Султан Сулейман в житті і на екрані яким насправді був великий правитель Османської імперії,

Головні герої серіалу * Чудовий століття *

Серіал розрахований в першу чергу на жіночу аудиторію, тому центральною сюжетною лінією в ньому стали взаємини султана з численними мешканками гарему. Нащадок 33-го султана Османської імперії Мурада V, Осман Салахаддін заперечує проти подібної розстановки акцентів: «Він правил 46 років. У походах за ці роки подолав майже 50 тисяч кілометрів. Чи не на «Мерседесі», а верхи на коні. На це йшло багато часу. Тому султан просто фізично не міг так часто бувати в своєму гаремі ».

Франциск I і султан Сулейман

Звичайно, фільм спочатку не претендував на статус документального історичного кіно, тому частка художнього вимислу в ньому дійсно велика. Консультант серіалу, доктор історичних наук Е. Афйонджі пояснює: «Ми перелопатили масу джерел. Перевели записи венеціанських, німецьких, французьких послів, які в той час відвідували Османську імперію. У «Пишному столітті» події і особистості взяті з історичних джерел. Однак особисте життя падишаха через брак інформації довелося додумувати самим ».

Султан Сулейман приймає правителя Трансільванії Яноша II Запольяі. старовинна мініатюра

Султана Сулеймана не випадково називали Пишним - він був такий же фігурою, як Петро I вУкаіни: ініціював безліч прогресивних реформ. Навіть в Європі його називали Великим. Імперія за часів султана Сулеймана завоювала великі території.

Фрагмент гравюри * Баня турецького султана *

У серіалі пом'якшили справжню картину вдач того часу: суспільство показано більш світським і менш жорстоким, ніж було насправді. Сулейман був тираном, як стверджує Г. Вебер, ні спорідненість, ні заслуги не рятували від його підозрілості і жорстокості. При цьому він боровся з хабарництвом і суворо карав чиновників за зловживання. Разом з тим, він був покровителем поетам, художникам, архітекторам і сам писав вірші.

Зліва - А. Хікель. Роксолана і султан, 1780. Праворуч - Халіт Ергенч в ролі султана Сулеймана і Мер'єм Узерлі в ролі Хюррем

Звичайно, екранні герої виглядають значно привабливішими, ніж їх історичні прототипи. Збережені портрети султана Сулеймана відобразили людини з тонкими рисами обличчя європейського типу, якого складно назвати красивим. Те ж саме можна сказати і про Хюррем, відомої в Європі як Роксолана. Жіноче вбрання в серіалі відображають, скоріше, європейську моду, ніж османську, - таких глибоких декольте за часів «чудового століття» не було.

Мер'єм Узерлі в ролі Хюррем і традиційний османський наряд

Інтриги й чвари між Хюррем і третьою дружиною султана Махідевран, яким у фільмі приділяється велика увага, мали місце і в реальному житті: якби спадкоємець престолу, син Махідевран Мустафа прийшов до влади, він би убив дітей Хюррем, щоб позбутися від конкурентів. Тому Хюррем випередила суперницю і не забарилася віддати наказ про вбивство Мустафи.

Співробітник Інституту сходознавства РАН С. Орешкова звертає увагу на те, що гарем показаний не зовсім таким, яким він був насправді: «Дивує, що в серіалі наложниці і дружини Сулеймана так вільно гуляють. При гаремі був сад, і там з ними могли бути тільки євнухи! До того ж в серіалі не показано, що гарем в ті часи - це не тільки місце, де жили дружини султана з дітьми, прислуга і наложниці. Тоді гарем був частково як інститут шляхетних дівчат - в ньому містилося багато вихованок, що не мітили в дружини правителя. Вони навчалися музиці, танцям, поезії ». Тому не дивно, що деякі дівчата мріяли потрапити в гарем до султана.