Сайт про плавання водні фобії - страхи, пов’язані з водою

У статті про аквафобія ми писали про те, що нав'язливий страх води може мати різні причини і прояви і виявлятися симптомами різного ступеня інтенсивності. У цій статті ми розглянемо докладніше різні нав'язливі страхи, пов'язані з водою: лімнофобію, потамофобію і талассофобію, батофобію, антлофобію, хіонофобію, омброфобію і аблютофобія.

Фобії, названі на честь водойм: лімнофобія, потамофобія і талассофобія

Всі три фобії, про які піде мова трохи нижче отримали назви на честь об'єктів-водойм викликають страх. Але не тільки самі водойми служать причиною перерахованих фобій, але і властивості їм властиві.

Лімнофобія (Limnophobia)

Лиман в перекладі з грецького - гавань, бухта, тобто це водоймище зі спокійною гладдю води, а слово "фобія" ми вже перевели як страх. Лімнофобія - це боязнь озер і того, що таїться під поверхнею води. До лімнофобіі відносять також страх перед болотами і ставками. Страждаючі лімнофобіей відчувають страх перед купанням і знаходженням в воді озера чи ставка, в деяких випадках паніку викликає споглядання цих водойм і перспектива відпочинку на їх берегах. Поверхня води здається оманливо підступною, а темна глибина озера таїть в собі невидимі небезпеки. Тим, хто страждає лімнофобіей куди більше підійдуть неглибокі басейни з кристально прозорою водою і дном, викладеним красивими різнокольоровими плиточки. На жаль, Байкал або озера Фінляндії - це не ті місця, куди б варто було вирушити таким людям.

Причини лімнофобіі як правило "закопані" в дитинстві: наковтався води і ледве не потонув у сільському озері; перекинувся в човні і злякався; хтось із приятелів невдало пожартував, несподівано схопивши за ноги і потягнувши на дно; бачив утопленика. наслухався страшилок про нечисть з болота або переглянув фільмів жахів про що живуть в темних водах монстрів. Люди, які відчувають навіть легку лімнофобію, опинившись в озерній воді, піддаються надмірній тривозі і втрати орієнтації. Відповідно, чим сильніше фобія, там яскравіше і сильніше її прояви.

Потамофобія (Potamophobia)

Слово потамофобія походить від грецького potamos - потік і позначає стан страху, що виникає при спогляданні стрімкого рухомої води, швидкої течії річки, вирів, бурхливих водоспадів.

Одного разу потрапивши в бурхливий потік, протягом або відверто, злякавшись своєї безпорадності, людина надовго запам'ятає цей досвід. Каламутні води річки також сприяють виникненню тривоги, адже напевно не скажеш, що вони в собі таять і що там під ними на дні. У деяких тропічних країнах з незайманою природою в каламутних водах ще живуть крокодили. Усвідомлення небезпеки, що виходять від бурхливих водних потоків і митних вод - притаманне будь-якій людині зі здоровим інстинктом самозбереження, але травматичний досвід або надмірна сприйнятливість якраз-таки може посприяти виникнення фобії.

Талассофобія (Thalassophobia)

Thalassa в перекладі з грецького "море". Талассофобія - нав'язливий страх купатися і плавати в морі або океані, здійснювати морські подорожі. Ірраціональний страх перед морською стихією заважає страждають талассофобіей отримувати задоволення від відпочинку на морі і морських круїзів, така людина ймовірно буде смажитися весь відпустку на березі, якщо поблизу немає басейну. Навіть серед людей, добре вміють плавати, знайдуться такі, хто не прагне перевірити свої сили граціозно плаваючи серед хвиль. Деякі вважають страх перед величезними водними масами цілком природним проявом інстинкту самозбереження, хтось, навпаки безстрашно кидається в безкраї води. Ступінь розвитку інстинкту самозбереження (так само як і ступінь дурості) - це трохи інше питання, а ось панічний ірраціональний страх перед морем - це вже фобія.

Як і у випадку з іншими фобіями, причиною виникнення талассофобіі зазвичай служить травматичний досвід і пов'язані з ним негативні емоції: від невдалого купання з попаданням сильно солоної води в ніс і очі до корабельних аварій і нападу акули.

Батофобія - "глибинний" страх

Нав'язливий страх перед глибиною називається батофобіей (від грецького bathos - глибина). Цей страх виникає зазвичай, коли людина відчуває під собою безкрайню водну безодню, особливо коли незрозуміло відстань до дна. Сильний страх і панічна атака можуть привести до втрати контролю над своїм тілом і втоплення. Панічна боязнь глибини може бути пов'язана як з тим, що людина колись мало не потонув сам або бачив, як з кимось сталося подібне нещастя, так і з тим, що в темній глибині мешкає небачений монстр.

Батофобія прекрасно поєднується з лімнофобіей, потамофобіей і талассофобіей. Як і талассофобія, батофобія може бути у добре плаваючих людей. Деякі впадають в паніку тільки коли дна не видно або воно дуже далеко. Лікувати батофобію рекомендується людям, які працюють на воді. Що стосується звичайного (тобто не панічного, що не паралізуючого) страху перед глибиною, то це цілком природний механізм самозбереження. А погано плаваючим людям взагалі нічого робити на глибині.

Антлофобія - боязнь повеней

Антлофобіей називають нав'язливий страх перед повінню (від грецького слова antlia - насос). Найчастіше цієї фобії схильні люди, самі постраждалі від повені або особисто знають пережили потоп. Така людина боїться руйнівної сили повені, матеріальної шкоди, завданої їм, і можливих людських жертв. Людина, що страждає антлофобіей також може боятися зливових і затяжних дощів, уникати водойм в сезон дощів і весняних паводків. Антлофобія може стати серйозною перешкодою в житті і роботі людини, якщо він проживає в регіонах, де можливі повені або змушений їздити в такі місця за службовим обов'язком.

Коли опади не в радість: хіонофобія і омброфобія

Ці дві водні фобії відносяться до погодних. Погодні фобії частіше розвиваються з травматичного події, пов'язаного з погодними явищами, пережитого в дитинстві. Найчастіше погодні фобії проявляються у вигляді безсоння, тривоги, старанного уникнення місць проживання, де тривожні погодні явища часто мають місце, не виходу з дому під час цих погодних явищ, прагнення сховатися, нав'язливого моніторингу прогнозу погоди. При більш сильно розвиненою погодної фобії можуть спостерігатися і інші, властиві всім фобій, симптоми - нудота, тремтіння, запаморочення, задишка, серцебиття, паніка, дезорієнтація. До водних погодних фобій відносяться хіонофобія і омброфобія.

Хіонофобія (Chionophobia)

Термін хіонофобія походить від грецького слова chion - сніг і означає нав'язливий страх перед снігом і відраза до нього. Хіонофоби бояться снігопаду, сніжок, зав'язнути в заметі, потрапити в заметіль, бути "відрізаними від світу" через велику кількість снігу, водити машину на засніженій дорозі і т.п. Природно, люди схильні хіонофобіі і живуть в регіонах, де буває сніг, недолюблюють зимові місяці.

Омброфобія (Ombrophobia)

Грецьке слово "ombros" означає дощ. а омброфобія - ірраціональний страх потрапити під дощ і перед дощем взагалі. Боязнь дощу може бути пов'язана як з антлофобіей (страхом повеней) і аквафобія (водобоязннью), так і з острахом вологості, що сприяє розмноженню патогенних мікробів. Затяжна дощова погода може втягувати схильних до омброфобіі людей в стан депресії.

Аблютофобія - ворог гігієни

За статистикою цього виду фобій більш схильні жінки і діти. Поява аблютофобія зазвичай пов'язане з травматичними подіями з дитинства. Лікування даної фобії важко, так як складно усунути контакт з подразником навіть на час. Для лікування дорослих зазвичай застосовують психотерапію в поєднанні з ліками, що знижують тривожність. Якщо аблютофобія пов'язана з помилкою, що змивати природні продукти, що виділяються тілом, рівносильно зниженню природного захисту організму, то підвищення інформованості здатне істотно допомогти в боротьбі з недугою.

Отже, фобій, пов'язаних з водною стихією досить багато. Але нагадаємо. що фобія - це нав'язливий, логічно нез'ясовний, ірраціональний страх. Тому, якщо ви просто боїтеся запливати на глибину або пірнати в річку з непрозорою водою, не поспішайте діагностувати у себе батофобію або потамофобію. Адже інстинкт самозбереження - здорова реакція психіки, що забезпечує можливість існування будь-якого виду.