Органи станового представництва вУкаіни

Головною відмінністю періоду станово-представницької монархії є наявність в системі органів влади вищого станово-представницького органу - Земського собору. Саме з цим моментом пов'язується початок періоду станово-представницької монархії української держави (скликання першого українського собору 1549 року в склад якого входили члени Боярської думи, Освяченого собору і виборні від дворянства і посадів).

У XVII ст. станово-представницька монархія вже набула характеру самодержавної влади. Вищий орган влади - цар. Його влада характеризувалася особливою жорстокістю, терором проти всіх верств населення.

Боярська дума як і раніше вважалася другим вищим органом влади, але її діяльність була дуже обмежена. Цей орган поступово перетворювався з органу, що обмежує діяльність царя, в дорадчий орган при царі. Кількісний склад Боярської думи постійно зростав.

Земський собор - це основний станово-представницький орган. Земський собор працював тільки в період свого скликання. Його діяльність найбільш широко розвивалася в період станово-представницької монархії (XVI-XVII ст.). Компетенція Земського собору так ніколи і не була чітко зафіксована і постійно змінювалася, наприклад Земський собор обирав царя після закінчення періоду семибоярщини.

Основні риси Земського собору:

1) до складу цього органу входили представники з різних станів, за винятком жителів «чорних земель»: боярства, духовенства, дворян, міського населення (купці і заможні ремісники);

2) регламенту роботи земських соборів не було, не встановлювалося число присутніх на соборі, воно залежало від указу царя, який писався перед кожним новим скликанням;

3) участь у земських соборах не було почесним обов'язком, несло за собою скоріше матеріальні втрати ніж вигоди, тому їх учасників такий обов'язок обтяжувала.

Повноваження Земського собору:

1) зовнішня політика (питання війни і миру);

2) пропозиції щодо встановлення податків;

3) обрання царя (після 80-х рр. XVI ст.);

4) обговорення і прийняття законів.

1653 г. - дата скликання останнього Земського собору.

Система наказів - органів центрального галузевого управління - продовжувала розвиватися і ускладнюватися

Стрілецький наказ - стрілецьке військо. Пушкарський, Рейтарській накази - регулюють діяль-ть військових частин. Розбійний наказ - поліцейські ф-ції. Земський наказ -. Московська поліцейська служба і суд по найважливіших кримінальних справах. Наказ великої скарбниці - податки. І інші фінансові накази різних галузей.