Маньпупунер на картеУкаіни одне із загадкових місць країни
Всім привіт, друзі! Починаючи сьогоднішня розповідь, хочу сказати, що ще в шкільні роки мене манили пригоди. Як ви ставитеся до автостопу? Я позитивно. Якось ми з друзями їхали автостопом до Києва. Що тут такого запитаєте ви? Всього лише кілька десятків сотень кілометрів, і до того ж знайти попутника за таким маршрутом простіше простого.
А то, що на столицю України наша подорож не закінчилося, погулявши кілька днів по місту, ми вирішили рвонути на Байкал. Це було дуже захоплююча подорож, ми побували і в Харкові, познайомилися з місцевими художниками, відпочивали і навіть ночували на даху. І це все з кількома тисячами рублів в кишені.
Багато хто вважає, що для подорожей потрібні гроші, але повірте, немає, багато ви можете подивитися і безкоштовно. Я сьогодні продовжу тему того, що можна подивитися цікавого вУкаіни, і після розповіді про покинутих містах-прізракахУкаіни вирішив написати про. Гаразд, зараз самі про все прочитаєте. Поїхали.
Що ви знаєте про сім чудесУкаіни?
І де знаходиться Маньпупунер на карті і Республіка Комі? А чи бували ви в Північному Уралі?
Той хто давно стежить за моїм блогом, то вже зрозумів, що однією з моїх пристрастей є подорожі. Раніше, коли я був студентом, грошей у мене було небагато, щоб подорожувати по світу, але все-таки я не міг довго перебувати в рідному місті, і ми з хлопцями (сусіди по гуртожитку) захотіли подивитися головні достопрімечательностіУкаіни. Адже вона така велика і могутня, займає стільки місця на карті, в ній обов'язково є що подивитися.
Може, у вас відразу виникне питання, звідки ми знали куди їхати?
Коли я був студентом, все активно тільки починали користувалися інтернетом і айфонів ще не було, але ми могли знайти всю необхідну інформацію: мотелі для ночівлі, карти, туристичні маршрути і різні експедиції.
ВУкаіни є місця, які славляться незвичайною і шалено потужною енергією. Одне з таких місць: плато Маньпупунер або Мань Пу Пу Нёр на Північному Уралі. Така містика або архітектурна споруда, іншими словами, як чудо природи не назвеш - однозначно поїхати до Маньпупуньор, необхідно тим, хто його раніше не бачив. Ви не пошкодуєте про зроблене шляху ні на хвилину.
Але тут з'являється одне але - до цього місця дуже непросто доїхати, тут потрібна витримка, терпіння і вміння не переживати через всіх тяготи і знегоди під час експедицій. Так що краще в такі подорожі або походи йти з хорошою, перевіреної компанією. Але повірте, якщо ви дійдете до місця призначення, природа подарує вам найбільшу нагороду і ви побачите великі священні стовпи народів мансі.
Одне з таємничих местУкаіни
Пам'ятник, що побудувала природа, заслужено здобув перемогу на всеукраїнському конкурсі «найдивовижніші местаУкаіни». Ви можете собі уявити:
на плоскій горі розташовані кам'яні стовпи, заввишки більше 40 метрів.
Деякі стовпи навіть завужені до основи і схожі на пляшку. Це взагалі можливо?
Як з'явилися такі споруди і звідки взялися ці камені?
Якщо взяти до уваги точку зору наукових керівників різних експедицій, ці споруди є стовпами вивітрювання, які з'явилися в результаті видування м'яких порід. Багато мільйонів років тому на цьому місці були справжні гори, але йшли століття, дощі і вітер вимивали м'яку вапнякову породу, залишаючи на цьому місці тверду породу у вигляді стовпа. Завдяки роботі самої природи, ми можемо милуватися справжнім дивом, що є вУкаіни.
Але, це всього лише точка зору науки. У жителів Уралу зовсім інша точка зору. Є як мінімум кілька легенд, що пояснюють, звідки пішли Малі Болвани (саме так перевели Маньпупуньор з мови мансі).
Як дістатися до Маньпупуньор?
На Маньпупуньор ви можете придбати спеціальні тури, можете відправитися до місця призначення своїми силами, але краще всього скористатися послугами туристичного гіда, так як по дорозі вас чекає маса не менш цікавих і захоплюючих місць. Ми записали в спеціальну експедицію на Маньпупуньор. Спочатку ми автостопом дісталися до Запорожьеа. Знайшли ми автомобіль дуже швидко і доїхали без проблем. Природно, автостопщики не платять за дорогу, так що тут нам вдалося заощадити. Потім нас чекала тривала поїздка в Ивдель, туди ми добирали на поїзді.
Ми сіли на машину і поїхали до річки Ауспіе, дорога було недовгої, в цілому в дорозі ми були близько години.
Після селища Віжай, починається справжнє бездоріжжя, тому тут ми і зраділи, що пішли разом з досвідченими експедиторами, які відразу ж відшукали позашляховики. По дорозі до Ауспіе, ми відвідали ушмунскую село. Там раніше перебували ув'язнені, сьогодні про це нагадують лише зруйновані бараки. У селищі сьогодні живе кілька сімей, створюється враження, що тут природа абсолютно незаймана людиною, все таке первісне. Будинки мансійці розташовані по берегах Лозьви. Через річку місцеві кинули підвісний міст, через який не кожен зважиться перейти, тому що тримається він на «чесному слові».
Якщо ви вирішили йти своїми силами, запитайте у місцевих як дістатися до річки Ауспія. Жителі селища дуже доброзичливі, їм цікаво поспілкуватися з туристами, так як вони рідко бачать нових людей в своїх краях.
За кілька днів ми зробили піший прохід і побачили Перевал Дятлова.
Наша дорога проходила вздовж Ауспіі, ми, то віддалялися від неї, то проходили прямо біля берега.
На березі річки ми побачили популярну і відому стоянку «Ложка», хоча в той час коли ми там були, там вже з'явилася і вилка і ніж, говорили, що будуть робити ще і штопор. Може, хтось із вас теж проходив по цьому маршруту? Цікаво чи з часом змінилася «Ложка» і що нового там додали?
Після того як ми пройшли перевал, наш шлях проходив по гірських хребтах.
По дорозі ми побачили найкрасивіше місце північного Уралу урочище Порітайтсорі, цілий рік тут не тануть льодовики, а маленькі водоспади створюють казку. Потім перед нами з'явилася гора Оттортена і її знамениті «ворота», озеро Лунтхусаптур, що місцеві називають «озером самотнього гусака», і багато різних гір, назва яких я чесне слово не запам'ятав, та й вимовити їх буде, напевно, непросто.
Нам говорили, що якщо пощастить, ви можете побачити північного оленя, але нам, напевно, не пощастило. Ми дійшли до заповітної мети через тиждень після того, як сіли на поїзд і поїхали шукати пригоди.
Перед нашими очима виявився плато Маньпупуньор
Стовпи вивітрювання виглядають чарівно і якщо ви бували там, чекаю ваш фото звіт. Всього на горі 7 кам'яних стовпів, які мають дивовижну і неповторну форму. Якщо дивитися на фігури під різним кутом вони нагадують то голову коня, то фігуру велетня і то, в повний зріст. Місцеві розповідають, що кам'яні статуї навіть змінюють своє розташування. Насправді, звичайно, вони легко плутаються між собою і виглядають абсолютно по-різному з кожного кута. На їх можна дивитися годинами, не відриваючи погляд, це дійсно варто стількох днів в дорозі.
Перша легенда свідчить,
що за місцевими жителями полювали велетні самоїди, в той час, коли вони хотіли перейти за Кам'яний пояс. Велетні вже практично наздогнали жителів, як раптово, перед ними постало білолиций чаклун Ялпінгнер. Він тільки підняв свої руки і сказав пару слів, як тут же все велетні перетворилися в статуї, і, на жаль, чаклун теж. З того часу вони всі стоять один навпроти одного.
Друга легенда говорить,
що шамани-велетні йшли за гори, щоб убити всіх місцевих жителів. Коли вони піднялися на гору, то побачили священне місце мансі і зрозуміли які величні і сильні Вогульського боги. Вони прийшли в жах і перетворилися в статую, лише лідер велетнів, головний шаман, підняв руки вгору, щоб прикритися від бога землі. Але він теж не залишився в живих і перетворився в камінь.
Ну, це теж не особливо правдоподібно, сюжет «Марвела» і «Фантастичної четвірки».
Наостанок я розповім вам найбільш драматичну історію про походження кам'яних статуй
Згідно давньої міфології, в цих місцях жили Югри. Вони були багаті і щасливі, про їх безтурботного життя ходили легенди далеко за кордоном Кам'яного пояса. Жили неподалік і інші племена, які поклонялися Ялпингнеру, а їх вождя звали Куща. У нього була дочка, прекрасна Айюма. Вона була найкрасивіша на всьому білому світі.
У неї закохався місцевий велетень, що жив далеко від Уральських гір. І ось, в один день, велетень прийшов до Куща і сказав йому, що хоче взяти Айюму собі в дружини, на що сама Айюма йому відмовила. Велетень прийшов в лють, почав кликати своїх братів і захотів вбити всіх югров, а Айюму насильно взяти собі в дружини. Велетні підійшли до кам'яного міста, де була Айюма, і почали руйнувати його.
У цей момент здавалося, що велетнів неможливо перемогти. Тоді Айюма попросила свого Бога розповісти її брату Пигричум, що на їх рідний дім напали. Але брат був дуже далеко. Велетні прорвалися в центр міста і зруйнували палац, що зроблений був з кришталю. Осколки його розлетілися по всій округу (з того часу люди знаходять тут частки гірського кришталю). Плем'я югров початок тікати.
І ось, коли загарбники вже майже наздогнали Айюму і її друзів, несподівано з'явився брат з великим щитом, зробленим з чистого золота і мечем, що йому віддали духи його Бога. Світло від золотого щита він направив на велетнів, і вони тут же скам'яніли. Так і виникли кам'яні статуї.
А ви в яку легенду вірите?
Ви знаєте, звичайно, цікаво дізнатися правду, але насправді, мені подобається, коли є таємниця, можна фантазувати і вірити в чудеса.
У цю ніч, коли я побачив Маньпупунер, я спав як немовля. Емоції переповнювали мене, і я знав, що моя мета досягнута.
На наступний ранок ми відправилися назад по тому ж маршруту, ми побачили гору Оттортен - перевал Дятлова - річку Ауспія. На цьому і закінчилася велика частина туру. Залишилося доїхати до Ивдель, і дістатися до Запорожьеа.
Що я рекомендую взяти з собою, якщо ви відправляєтеся в спеціальний тур або будете добиратися до місця своїми силами:
Хочу попередити відразу, що такі експедиції розраховуються на людей з відмінною підготовкою, ви будете переносити не тільки свої речі, а й допомагати переносити суспільне спорядження, в тому числі і продукти харчування. Розраховуйте на те, що за день ви будете проходити мінімум 10 кілометрів і це по горбистій дорозі.
Цікаві статті:
