Віртуальний ульпан уроки івриту для початківців, ізраїль для вас
Любі друзі! Ми починаємо публікацію уроків івриту для тих, хто з тих чи інших причин не може відвідувати ульпан ІКЦ.
Урок №1 - Відмінності і подібності між івритом та українською
В івриті пишуть справа наліво. Обкладинки книг і журналів знаходяться із зворотного для нас боку. Нумерація сторінок йде справа наліво. Виняток становлять цифри і числа - вони пишуться і Новомосковскются звичним для нас чином.
У іврітського алфавіті 22 літери а в українському 33. Це одна з причин, чому іврит - більш простий в освоєнні мову.
У іврітського алфавіті практично відсутні голосні літери. Голосні звуки виражаються спеціальними значками: точками і рисками, які називаються вивіреності або «некудот».
Ні в письмовому, ні в друкованому шрифті, літери не з'єднуються один з одним. У рідкісних випадках, через швидкість письма вони все-таки стикаються.
П'ять букв мають подвійну графіку, тобто на початку і в середині слова вони пишуться одним чином, а на кінці слова змінюють свій вигляд.
Кожна буква в івриті означає певну цифру. На цьому заснована ціла наука - гематрія (розкриття таємного сенсу всіх слів).
Протягом багатьох століть іврит був мертвою мовою. Це одиничний випадок, коли після стількох років будь-якої мова відроджується і починає активно розвиватися. З цієї причини більшість сучасних слів, яких не існувало дві тисячі років тому, придумані або запозичені з інших мов.
В івриті переважають глухі і шиплячі звуки, тому декому може здатися, що українська мова звучить дзвінкіше, однак іврит, як будь-який середземноморський мову, може звучати дуже м'яко.
Дві різні літери івритського алфавіту можуть передавати один і той же звук.
В івриті відсутні звуки [и], [ш]. Зате є кілька незнайомих нашому слуху:
ה (схожий на українську букву «г» або латинську «h»)
ע (гортанний звук «а»)
ח (гортанний «х», шурхіт, що лунає з гортані)
У сучасному ізраїльському суспільстві прийнято гаркавити. Однак вчені стверджують, що «Р» в івриті повинна звучати точно так же, як і російська «Р»
Букви «א», «ה», «ח», і «ע» передають невластивий українському гортанний звук. Для того, щоб правильно його вимовити, необхідно активізувати гортань, підняти її тонус, оскільки у які розмовляють російською мовою вона більш розслаблена.
В івриті звук «л» м'якший ніж в українському, але й не зовсім твердий. Правильний «л» - щось середнє між «ле» і «ле», «ла» і «ля», «ло» і «ле», «лю» і «лу».
Одне з правил івритської граматики: іменник завжди йде перед прикметником. В Ізраїлі кажуть: «будинок красивий», «людина розумна», «автомобіль швидкий» і т.д.
У кожній мові наголос (смисловий акцент) задає тон всьому пропозицією. в українському таке наголос падає на першу частину пропозицій, а в івриті на останню.
Розстановка слів у реченнях відрізняється від української мови, наприклад на івриті говорять: «Він щасливий, бо є у нього сім'я», «Сини його хотіли привітати його», «Вони народилися в році тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять»
В івриті літературний і розмовна мова як земля і небо. Наприклад, якщо хто-небудь на вулиці спробує поспілкуватися на високому івриті, що оточують подумають, що він письменник, поет або прибулець.
Деякі прийменники в івриті пишуться разом з наступними після них словами.
в українській мові більшість слів утворена за допомогою суфіксів і приставок. В єврейській мові основний спосіб словотворення - зміна голосних всередині кореня.
В івриті існують невластиві для української мови словотвірні моделі:
1. Мішкан (для іменників і прикметників)
2. Бінья (для дієслів)
Знаючи їх, можна з легкістю відмінювати дієслова і визначати смисловий відтінок слова по його корені.
В івриті існує таке поняття як «сміхут» (поєднане поєднання двох іменників). Наприклад, слово «кафе» (Бет-кафе) на івриті складається з двох іменників: «будинок» (байт) і «кава» (кафе).
На відміну від багатьох мов, в івриті існують займенникові суфікси. Наприклад, за допомогою такого суфікса словосполучення «мій дім» можна сказати одним єдиним словом.
На відміну від українського, в івриті одне і те ж прикметник або дієслово, навіть у множині має форми як жіночого, так і чоловічого роду. Наприклад: прикметник «красиві» - яфот (ж.р.), яфім - (м.р.). Дієслово «говоримо» - медабрім (м.р.), медаброт (ж.р.).
В івриті не існує поважної форми «Ви», тому навіть зовсім незнайомі люди з першої зустрічі звертаються один до одного на «ти».
Все займенники, крім «я» і «ми», пов'язані з родом. Наприклад «ти» в чоловічому роді буде відрізнятися від «ти» в жіночому. При зверненні до жіночого колективу ( «вони / ви»), застосовуються займенники жіночого роду, але якщо серед них є хоча б один чоловік, то при зверненні вживають чоловічий рід.
Слово чоловічого роду в українському, може бути словом жіночого роду в івриті, і навпаки.
в українській мові є тільки два числівників, що приймають чоловічий чи жіночий рід: один / одна, два / дві. В івриті все числа можуть мати як чоловічий, так і жіночий рід. Рід числівника залежить від роду іменника, в зв'язці з яким воно вживається.
Середнього роду в івриті не існує. українські слова середнього роду в івриті можуть бути словами жіночого або чоловічого роду.