Вимова орфографічного поєднання чн - ребуси словник української мови

Вимова орфографічного поєднання чн.

З давніх-давен існувало різний вимова чн: [шн] в словах побутових, повсякденних і [ч # 146; н] в словах книжкових, «високих». Існувало також коливання у вимові багатьох слів з поєднанням чн. Згодом перемогло вимова, відповідне написання. Вимова [шн] на місці чн збереглося в порівняно невеликій кількості випадків, іноді як обов'язкове, частіше як допустимий.

Згідно з нормами старого московського вимови в словах живої мови, в словах, багато з яких проникли в літературну мову з просторіччя, на місці поєднання чн вимовлялося [шн]:

коні [шн] о, наро [шн] о, нехай [шн] ий і т. д.

Те, що колись [шн] вимовлялося значно ширше, ніж тепер, видно з укріплення [шн] не тільки в вимові, але і на листі в таких випадках, коли смислові зв'язки з непохідним словом, мав в своєму складі [ч], ослабли або втратилися,

Дотоу [шн] ий, Дотоу [ш] ен (і у вимові, і на листі) замість етимологічного доточний, доточив, прізвища Калашников, Кірпішніков, Шапошников, Рукавишников, з поєднанням [шн] у вимові і на листі замість етимологічного чн, також Столешников провулок в Москві з [шн] замість чн. Зв'язок між вимовою поєднання [шн] і живою розмовною, народною мовою і до сих пір позначається в тому, що [шн] замість чн вимовляється і навіть іноді пишеться в порівняно нових для літературної мови словах некнижкові походження, що йдуть з живої розмовної мови: двурушний, Лотошников, Городошник.

Однак в тих випадках, коли збереження ч в поєднанні чн підтримується родинними утвореннями зі звуком [ч], написання чн і по старих московських нормам відповідало в вимові [ч # 146; н]:

да [ч # 146; н] ий при дача, све [ч # 146; н] ой при свічка, ре [ч # 146; н] ой при річка і т. д.

Завжди як [ч # 146; н] поєднання чн вимовлялося в словах книжкового походження:

беспов [ч # 146; н] ий, поро [ч # 146; н] ий, ал [ч # 146; н] ий, ціні [ч # 146; н] ий, мар [ч # 146; н] ий, ве [ч # 146; н] ий і т. д.

Вживання [шн] на місці чн в старому московському вимові зміцнилося як риса, відповідна значної частини українських діалектів, особливо південноукраїнських. Надалі під впливом ряду факторів - правопису, значної кількості слів книжкового мову, в яких на місці чн завжди вимовлялося [ч # 146; н], а також під впливом інших діалектів, де також вимовлялося [ч # 146; н] - вимова [ шн] в літературній мові поступово стало витіснятися вимовою [ч # 146; н].

У сучасному літературному вимові [шн] обов'язково лише в небагатьох словах, в ряді інших слів воно допустимо поряд з [ч # 146; н]. В інших же випадках вимовляється [ч # 146; н]. В даний час вимова [шн] замість чн по старих московських нормам у багатьох ситуаціях набуло просторечную знижену стилістичне забарвлення, а для ряду слів характеризує діалектних мова. Слід зазначити, що в словах нового походження, особливо в словах, що з'явилися в Радянську епоху, вимовляється тільки [ч # 146; н]:

маскірово [ч # 146; н] ий халат, бібліоте [ч # 146; н] ий, посад [ч # 146; н] а смуга і т. д.

Це говорить про реліктовому, залишковому характер старої норми, про її відмирання в літературній мові.

У сучасній російській літературній мові на місці орфографічного чн вимовляється [шн], [шн # 146;] в словах

коне- [шн] о, ську [шн] о, яи [шн # 146;] ица, нехай [шн] ий, Скворія [шн] ик, Прачья [шн] ая, гірчить [шн # 146;] ик, гарячо [шн] ий

а також в жіночих по батькові на -ічна:

Никити [шн] а, Кузьмін [шн] а, Іллі? ні [шн] а і ін.

У ряді випадків вимова [шн] існує поряд з [ч # 146; н], [ч # 146; н # 146;],

вершкове, молочний, копійчаний, шапковий і т. д.

Нерідко чується [шн] в таких побутових словах, як

в застарілих словах, що позначають пішли з життя поняття:

Важлива семантична зв'язок з виробляють. Іноді не? однаково вимовляються різні похідні слова від одного і того ж непохідного, наприклад, при можливості вимови прикметника молочний з [шн] і [ч # 146; н], іменник молочниця вимовляється переважно і частіше з [шн]: моло [шн # 146;] ица. Навпаки, книжкове слово молочність (здатність давати ту чи іншу кількість молока) вимовляється тільки з [ч # 146; н]: моло [ч # 146; н] ость. Бувають такі випадки, коли один і той же слово в різних поєднаннях може вимовлятися неоднаково. Так, наприклад, в поєднанні молочна каша можливо вимова [шн], в поєднанні ж молочна залоза, що носить не побутовий, а науковий характер, вимовляється тільки [ч # 146; н]. Обов'язково вимова [шн] в слові калу [шн] ий в вираженні з сукняним рилом в калачний ряд і в слові шапо [шн] ий в вираженні далеке знайомство.

Слід мати на увазі, що вимова з поєднання [шн] йде різко на спад і зараз збереглося як обов'язкове лише в небагатьох словах. Тому в тих випадках, коли допустимо вимова як [шн], так і [ч # 146; н], останнім не можна вважати неправильним, і його не слід замінювати на поєднання [шн].

На закінчення опису цього явища можна помітити, що [шн] на місці чн не вимовляється в словах, які в попередньому складі мають приголосний [ш]:

пуші [ч # 146; н] ий, іграшок [ч # 146; н] ий, кроше [ч # 146; н] ий, подмиш [ч # 146; н] ий

У минулому вимова [шн] в цих та подібних словах було можливо.

Таким чином, в вимові орфографічного чн в сучасній російській мові існують значні коливання: в ряді випадків вимовляють і [шн], і [ч # 146; н]. На грунті цього виникає стилістична диференціація. Вимова з [шн] (крім слів, в яких [шн] обов'язково або допустимо поряд з [ч # 146; н]), властиве розмовному стилю, поступово стає ознакою виходить за межі літературної мови просторечного, зниженого стилю:

таба [шн] ий, шуто [шн] ий, кольорово [шн # 146;] ик, вибуття [шн] ий і т. д.

В окремих випадках, крім цього, виникає також диференціація смислова,

серцевий - серд [ч # 146; н] а хвороба і один серд [шн] ий

В даний час питання про вимові на місці орфографічного поєднання чн звуків [шн] або [ч # 146; н] вирішується в словниковому порядку.