтримувати Муромцев через погану погоду, а без них вони були здатні лише на бомбардування. Не обійшлося, звичайно, без аварій - аварії для цих апаратів були, схоже, нормою куди більшою, ніж звичайне приземлення. І лише при битві з Врангелем літакам вдалося більш-менш показати себе під час бомбардування противника, так як у врангелевцев їсти не мали чого протиставити.

На цьому бойове застосування як таке закінчується, якщо не брати до уваги абсолютно безглуздої спроби залучити літаки до придушення савінковского набігів на західному кордоні. Бомбити банди так і не довелося, єдині два вильоти пройшли даремно - савінковцев тупо розбігалися. Єдиний успіх - підтримка збройних льотчиків червоною кавалерії при захопленні банди в селі. Зате ескадрилья намагалася влаштувати першу лінію регулярного цивільного воздухосообщенія і побудувати власний важкий бомбардувальник-триплан - з невдалим результатом в обох випадках. Усе. Залишається шкодувати, що такі величезні зусилля, які витягали літаки з умов, в яких вони взагалі повинні були просто згнити і загинути назавжди, дали такий невеликий ефект.

Ну, і на пам'ять - виписки про обмундируванні ескадрильї. А воно завжди було просто паршивим, бо елітою загін ніхто не визнавав, а навіть скоріше навпаки - звичайні льотчики важку авіацію не любили, а начальству все було по барабану, раз ефекту немає.

П'ять нашивок на рукаві

Дунаєвський А.Д. Слідами Гая. Свердловськ, Середньо-Уральське книговидавництво, 1975. С. 53-54

На жаль, самого фото ніколи не зустрічав.

Була в роки Громадянської війни в Червоній армії одна частина, яка не заслужила великої слави, але багато в чому особлива - сформована відомим червоним героєм Г.Д. Гаєм: 1-я Червона Кавказька кавалерійська дика дивізія. Так, саме так вона офіційно і називалася, включаючи слово "дика". Назва, як стверджують мемуаристи, придумав особисто Гай, який планував підкреслити походження дивізії в розрахунку на майбутнє просування її по Кавказу, де до неї повинні були приєднатися горяни. Звідси і приставка "дика", що надсилало до прізвиська Кавказької кавалерійської дивізії царської армії.

«ПОРАДИ НА МІСЦЯХ ФОРМУЮТЬ. »
1-й Ростовський партизанський загін Червоної армії
Олексій СТЕПАНОВ. Світлана Мітіна.

Той, хто серйозно займається вивченням Громадянської війни, знає, що не часто випадає удача, коли дослідження можна побудувати не тільки на архівних даних, а й на багатому ілюстративному матеріалі. У нашому випадку це історія 1-го Ростовського партизанського загону - одного з перших формувань Червоної армії, що служить яскравим прикладом того, як створювалися її перші частини і символіка.

Загадка в попередньому пості виявилася складнішою, ніж мені здавалося. Форму ніхто так і не дізнався. Ні, це не румуни, які не американці, не поляки, які не бельгійці і так далі. Все набагато простіше. Це греки.

Про форму грецької армії у нас, звичайно, знають мало - та й на грецьких ресурсах можна знайти небагато. Після поразки від Туреччини в 1897 р греки задумалися про введення нової уніформи і здогадалися скопіювати англійську, тільки що з'явилася. Це їм в плюс, вони-то це здогадалися зробити, на відміну від освічених європейських держав. Протягом 1900-х набуває поширення форма британського хакі з невеликими змінами, головним убором стало кепі, що нагадує французьке, а також кашкети і пілотки. Евзони отримали новий кітель, під яким більше спідницю носити було не потрібно. У роки Першої світової форма обзаводиться поруч французьких деталей у вигляді нових петлиць, обшивок, шевронів, касок і т.д. Евзони в знаменитих спідницях отримали новий кітель, який був їм і за спідницю одночасно. У 1917 р Венізолос повернув замість кепі-хакі "офранцуженние" кепі як символ республіки і поширив їх на весь офіцерський склад. Різниця виявилася така:

Опис уніформи Червоної Армії Туркестану ще чекає своїх дослідників. Поки що пара фоток, чесно потиренних на фото. Обидві клікабельні.

Хтось в фортеці Кушка. На звороті дата - 10.11.1919. Одягнений в англійську тропічну форму. Штани шляхом загину перетворені в "нові зручні" (с) шорти, на ногах обмотки і англійські черевики.

Ну і - інше фото того ж періоду. Підпис: "Бубнов С. І. (в середині) в роки Громадянської війни". А де і коли - невідомо, але звертає увагу вірменська зовнішність одного бійця, папахи і берданки. Дуже схоже на Туркестан, там всього цього було з лишком.

Кілька фоток солдат лімітрофних Латвії 1919-1930-х. Все в тій чи іншій мірі клікабельно.

Британський офіцер Х.Уільямсон, який воював в 1919 р вУкаіни в складі британської місії, залишив про цю подію цікаве згадка.

Папах я щось не бачу. Як і картатих кепок. Аберації пам'яті, мати їх. В іншому так, все збігається. У одного з бійців, що цікаво, вінчестер, хоча зброя майже однакове.
Здорові лоби, на голодуючих не особливо схожі. Якби не знав - міг прийняти за будь-яку червону партизанський загін. І паиньками ці люди не були, влітку 1919 р червоним доводилося вести з ними жорстокі бої, так як повстанці часто нападали на залізницю, користуючись недоліків сил, стягнутих на фронт.

Напав тут на посилання про похід Муравйова на Центральну Раду. Матеріал, як і водиться в новоУкраіне - звичайна псевдоісторична брехня, місцями так і тягне поставити поруч фотку геноциду євреїв нацистами і приписати: "Більшовики знищують українську націю під час окупації Києва". Особливо доставив антисемітизм антиукраїнізм більшовиків. Більшовики-антисеміти, Кааарл! Але ось картинки симпатичні, утащу.

Загін українських більшовиків під час першої окупації України на початку 1918 року - оригінальний підпис, так. Непогано виглядають хлопці. Ось типовий вигляд червоногвардійців початку 1918 року. У деяких на головних уборах червоні бантики, у одного - стрічка поперек папахи. Добре ж. Не те що зараз малюють, коса стрічка через пів-папахи навскіс. Хоча і таке, правда, було.

Крутий броневичок. Деякі навіть в касках. Лінь шукати, хто там так був одягнений, якийсь курінь смерті, здається.

Розрахунок українських більшовиків розстрілює заарештованих українських жінок і дітей обстрілює українські позиції в ході першої війни з Українською Народною Республікою

Просто гарне фото.

Усмань по організаціям'. Всѣм', всѣм', всѣм'.

Негайно затримайте і перепровадили Вь Торезвознесенк' окружний військовий Секретаріат' Ярославскаго воєнного округу Червоно-гвардійця похітівшаго п'ятдесят тисяч' народних' денег'. Згаданий красногвардеец' високаго зростання блондін' бил одѣт' Вь солдатську одяг защітнаго цвѣта зй желѣзной каскою русскаго зразка і кромѣ обичнаго вооруженія імѣется кортік' повѣшенний НЕ надлежащім' 'чином а на грудях. 317

Військовий Коміссар' Ярославскаго Округу Аркадьев'

Так, я думаю, за такими прикметами його швидко вирахували.
А ось це опис куди точніше.

Всім совдепії федеративної республіки комісарам начальникам міліції охорони по всіх містах Черкаси з Любліно дачі 14 20 21 15 40

Державний архів Черкассиской області. Ф.10. Оп.1. Буд.18. Л.491.