Переводіка - заява Тіллерсона про санкції

До політики «подвійних стандартів», що стала звичайною для Сполучених Штатів, ми вже, здавалося б, звикли. Але ж ні, заокеанські політики не дають нам нудьгувати, видаючи перли, чуючи які перестаєш розуміти: чи то вони настільки дурні, що не відають, про що говорять, то чи нас за дурнів тримають.

Останнім приводом для подібних роздумів стало недавнє виступ держсекретаря США Рекса Тіллерсона, який заявив, що новий законопроект про посилення санкцій - не що інше, як документ, спрямований на поліпшення відносин з Україною. Ну ось що тут можна сказати? Хіба що процитувати Царя зі знаменитої казки Філатова: «Енто як же, вашу мать, перепрошую, розуміти?»

І ще одна думка, яка відразу ж спадає на думку: та це ж найчистіше проходження теорії «двозначності» Голдстейн зі знаменитої антиутопії Джорджа Оруелла «1984»! Як пам'ятається, ключовим словом там було «белочерний»: «Як і багато слів новомови, воно володіє двома протилежними значеннями. У застосуванні до опонента воно означає звичку безсоромно стверджувати, що чорне - це біле, всупереч очевидним фактам ».

Висловив свою думку і заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клінцевич, який сказав, що Америкою "для досягнення мети - поліпшення відносин з Україною - обирається найгірший шлях з усіх можливих», і що Тіллерсон демонструє "якусь єзуїтську логіку". Висновок українського сенатора теж цілком закономірний: "Ми ж, врешті-решт, не малі діти, щоб заспокоювати нас подібним чином".

З цілком виправданою іронією відгукнувся про тіллерсоновской промові глава комісії Ради Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков, який зробив запис у своєму мікроблозі в Twitter: «Держдеп може бути спокійний: сигнал США нами сприйнятий ясно. Сподіваємося, і наш сигнал про скорочення дипперсоналу США сприйнятий як символ дружби ».

Як то кажуть, все це було б смішно, коли б не було так сумно. І американським розумникам варто було б задуматися, перш ніж що-небудь заявляти в сторонуУкаіни. Як-не-як, «ми ж не Хранція яка», і тим більше не Прибалтика або Україна, готові закривати очі на будь-які дурниці, якщо вони вимовляються з американським акцентом.

статтю прочитали: 13091 чоловік

Ми маємо справу не з нормальною державою.
Де все держструктури об'єднані спільною метою і злагоджено працюють на її досягнення під керівництвом верховної виконавчої влади.

Сьогодні це дике квазідержавне формування сильно нагадує українське село, захоплене бандою Нестора Махно.

Жоден осавул жодного підрозділу не знає пристрелив його батька Нестор зі свого маузера завтра вранці.

Або самого Нестора зріже міткою чергою Сонька-Золота Ручка, що зачаїлася в плавнях зі своєю одеської бригадою мокрушніков.

А поки банда п'є Гуляти, стріляє в своїх же хлопців і поводиться вкрай невимушено.

Це не бойова одиниця. Не держава.