Машина від’їжджає, літак злітає, а чому корабель відходить

Як кажуть моряки? Ходити або плавати? Прийнято вважати, що справжній моряк говорить тільки ХОДИТИ, але насправді буває по різному.

Смішить, коли людина, бувалий море тільки в кіно, починає вчити РЕАЛЬНОГО моряка, який віддав морю півжиття, як йому правильно говорити. Причому такий персонаж в своїй правоті абсолютно впевнений - адже це йому гугл сказав!

Втім, мені зрозуміло чому так відбувається.

Просто в літературі і на екранах спеціально зловживають жаргоном що б показати що ось це - моряк, в ось це - сухопутна щур. Ось звідти і пішли ці стереотипи. Але в реальному житті, на судах, моряки розмовляють як звикли і найчастіше взагалі не використовують жаргон. Причому, чим більш досвідчений моряк, тим менше він малюється своєю роботою. Його море вже дістало по саме немогу і зайвий раз, використовуючи жаргон, привертати увагу до своєї персони, йому не треба. Зате зробили один - два рейси матрос жаргоном на березі тільки й розмовляє - Треба ж усім показати який він "бувалий". Професійний жаргон не використовують в побуті, на те він і професійний!

Це тільки в кіно і анекдотах моряк будинку говорить "Компас" замість "Компас", "палуба" замість "підлогу", "камбуз" замість "кухня", "гальюном" замість "туалет" і інші морські терміни стосовно туристичного компасу або частинам власної квартири. Насправді це ознака околоморского ушлепства. Всьому має бути своє місце і призначення.

От скажіть мені хто на судні самий грамотний і досвідчений моряк? Капітан, старший механік і старпом!

За посадовими обов'язками їм доводиться щодня писати купу різних документів. Писати доводиться на офіційному, бюрократичною мовою. Доводиться постійно спілкуватися з владою та офіційними представниками всіляких перевіряючих організацій. Не так сказане слово може мати дуже великі і неприємні наслідки. Тут жаргону не місце.

Це як блатна феня. Нею можна рісануться в компанії гопників у дворі, але не на засіданні суду.

Простіше взагалі його не вживати. Ось і не вживають. І це стає звичкою.

Ось матросу на палубі пофіг як і що говорити, від його слів нічого не залежить. Так і набирають їх частенько з колишніх перукарів і таксистів на пару рейсів. Ось вони-то і є найкращими "носіями морських традицій", "охоронцями стародавніх звичаїв" і "хранителями морського сленгу".

Все дуже просто. Машина їздить, літак летить, а корабель саме ходить, але не плаває. Чому кажуть, що корабель ходить? Та тому що швидкість корабля раніше вимірювалася відстанню, пройденим їм за один хід гвинта. І відноситься це саме до гвинтових кораблям. Кораблі під вітрилом пливуть. Адже не доводилося чути таку фразу- "човник йде". Човник, ялик, вітрильна яхта, чи не оснащена гвинтом, Фрегат і т.д. саме пливуть. Зараз майже всі плавзасоби оснащені гвинтами, тому вираз "корабель йде" правильно в 95 відсотках випадків.

Моряки мають право використовувати свій жаргон виключно в СВОЇЙ середовищі. Мене особисто дратує ця зарозуміла пиха окремих представників цієї шанованої мною професії, коли вони намагаються вчити тих, хто говорить, що судно ПЛАВАЄ, а не ХОДИТЬ. Так ось, ХОДЬБА - це спосіб пересування за допомогою ніг по твердій поверхні, здатної витримати вагу людини або тварини, ноги якого поперемінно відштовхуються від цієї поверхні. По воді міг ходити лише один казковий давньоєврейську персонаж. Ніг у плавзасобів, якщо не помиляюся, ніколи не було. Тримаються вони на воді відповідно до закону Архімеда і переміщаються по воді, тобто Пливуть завдяки течії, вітрила, весел або двигунів.

Судно йде, це означає кероване рух в певному напрямку. Російською флоті в основному застосовуються терміни, які в нашу мову потрапили з інших мов. Вони використовуються в прямому значенні або в перекладах. Наприклад, в англійській мові "to go to sea" має значення "вийти в море" і "стати моряком", перше значення в прямому перекладі на українську мову має подібне значення. Тому не варто наділяти моряків чимось особливим, вони просто використовують традиційні морські терміни чужих мов.

А з кроком гвинта немає ніякого зв'язку. Швидкість кораблів і суден вміли визначати за сотні років до появи гвинтових судів. І термін з'явився набагато раніше.

Може тоді замінити загальноприйняті вирази:

плавсклад на ходсостав;

щасливого плавання на щасливо походити;

кругосвітню плавання на кругосвітній похід;

човник пливе на човник ходить (або судячи зі швидкості повзе) і т.п.

більше року тому

Втім, мені зрозуміло чому так відбувається.

От скажіть мені хто на судні самий грамотний і досвідчений моряк? Капітан, старший механік і старпом!

За посадовими обов'язками їм доводиться щодня писати х. ву купу різних документів. Писати доводиться на офіційному, бюрократичною мовою. Доводиться постійно спілкується з владою та офіційними представниками всіляких перевіряючих організацій. Не так сказане слово може мати дуже великі і неприємні наслідки. Тут жаргону не місце.

Це як блатна феня. Її можна рісанутся в компанії гопників у дворі, але не на засіданні суду.

Простіше взагалі його не вживати. Ось і не вживають. І це стає звичкою.

Ось матросу на палубі пофіг як і що говорити, від його слів нічого не залежить. Так і набирають їх частенько з колишніх перукарів і таксистів на пару рейсів. Ось вони то і є найкращими "носіями морських традицій", "охоронцями стародавніх звичаїв" і "хранителями морського сленгу".

Тут сенс ось у чому. Як вже написали раніше, плаває тільки. еееее. - сміття. А суду і моряки - ходять. Ходять під вітрилом. Ходять на гребних човнах. Ходять в загранку. Ходять проти вітру. Ходять на судах. Іншими словами куди хочуть, туди і йдуть. На відміну від сміття, який саме плаває по волі вітру, течії, або хвиль.

Тому і не можна сказати теплохід - пливе. Тому, що він не пливе, куди вітер жене, а цілеспрямовано йде до мети.