Послання Якова, глава 4
- Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, що воюють у членах ваших?
- Бажаєте - і не маєте; вбиваєте і заздрите - і не можете, сваритеся та воюєте - і не маєте, бо не просите.
- Просіть, і не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
- Перелюбники і перелюбниці ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча проти Бога? Отже, хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
- Або ви думаєте, що даремно Писання: «аж до заздрости дух, що живе в нас»?
- Та ще більшу благодать дає благодать; через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
- Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
- Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас; очистіть руки, грішні, та серця, двоєдушні.
- Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, і радість - в печаль.
- Змиріться перед Господом, і Він вас.
- Чи не злословте один одного, браття: хто проклинає брата або судить брата свого, той обмовляє закон і судить закон; а якщо ти судиш закон, то ти не виконавець Закона, але суддя.
- Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити а ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
- А ну тепер ви, що говорите: «сьогодні або завтра ми підем у те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти»;
- ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? пар, що на хвильку з'являється, а потім зникає.
- Замість того, щоб вам говорити: «Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те», -
- ви, по своїй гордовитості, лиха всяка подібна хвальба.
- Отже, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх.